Волонтерка з Глухова, голова благодійної організації «Кіт-пес Глухів» Марина Велитченко понад п’ять років рятує тварин і знаходить для них новий дім. З початку повномасштабного вторгнення почала допомагати також військовим і цивільним. Зараз вона добудовує притулок у Глухові. Паралельно їздить на прикордоння, щоб вивезти якомога більше тварин. Під час одного з виїздів автівка волонтерки потрапила під російський обстріл FPV-дронів. Про це та свою діяльність Марина Велитченко розказала в інтерв'ю ZMINA, а ми далі переказуємо його в новині.
«Ми зробили допомогу нормальною і популярною»
Марина розказує, що вона займається волонтерством ще з 2020 року. Тоді зібрала однодумців у Глухові, і вони почали допомагати тваринам.
— Ми почали не просто забирати тварин, лікувати їх, прилаштовувати в родини, а показували людям, що це нормально, що можна так робити й це не страшно. Ми зробили допомогу нормальною і популярною, — говорить волонтерка.
Коли почалася велика війна, частина волонтерів евакуювалася, тож Марина залишилася з чоловіком і подружкою та майже 50 тваринами. Кількість зростала, тому вони почали будувати свій притулок. Зараз мають свою територію з вольєрами для собак. Фактично це перетримка на приватній території з умовами, наближеними до домашніх, каже Марина.
Перша евакуаційна поїздка волонтерів була до села Шалигине Шосткинського району — у 2023 році. Уже тоді в ньому було багато покинутих тварин.
— Коли ми туди доїхали, люди були шоковані. Тому що до них не доїжджала навіть звичайна людська гуманітарка, не кажучи вже про допомогу тваринам. Потім люди самі почали телефонувати з проханням допомогти їм виїхати. Були такі випадки, що ми забирали і тварин, і людей, навіть шукали їм житло в сусідніх селах, — згадує Марина.
Загалом за час існування організації «Кіт-пес Глухів» вдалося прилаштувати понад 2,5 тисячі тварин. Щоб тримати їх, доводиться відкривати збори. Їх публікують на сторінках волонтерки.
Поїздки волонтерів на прикордоння
За словами зооволонтерки, починаючи з 10 квітня цього року, ситуація в прикордонних селах сильно загострилася. Був період, коли вона не їздила туди, тож просила військових розкидувати корм чи залишати мішки з ним місцевим.
— Наша машина зелена, тому її легко можна сплутати з військовою. Але однаково ми їздимо до прифронтових сіл. І щоразу, коли в’їжджаємо туди, нас веде по всьому маршруту ворожий розвідник. Перші рази було дуже страшно, ми навіть виходили з машини — не щоб кинути її, а щоб дрон побачив, що це жінки, не військові. Ми навіть відкривали багажник і показували, що в нас там просто мішки з кормами для собак, — розказує Марина.
Після кількох поїздок у російських чатах і Telegram-каналах уже поширювали фото з її машиною — на волонтерів почалося полювання. Тоді на якийсь час вони перестали туди їздити, але згодом повернулися до волонтерства.
Шість дронів над волонтерами
Під час чергової поїздки до села Ходине, за два кілометри від кордону, волонтери потрапили під обстріл FPV-дронами. Марина говорить, що туди їздять хоча б раз на місяць-півтора, щоб відвести корм для тварин. Згадує, що коли вивантажували допомогу, над ними почали літати ворожі БпЛА.
— Ми спочатку побігли до машини, але росіяни почали скидати запалювальні суміші з пляшок по двору. У цей час вирішили швидко виїжджати із села. Але нам не дали це зробити: дрон упав перед машиною, і нам довелося ховатися. Загалом їх було орієнтовно шість штук. Коли дрон полетів на перезаряджання, ми заховали машину під деревом, самі сховались і так нерухомо простояли години три. В якийсь момент чи то фара блиснула, чи вони побачили незакриту частину машини, і почали цілитися в нас FPV-дроном, який впав десь за пів метра від машини. Уламки полетіли на нас і на авто, — згадує Марина.
У машині пробило скло, паливні шланги й колеса. Але почалася буря й сильний дощ, тож за цей час місцеві поставили її на хід і волонтери поїхали із села. Наступного разу туди планують їхати на скутерах.
Чому Цукр про це пише
Марина Велитченко з Глухова рятує тварин у прикордонних селах Сумщини, ризикуючи життям. Її робота показує, що навіть під постійною загрозою обстрілів волонтери продовжують допомагати — і тваринам, і людям. Це важлива історія про тих, хто залишається в прикордонні та не припиняє волонтерство попри небезпеку.
