26 вересня на експериментальній сцені Сумського театру імені Михайла Щепкіна відбулася прем’єра вистави «Сто тисяч». Постановку створили у стилі вестерн з елементами чорної комедії, а дію перенесли в бар-копальню із сучасними реаліями. Цукр відвідав прем’єру, тож далі розказуємо незвичайні факти про постановку.
Факт 1. Виставу поставили не за Карпенком-Карим, а за Катериною Пеньковою
Режисер-постановник Роман Козак розказав, що спершу він звернувся до п’єси Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч». Але потім керівник театру Дмитро Некрасов підказав, що є сучасна адаптація цього твору, яку створила українська драматургиня Катерина Пенькова.
— Я насправді досить упереджено ставлюся до такої літератури, але прочитав її на одному диханні та зрозумів, що будемо брати її. Тим паче це історія про нас сьогодні. Я не бачив іншого варіанту, як саме брати цю історію, — сказав Роман.
Дмитро розповів, що особисто знайомий з авторкою. Вони разом брали участь у Лабораторії сучасної драматургії та режисури від Національної спілки театральних діячів. І цю п’єсу також написали в рамках однієї з хвиль. Керівник театру вважає, що цей твір доволі провокативний і не кожен колектив може собі дозволити його поставити. «А ми подумали, чому б ні, чому б не ризикувати, не вигадувати й не створювати тут і зараз», — вважає Дмитро.
Ба більше, за словами Романа, Суми розташовані близько до окупованих територій, тому, на його думку, важливо показувати такі історії.
Факт 2. Історію показали в копальні
Дмитро пригадує, що вони з Романом обговорювали кілька варіантів, як могла б виглядати вистава. Керівник запропонував локацію павільйону, Роман — копальні. А згодом докрутили ідею й об’єднали копальню і бар. Стіл стояв посеред шахти, а збоку була кухня, звідки акторка виносила готову шаурму. Також тут поставили фортепіано «Україна», на якому час від часу грали артисти.
Факт 3. Виставу створили у стилі вестерн
Режисер-постановник створив виставу в жанрі чорної комедії в стилі вестерн. У постановці було багато екшену: боїв, танців, пересування меблів, одночасно багато акторів на сцені.
— У творі є відсилки до Квентіна Тарантіно, є до Гая Річі. Так я прийшов до думки, що це може бути хороший вестерн. Якщо це бар, стрілянина, мордобої, ба більше — це чорна комедія. Пошук однієї деталі чіпляє наступну, і так вистава обростає ідеями, — розказав Роман.
Факт 4. Місяць роботи та 220 людей
Роман і Дмитро кажуть, що над виставою загалом працювали місяць, це разом зі створенням декорацій. Театральний колектив складається з 220 людей. Над постановками завжди працює весь театр, як завод, говорить Дмитро. Зокрема, у виставі «Сто тисяч» грало 10 артистів. І навіть вони частково допомагали з постановкою.
— Я займався пластичними штуками, взаємодією з акторами. Намагався з кожним актором попрацювати, щось йому підказати, щоб роль вдалася правильно. Усе робили у співпраці з режисером, — сказав актор Олександр Глянцев, який грав одну з головних ролей.
Режисер поділився, що у виставі йому також допомагав асистент і актор Юрій Кулик, зокрема із цехами.
— Я ще поза творчою діяльністю працював із цехами: проробляли деякі нюанси, підправляли, відточували, підганяли все, що було потрібно тут для загальної сценографії. Отримували задачу від режисера й намагалися втілити його задум у життя. Дуже багато знахідок народжувалося безпосередньо під час репетицій. Були якісь пропозиції, ми їх обговорювали, спробували їх фізично втілити в життя. Що виходило, підходило — ми відбирали найкраще, — сказав Юрій.
Факт 5. Нафту робили з цукру, а потім із крохмалю
Юрій як асистент, зокрема, допомагав створити рідину, подібну на нафту. Треба було придумати, як вона буде литися, і створити необхідну консистенцію.
— Придумали, що треба додавати крохмаль. Спершу хотіли цукор додавати, потім зрозуміли, що ця історія може бути дуже солодка. І прибирати після вистави було б нереально, особливо якщо на наступний день уже інша вистава. Тому ми знайшли іншу ідею — додати крохмалю, — поділився секретом Юрій.
Факт 6. Меми у виставі
Як ми вже писали вище, виставу зробили на сучасний лад. Тут уже з’являються Telegram, Skype, Укрпошта, самокати, МакДональдз. Також можна було почути меми, наприклад, про fabric і details.
Чому Цукр про це пише
Прем’єра в сумському театрі — це подія для культурного життя міста, особливо коли йдеться про експериментальну постановку. Вистава «Сто тисяч» показує, як класичний твір може зазвучати по-новому в сучасних реаліях війни. Крім того, такі постановки демонструють творчий потенціал сумського театру та його готовність ризикувати з незвичними форматами.
