Державна служба з етнополітики визнала Українську православну церкву (УПЦ) афілійованою з Російською православною церквою. На Сумщині працює понад 400 храмів УПЦ — це найбільша кількість серед усіх конфесій області. Розповідаємо, що означає рішення ДЕСС, скільки таких церков у Сумах і що тепер буде з храмами УПЦ у Сумській області.
Від закону до судових процесів
27 серпня в Україні визнали Київську митрополію УПЦ афілійованою з Російською православною церквою. Такі ознаки залежності виявила Державна служба України з етнополітики та свободи совісті під час дослідження. Однак, пише hromadske, сама Українська православна церква заперечує звʼязок із Росією. Вона запевняє, що остаточно відірвалася від РПЦ на Соборі 27 травня 2022 року.
Що ж цьому передувало? 20 серпня минулого року Верховна Рада України ухвалила Закон №3894-ІХ «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Він передбачає заборону релігійних організацій із центрами впливу в Росії й стосується Української православної церкви. Але мається на увазі не вся УПЦ загалом, а окремі юридичні особи, які її представляють. Спершу релігійним громадам дали час, щоб добровільно розірвати зв’язок із Росією. На це вони мали дев’ять місяців.
За результатами перевірки Київської митрополії Української православної церкви, не виявили документів, які б свідчили про вихід УПЦ зі складу РПЦ. Тож винесли припис про усунення порушень, яких церква мала позбутися до 18 серпня. Серед іншого митрополит УПЦ Онуфрій мав надати рішення церковної влади, щоб церква вийшла зі структури РПЦ. Також він повинен був заявити, що Українська православна церква не визнає анексію з боку РПЦ своїх єпархій на сході України й у Криму.
Але УПЦ надіслала до ДЕСС лист, в якому не погодилася з висновками, а також звинуватила установу в порушенні законодавства України й міжнародного права. Тож Київська митрополія УПЦ не виконала припис — і її визнали залежною від РПЦ. Тепер справа пішла до суду, який вирішуватиме, забороняти релігійну організацію чи ні. Також він може позбавити її права користуватися державним майном. Судове засідання про припинення Київської митрополії УПЦ відбудеться 30 вересня.
Варто зазначити, що ще у квітні 2023 року в Сумах міська рада позбавила УПЦ права користуватися землями громади. Ініціаторами розгляду цього питання тоді виступили чотири фракції: «Європейська солідарність», «Слуга народу», «Батьківщина» та «Сила і честь».
Понад половина релігійних споруд Сумщини — УПЦ
На 3 вересня, в Україні залишалося 9 792 громади УПЦ (МП), повідомили hromadske в Державній службі України з етнополітики та свободи совісті. Для порівняння — Православна церква України має 8 291 громаду.
У Сумській області загалом працює 694 релігійні споруди різних конфесій, повідомили в ОВА у відповіді на запит Цукру. Серед них — 410 УПЦ. ПЦУ — 118, протестантських церков — 129, інших релігійних організацій (християнські громади, синагоги, мечеті, приміщення рідновірів, сахаджа-йоги) — 137.
Конфесії релігійних організацій на Сумщині у 2025 році. Інфографіка: Цукр / Владислава Кріцька
За даними обласної військової адміністрації, у Сумському районі налічується 127 релігійних організацій УПЦ, зокрема 29 — у Сумах. Водночас «Опендатабот» пише про 18:
- Храм Святої мучениці Татіани (на вулиці Роменській, 96);
- Храм Святого Андрія Первозваного (на вулиці Нижньосироватській, 24);
- Храм Святителя Миколая Чудотворця (на Привокзальній площі, 4);
- Храм Агапіта Печерського (на вулиці Заливній, 31);
- Храм Блаженної Матрони Московської (на вулиці Івана Сірка, 43);
- Лікарняний храм-часовня Святої мучениці Зінаїди (на вулиці Троїцькій, 28);
- Храм Святих новомучеників і сповідників слобожанських (на вулиці Ремісничій, 35/3);
- Храм Благовірного великого князя Георгія (на вулиці Марка Вовчка, 2);
- Хрестовоздвиженська церква (на вулиці Харківській, 99);
- Свято-Троїцький собор (на вулиці Ганнівській, 18);
- Стрітенський храм (на вулиці Сумської тероборони, 10/1);
- Церква введення Богородиці у храм (на вулиці 1-й Замостянській, 100);
- Пантелеймонівська церква (на вулиці Роменській, 1);
- Пророко-Іллінська церква (на вулиці Ярослава Мудрого, 45);
- Троїцька церква (на вулиці Троїцькій, 24-А);
- Спасо-Преображенський собор (на вулиці Соборній, 31);
- Петропавлівська церква (на вулиці Сумської артбригади, 1);
- Іоанно-предтеченська церква (на вулиці Родини Линтварьових, 87).
Релігійні організації в районах Сумщини. Інфографіка: Цукр / Владислава Кріцька
За 2024 рік в Україні від УПЦ до ПЦУ перейшли понад 200 громад, пише «Еспресо». Найбільше парафій змінили конфесійну приналежність у Хмельницькій області — 38. На Сумщині це зробили 14.
На кінець квітня цього року, у Сумській області після ухвалення закону про заборону Московської церкви лише одна релігійна громада перейшла до ПЦУ. Про це повідомила Сумська ОВА «Главкому». Рахували за період з 20 серпня 2024 року до 20 квітня 2025-го. Також за цей час одну церкву ліквідували. Як повідомили нам в обласній адміністрації, з червня до вересня цього року на Сумщині офіційно не зареєстрували жодного канонічного переходу з УПЦ до ПЦУ.
Війна, обстріли й кримінальні справи проти священників
Повномасштабна війна кардинально вплинула на життя вірян Сумщини й усієї країни. Щонайменше 55 релігійних споруд пошкоджені або зруйновані внаслідок російських обстрілів або бомбардувань. Найбільше внаслідок атак Росії було пошкоджено чи зруйновано релігійних споруд УПЦ — 9,5%. Ще 6,8% — ПЦУ, 5,4% — протестантських церков, і 2,7% — інших організацій.
Водночас це статистика за 3 вересня, тож, імовірно, цифра може бути більшою. Зокрема, за цей час росіяни пошкодили Свято-Воскресенський собор у Сумах і Миколаївську церкву в селі Сопич Есманської громади. Також 123 релігійні організації розташовані в 10-кілометровій прикордонній зоні, тому в ОВА відсутня інформація щодо їхнього стану й проведення богослужінь.
Але війна принесла не лише фізичні руйнування. Правоохоронці почали активніше відстежувати діяльність УПЦ. За останні пару років у Сумській області щонайменше двом священнослужителям оголосили підозри.
Наприклад, у лютому 2024 року поліція вручила підозру керівнику Сумської єпархії УПЦ. Правоохоронці зібрали докази злочинної діяльності з боку митрополита, який закликав вірян до релігійної ненависті, пишуть у поліції Сумщини.
За даними слідства, священнослужитель публічно ображав релігійні почуття вірян інших конфесій під час своїх проповідей, а іноді й в особистих розмовах. Крім того, керівник єпархії в одній із соцмереж поширював матеріали, в яких негативно висловлювався на адресу представників ПЦУ, повідомляють у поліції.
За даними експертів, дії митрополита були спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі. Тож поліцейські повідомили священнослужителю про підозру за частиною 1 статті 161 ККУ. Покарання за це може становити штраф до 8 500 гривень або позбавлення волі до трьох років.
У вересні цього року прокурори повідомили про підозру священнослужителю, який інформував ворога про розміщення ППО на Шосткинщині. 41-річний протоієрей одного з храмів УПЦ в месенджері спілкувався з представником спецслужби Росії, пишуть в обласній прокуратурі. На запити співрозмовника священнослужитель надсилав йому інформацію про локації українських військових. Особливо його цікавили координати розміщення ППО в Шостці й районі, пишуть у прокуратурі.
За даними слідства, протоієрей виїжджав на місце та шпигував за військовими, після чого надсилав росіянам детальний опис ППО. Під час обшуку в нього виявили прокремлівську літературу та смартфон із доказами співпраці з Росією.
Що тепер буде із церквами
Тепер ДЕСС може звертатися до суду, який і матиме право ухвалити рішення про заборону релігійної організації УПЦ. Але мова йде про окремих юридичних осіб, а тому кожну парафію чи єпархію заборонятимуть окремо.
Закон передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення статусу юридичної особи. Водночас релігійна організація може діяти й без цього статусу, пояснює hromadske. Але суд може позбавляти права користуватися державним і комунальним майном.
Релігієзнавець Тарас Антошевський вважає, що новий закон не зможе повністю викорінити вплив Московського патріархату в Україні. Хоча він передбачає жорсткі санкції, УПЦ може формально підлаштуватися під нові норми, але продовжувати діяти по-старому. За словами експерта, московський вплив складно подолати через десятиліття пропаганди й інвестицій Росії в релігійну сферу.
Провідна наукова співробітниця Інституту філософії і гуманітарних наук імені Сковороди НАН України Людмила Филипович сказала DW, що УПЦ втратила домінантний статус в Україні. Але, на її думку, Україна дуже ліберальна до цієї церкви.
— Держава нічого не забороняє, а лише просить цю церкву здійснити акт громадянської сміливості та сказати на весь світ: «Ми перериваємо відносини з РФ», — сказала Филипович.
Тарас Антошевський прогнозує, що УПЦ обере тактику затягування — ігноруватиме розпорядження ДЕСС, подаватиме апеляції й чекатиме на можливі переговори між Україною, США й Росією, де це питання може стати предметом торгів. Експерт підкреслює, що самого закону недостатньо. Потрібна активна робота громадськості й місцевих посадовців у кожному місті й громаді.
