З початку повномасштабного вторгнення 3,56% коштів місцевих бюджетів громад Сумщини спрямували на оборону — це близько 1,8 мільярда гривень. Найбільше безпілотників за цей час придбали Роменська, Буринська й Чернеччинська громади. А в Сумській — найбільше облаштовували фортифікаційні споруди. Про це пише Громадський моніторинг України.
Фінансування безпеки й оборони регіону
За відсотком оборонних витрат від бюджету найбільше таких видатків було в Липоводолинській (116,88 мільйона гривень), Хмелівській (35,81 мільйона гривень) і Миколаївській сільській (56,07 мільйона гривень) громадах. Сумська ж опинилася на 26 місці, хоча виділила 394,59 мільйона гривень.
На липень цього року 43 з 51 громади області мають затверджені публічні програми підтримки територіальної оборони та/або мобілізаційної підготовки. Зокрема 22 — збільшили фінансування на 2025 рік у порівнянні із 2024-м.
З початку вторгнення Роменська громада закупила безпілотників на 14,76 мільйона гривень. А 21 із 51 ОТГ за весь період не придбала жодного БпЛА. Загалом за цей час у Сумській області витратили на безпілотники 120,3 мільйона гривень.
Найбільші обсяги закупівель рацій зафіксували в Дубов’язівській громаді — 3,17 мільйона гривень. Водночас у 30 із 51 громад їх не купляли взагалі. Загалом на Сумщині витратили на це 8,1 мільйона гривень.
Оптичні прилади найбільше купували в Шосткинській громаді — на 11,27 мільйона гривень. 22 з 51 громади взагалі не придбали жодної. Усього за цей час в області витратили на оптику 42,4 мільйона гривень.
Загалом за три з половиною роки громади Сумщини спрямували на оборону близько 1,8 мільярда гривень. В українському рейтингу наша область посідає 13 місце з показником 3,56% видатків на цю сферу — це середній рівень забезпечення по регіонах.
Видатки Сумської громади на оборону
Найбільші обсяги закупівель робіт, послуг, інженерних споруд і будівельних матеріалів для облаштування фортифікаційних споруд зафіксували в Сумській громаді. Тут на це витратили 21,73 мільйона гривень. А 13 із 51 громад не здійснили жодних закупівель у цій сфері. Загалом на облаштування фортифікацій в області витратили 78,6 мільйона гривень.
Окрім громад, на це виділяла гроші й Сумська обласна військова адміністрація. На липень цього року уклали контракти на загальну суму 2,9 мільярда гривень. А також Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Сумській області — на 883 мільйони гривень.
За словами директорки департаменту фінансів, економіки та інвестицій Сумської міськради Лариси Скиртач, громада також фінансує добровольчі формування в межах програм соціального захисту. Основну ж частину видатків за субвенцією з місцевого бюджету спрямовують на підтримку й розвиток спроможностей сил безпеки й оборони.
Водночас, каже Скиртач, через прикордонне розташування громада змушена виділяти значні кошти й на інші пріоритети: захист критичної інфраструктури, будівництво укриттів, відновлення житла й соціальних об’єктів, а також допомогу постраждалим мешканцям.
Керівник експертної групи Бюро аналізу політики Віктор Бобиренко вважає, що на 2025 рік Сумська громада має потенціал витрачати на оборону більше, ніж зараз. У 2024-му ОТГ не використала 83 мільйонів гривень.
Чому Цукр про це пише
Витрати громад Сумщини на оборону показують, як прикордонний регіон адаптується до реалій війни та спрямовує значну частину бюджету на безпеку. Для сум’ян важливо розуміти, на що саме витрачають їхні податки — чи то на безпілотники, фортифікації чи рації. Ці цифри також показують масштаб фінансового навантаження на місцеві бюджети, які мають забезпечувати оборону й підтримувати соціальні послуги для жителів.
