Кардіоміопатія — це первинне ураження міокарда, яке призводить до порушення його скоротливої функції, розслаблення або електричної стабільності. Підозра на такий діагноз виникає тоді, коли в дитини з’являється незрозуміла задишка, синкопальні епізоди або стійкі зміни на ЕКГ. Записатися до дитячого кардіолога на сайті клініки https://veselka.clinic/napriamky/vuzki-spetsialisty/kardioloh потрібно без зволікань.
Рекламний матеріал
Основні типи кардіоміопатій у педіатрії
У дитячій практиці домінують дві форми:
- дилатаційна;
- гіпертрофічна.
Рідше зустрічається рестриктивний варіант патології. Кожен тип має різний механізм порушення гемодинаміки.
Дилатаційна форма
Характеризується розширенням порожнин серця, найчастіше лівого шлуночка, зі зниженням фракції викиду. Наслідком є систолічна дисфункція та симптоми серцевої недостатності.
Гіпертрофічна форма
Відзначається потовщенням стінок міокарда без дилатації порожнин. У деяких дітей виникає обструкція виносного тракту лівого шлуночка, що підвищує ризик аритмій.
Ранні клінічні ознаки
У немовлят симптоматика може бути непрямою. Звертають увагу на:
- пітливість під час годування;
- задишку;
- повільний набір маси тіла;
- тахікардію у спокої.
Для дітей старшого віку та підлітків типові:
- зниження переносимості фізичного навантаження;
- швидка втомлюваність;
- запаморочення, епізоди втрати свідомості;
- відчуття перебоїв у роботі серця.
Важливо, що біль у грудях у дітей з кардіоміопатією зустрічається значно рідше, ніж у дорослих.
Обов’язкового дообстеження потребують:
- синкопе без очевидної причини;
- сімейний анамнез раптової серцевої смерті;
- виражені зміни на ЕКГ;
- кардіомегалія при візуалізації.
Особливо насторожують епізоди втрати свідомості під час фізичного навантаження.
Діагностичний алгоритм
- Під час клінічного огляду оцінюються частота серцевих скорочень, наявність шумів, ознаки застійної недостатності та порушення ритму.
- ЕКГ дозволяє виявити гіпертрофію, порушення реполяризації або аритмії.
- Ехокардіографія є ключовим методом — вона визначає товщину стінок, розміри порожнин, фракцію викиду та можливу обструкцію.
- За необхідності виконується МРТ серця для деталізації структури міокарда та оцінки фіброзу.
- Генетичне тестування рекомендоване при підозрі на спадкову форму або при наявності сімейного анамнезу.
Перебіг кардіоміопатій у дітей варіабельний. Дилатаційна форма може прогресувати до хронічної серцевої недостатності. Гіпертрофічна — асоціюється з ризиком шлуночкових аритмій.
Прогноз визначається:
- типом ураження;
- віком дебюту;
- ступенем дисфункції;
- своєчасністю діагностики.
Кардіоміопатія — це стан, що потребує пожиттєвого спостереження. Рання діагностика дозволяє вчасно призначити медикаментозну підтримку, яка захищає серце від перевантаження та знижує ризик ускладнень.
