Атаки на Сумський державний університет — частина російської стратегії знищувати все успішне в Сумах. Так говорить ректор закладу освіти Василь Карпуша. Він згадує, що під час окупації у 2022-му росіяни казали людям: «Хто дозволив вам добре жити?». За час повномасштабної війни ворог бив по СумДУ тричі. Востаннє — у серпні цього року — атакував кампус на Харківській і пошкодив шість корпусів.
Завдану шкоду університету оцінюють у 500 мільйонів гривень. Розповідаємо в інтерв’ю з ректором Василем Карпушею, як СумДУ шукає кошти на відбудову, яку зруйновану будівлю хочуть відновити першою, і коли планують зробити сучасним кампус на Харківській.
500 мільйонів збитків — удар за «хороше життя»
Василь Карпуша став ректором СумДУ в лютому 2021 року. Тоді планував розвивати інфраструктуру, ремонтувати корпуси й залучати іноземних студентів. Але за три роки повномасштабної війни його головне завдання змінилося — тепер треба зберегти університет від російських атак та знайти мільйони на відновлення пошкодженого.
У ніч на 18 серпня росіяни завдали ракетного удару по Сумському державному університету, а за кілька годин вдарили ще чотирма безпілотниками. Василь Карпуша говорить, що всього летіло сім дронів, але захисникам неба вдалося збити частину.
Руйнування корпусів СумДУ після атаки 18 серпня 2025 року. Фото: Цукр
У найвищому — 14-поверховому головному корпусі СумДУ — вибило понад тисячу вікон. У новому корпусі, останні приміщення якого відкрили лише 2019 року, зайнялася пожежа. Постраждала найсучасніша лабораторія університету — Центр колективного користування науковим обладнанням. Згорів центр підготовки з пляжного волейболу, пошкоджені аудиторії та їдальня з вартісним обладнанням.
Це була вже третя атака на заклад освіти під час повномасштабної війни. У вересні 2024-го росіяни авіабомбою зруйнували частину машинобудівного корпусу. А 13 квітня цього року ворог поцілив двома ракетами у центр Сум. Тоді був зруйнований Конгрес-Центр СумДУ та пошкоджені навчальні корпуси на Петропавлівській.
Руйнування корпусу й Конгрес-центру СумДУ після атак у вересні 2024-го і квітні 2025-го Фото: Цукр
Василь Карпуша говорить, що точно назвати суму збитків не зможе, поки не завершать усі технічні дослідження, які можуть тривати місяцями. За попередніми оцінками, для відбудови всіх пошкоджених будівель університету потрібно приблизно 500 мільйонів гривень.
— Експертизи здійснюють компанії, які мають відповідні ліцензії. Лише вони можуть підтвердити, що умовну балку, яка залишається в конструкції, дійсно можна далі експлуатувати. Це довгий процес, — пояснює ректор.
Атакою в серпні росіяни зруйнували перший в Україні критий центр підготовки з пляжного волейболу. Саме в ньому виховували призерів чемпіонатів Європи та світу. У волейбольному центрі були два майданчики з підігрівом піску, що дозволяло тренуватися навіть взимку.
— Це унікальний центр і доволі вартісний. Для нього купували спеціальний пісок, облаштували складну систему підігріву по всьому полю, — розповідає Василь Карпуша. Уже за кілька тижнів після обстрілу поруч із центром провели волейбольний «Турнір Незламності». Учасниця турніру говорила: цим змаганням гравці показують, що розвиваються, попри всі негаразди.
Василь Карпуша одразу після серпневої атаки назвав її ударом по успішності університету. Каже, що й зараз не може дібрати інших слів. Міркуючи про мотивацію росіян бити по цивільних об’єктах, згадує свідчення жителів Київщини, які пережили окупацію у 2022 році.
— Росіяни казали: «Хто дозволив вам добре жити?». Були б ми університетом, що занепадає, думаю, по нас би ніхто не бив. Часто навіть боїмося говорити про успіхи, але маємо, щоб презентувати себе абітурієнтам, — каже ректор.
Обстріли університету він вважає частиною стратегії ворога, який намагається нашкодити підприємствам, організаціям, що продовжують працювати й розвиватися в Сумах. Удари по «Дарах моря», «Технології» та СумДУ Василь Карпуша ставить в один рядок.
— Наведу одну цифру. Лише з наукових досліджень ми заплатили 47 мільйонів гривень податків у бюджети міста й держави. А загалом — приблизно 150 мільйонів за рік.
Успішність СумДУ і його значення для міста засвідчує кількість випускників, які працюють у лікарнях і підприємствах Сум, вважає Василь Карпуша. Говорить, що приблизно 80% лікарів у місті здобували освіту в їхньому університеті. Також ректор згадує, що СумДУ посідає найвищі місця серед українських закладів освіти в міжнародних рейтингах.
Європейські мільйони та студентські донати
Відновлення СумДУ потребуватиме сотень мільйонів гривень. Василь Карпуша каже, що університет розраховує на різні джерела доходів для відбудови. Однак найбільше грошей, імовірно, можна буде отримати від міжнародних донорів. Державних коштів на такі суми в умовах війни не буде, а приватні донати здатні покрити хіба окремі потреби.
Після атаки на університет студентське самоврядування СумДУ разом із сумськими закладами запустило збір коштів. У кількох ресторанах і кав’ярнях міста можна замовити «донатний» чебурек чи еспресо-тонік, а частину коштів з продажів спрямують на підтримку університету. За кілька тижнів завдяки ініціативі вдалося зібрати понад 78 тисяч гривень.
— Донати можуть чудово спрацювати для невеликого проєкту. Наприклад, у їдальні знищили спеціальну піч, у якій пекли піцу. Таке обладнання коштує 200 тисяч гривень і їх можна зібрати з донатів. Але інфраструктурні проєкти, які можуть вартувати сотні мільйонів чи мільярд гривень, спроможні фінансувати хіба міжнародні донори, фонди, — пояснює різницю масштабів ректор.
Першим із пошкоджених будівель університету хочуть відбудувати корпус на Петропавлівській, говорить Василь Карпуша. Не через потребу в приміщеннях, а через символічне значення. На думку ректора, треба показати сум’янам, що відновлення можливе.
— Цей корпус — у центрі міста, повз нього щодня проходять чи проїжджають багато людей. Вони бачать понівечений асфальт від осколків, які вбивали людей 13 квітня, і це боляче.
Проте цей об'єкт — один із найскладніших для відновлення. Історична будівля потребує спеціальних погоджень, тривалої розробки проєктів і складних інженерних рішень. Зараз триває демонтаж конструкцій, які неможливо відновити. Після цього університет знову має провести експертизу й розробити проєктно-кошторисну документацію для відбудови.
Водночас близькість до російського кордону ускладнює будь-які масштабні роботи. Ректор сумнівається, чи захочуть великі інвестори вкладати кошти в інфраструктурні проєкти, поки триває активна фаза війни.
— Це найбільша наша біда. Інвестор має ухвалити рішення — ризикувати чи ні. Знаючи натуру росіян, які хочуть, щоб нам було погано, складно планувати щось масштабне, — пояснює реалії Василь Карпуша.
Частково відновлювати кампус СумДУ, пошкоджений 18 серпня, зможуть за гроші Європейського інвестиційного банку. Він виділив університету 11,5 мільйона євро на термомодернізацію ще до повномасштабної війни.
За ці кошти мають замінити системи опалення, електроживлення, вікна й утеплити дахи головних корпусів, гуртожитків, бібліотеки та басейну. Після реалізації проєкту споживання енергоресурсів має зменшитися на 40%.
Головний 14-поверховий корпус, де вибило понад тисячу вікон, до зими планують законсервувати. Він чекатиме черги на термомодернізацію за європейські кошти.
Коли проєкт реалізують, має кардинально змінитися вигляд усього університетського кампусу на Харківській. В СумДУ мають зробити комплексне оновлення — від електромереж до зовнішніх фасадів.
— Після завершення робіт корпуси матимуть абсолютно інший вигляд, вони стануть сучасними. Якби не війна, ми б уже зараз мали оновлений центральний кампус, — розповідає Василь Карпуша.
Крім відновлення втраченого, в університеті планують створювати нові об’єкти. Ще до атаки в серпні університет розробив проєкт укриття на 500 навчальних місць, будівництво якого коштуватиме 4,7 мільйона доларів.
Василь Карпуша каже, що в ньому мають бути повноцінні аудиторії, вентиляційна система та навіть актова зала на 150 місць. За планом, укриття можуть збудувати на території основного кампусу на Харківській, де є необхідні комунікації.
СумДУ отримує допомогу й від інших університетів. Український католицький передав сум’янам півтора мільйона гривень, Черкаський та Західноукраїнський національні університети — по 50 тисяч.
Підтримують сум’ян і партнери з-за кордону. Ліверпульський університет-побратим незабаром має перерахувати понад 2,2 мільйона гривень на закупівлю меблів для СумДУ. Партнери зі шведського Еребру влітку передавали сум’янам офісне оснащення, а швейцарці з Берну — комп’ютерне обладнання у вересні.
СумДУ як державний університет має обмеження у роботі з коштами, тому створив спеціальний ендавмент-фонд для отримання благодійної допомоги. Так партнери й усі охочі зробити донат можуть перерахувати гроші на рахунок швидше.
Також складно отримувати вантажі від партнерів з інших країн через логістичні проблеми, пояснює Василь Карпуша. Доводиться шукати попутні рейси в Україну, координувати доставлення через кордони.
Від «розвиватися» до «триматися» — як змінився СумДУ
До роботи ректором Василь Карпуша працював в СумДУ майже 30 років. Обіймав посади від старшого викладача кафедри загальної та експериментальної фізики до першого проректора. Роль керівника університету змінилася з початком повномасштабної війни. Василь Карпуша каже, що до вторгнення більше фокусувався на розвитку, а тепер головне завдання — зберегти кадровий потенціал.
— На жаль, базова заробітна плата, гарантована державою, не зростає. Але є альтернатива — люди, залучені до наукових проєктів, мають суттєво більшу зарплату. Треба писати заявки й брати участь у конкурсах, — розповідає ректор СумДУ.
Університет майже втратив важливе джерело доходів для розвитку — іноземних студентів. До вторгнення їх навчалося 2 150, і саме вони забезпечували близько 20-22% бюджету СумДУ. Зараз залишилося близько 250 іноземних студентів, переважно на дистанційному навчанні.
Водночас під час повномасштабної війни університет розвиває напрям наукових досліджень. У 2024 році вони принесли в бюджет закладу 154 мільйони гривень, приблизно ті самі 22%.
Проте кошти працюють по-різному. Гроші від іноземних студентів йшли на загальний розвиток університету, а від досліджень — забезпечують саму наукову діяльність, пояснює Василь Карпуша. Їх витрачають на обладнання, зарплати, відрядження, стажування.
Кількість українських студентів теж зменшилася, особливо після початку Курської операції влітку 2024 року. Якщо у 2022-2023 роках набір навіть зростав порівняно з довоєнним, то потім почалося падіння.
— У 2022 році набір був вищий на 17%, ніж довоєнний. Але зараз тривоги в Сумах тривають днями. Натомість відбій тримається лише кілька годин. Це суттєво вплинуло на кількість вступників, — пояснює Василь Карпуша.
Навчання в університеті проводять у змішаному форматі, та переважно студенти вчаться онлайн. Хоча в СумДУ вже облаштували 16 аудиторій-укриттів і планують збільшувати їхню кількість. Ректор переконаний: онлайн не може повністю замінити живе спілкування, і навчання офлайн критично потрібне, наприклад, медикам.
Майбутнє університету Василь Карпуша прогнозує успішним, але багато залежить від того, коли закінчиться війна. Ректор визнає, що близькість до російського кордону робить Суми менш привабливими для студентів порівняно зі Львовом чи іншими містами на заході. Проте він вірить у спроможність університету пережити ці виклики.
— Я бачу наше майбутнє успішним, тому що є всі підстави так вважати. Можливо, маємо унікальний шанс залишитися в історії. Треба з гідністю прожити цей час і залишити нащадкам гарні спогади про цей період, — міркує Василь Карпуша.