Великий штат працівників і три різні бізнеси у сфері торгівлі, транспортних послуг та громадського харчування. Таким було життя сумʼянки Світлани Чванкіної, допоки у 2015 році країна не опинилася у фінансовій кризі. Згодом, коли у жінки зостався лише один бізнес — їй наснилося мило у формі квітів. Сон подарував Світлані нове хобі, а невдовзі й власний бренд Sweet Mylo. Відтоді понад сім років майстриня створює букети, що не вʼянуть, й інші вироби з мила для сумʼян. Як Світлана «з нуля» опанувала мистецтво миловаріння, чим натуральне мило подібне до Mercedes та що клієнти замовляють для мільйонерів? Цукр зустрівся з майстринею і довідався всі таємниці сумської хенд-мейд справи.
Sweet Mylo — бренд, що народився уночі
Засновниця бренду Sweet Mylo Світлана має освіту філологині та вчительки української мови й літератури. Та отримавши диплом, вона покинула педагогіку, а натомість орендувала торгове місце на центральному ринку, де продавала будівельні товари. Згодом жінка найняла працівників, бо відкрила ще чотири такі локації й кіоск. Справа набирала обертів, тож невдовзі у Світлани зʼявилася служба доставки вантажних автомобілів, а ще кафе. Все це працювало при будівельному гіпермаркеті.
Однак у 2015 році все пішло шкереберть: проблеми з робітниками, революція, війна, долар, який «поліз наверх». Саме тому жінці довелося закрити кафе на десятий рік його існування. За ним — усі торгові місця на ринку. Залишився лише кіоск, де також продавали будівельні матеріали. Проте невдовзі довелося закрити і його — продавчиня, що двадцять років працювала в штаті Світлани, неочікувано звільнилася. Швидко знайти заміну не вийшло, торгова точка закрилася, а Світлана від стресу потрапила до лікарні.
Завдяки досвіду запускати нову справу було простіше, запевняє Світлана. До того ж це був шанс надолужити давню ідею — мати власний магазин живих квітів, який колись не наважилася відкрити. Та й чоловік підтримав авантюру, пригадує жінка, але підколов: «Подивимося, чи надовго тебе вистачить».
Спочатку майстриня вивчала миловаріння самостійно, переглядаючи відео з YouTube. Перші букети продавала знайомим, через сторінку Sweet Mylo в Instagram, яку створила майже одразу. Вироби майструвала на власній кухні — купувала мильну основу, плавила її й виготовляла квіти різних форм. Дебютні вироби Світлана згадує жартуючи, мовляв, сьогодні просто не може на них дивитися.
Коли ж майстеркласи з YouTube перестали влаштовувати, а в миловарки з’явилася нова ідея — робити власне натуральне мило, Світлана придбала перше онлайн-навчання.
— На ньому я засвоїла основи миловаріння, а ще досягла мети — збагатила «букетний» асортимент 15 сортами крафтового мила й одним видом твердого шампуню, — ділиться досягненням миловарка.
Через півтора року, коли сім’ї майстрині забракло місця на власній кухні, Світлана орендувала майстерню. Тоді, у 2020-му, жінка закрила свій останній бізнес — службу доставки. Натомість — відкрила невеличкий магазинчик з власними виробами з мила. Його Світлана спершу «загадала» на «марафоні бажань» — трансформаційній програмі, яка допомагає людям досягати своїх цілей. Там Світлану вчили усвідомлювати справжні бажання та втілювати їх у життя.
— Цей магазин був таким гарним, я доклала багато зусиль, щоб облаштувати його з душею. Але почалася пандемія коронавірусу. Вона боляче позначилася на попиті, тож хоч працювала з ранку до ночі, нічого не заробляла. Усіх працівників — диспетчера, водія й двох продавців довелося звільнити, а податки державі все одно треба було платити. Тоді й вирішила зачинити магазин, який утримувала рік, — пригадує Світлана.
Жінка жартує, що під час марафону забула уточнити бажання — «не просто мати магазин, а щоб стабільно працював і заробляв». Тож тепер формулює мрії точніше, але вже без сторонньої допомоги. Коли магазин закрився, Світлана перенесла до майстерні продукцію, стенди й полички. Там, в одній з кімнат, облаштувала новий простір для продажу своїх виробів.
Що дарують мільйонерам
Майстерня Sweet Mylo розташована в центрі Сум — на вулиці Іллінській. «Вона захована на задньому дворі місцевої аптеки», — описує це місце Світлана. Приміщення чимале і має три кімнати.
— Перша — це, власне, магазин, де одразу можна щось придбати. У другій, на великому столі, лежать всі форми та матеріали для пакування. Третя кімната слугує майстернею. Тут є столи й інструменти для миловаріння, але немає вікон. У часи війни цей «недолік» став перевагою, бо тепер тут більш безпечно, — каже миловарка.
У власній майстерні жінка працює одна. У сезон свят — нерідко по пів доби, з перервою на кілька годин сну. Однак до роботи майстриня все одно повертається з радістю. Світлана хотіла б, щоб цим прикладом надихався її 13-річний син.
Зараз миловарці найбільше подобається створювати букети, з яких і починала. Навіть попри те, що робить їх найдовше з усіх виробів, а прибутку отримує найменше. Іноді майстриня працює над ними близько восьми годин, іноді — кілька днів поспіль.
— Останній весільний букет з мила я робила три дні. Його кольори мали чітко поєднуватися з колірною гамою, тож комбінувала, здавалося б, непоєднане. Коли вже зібрала композицію, ще день доводила до ідеалу, аби самій подобалося, — розповідає майстриня.
Також їй запамʼятався букет від тата, який перебував за кордоном, для 10-річної доньки. Бабуся дівчинки переконала його, що звичайні квіти зів’януть за п’ять днів, на відміну від букета з мила. Тож Світлана власноруч готувала сюрприз до першого ювілею іменинниці.
— Це була величезна коробка з квітами, платтячком, і навіть сумочкою з мила. Усе для маленької дівчинки, — згадує його зворушливі деталі майстриня.
Також пригадує, що кілька років тому виріб сумського бренду отримав у подарунок іноземний мільйонер.
— Жінка мого брата їхала до нього на день народження і замовила для привітання букет. Це була композиція із перчиками, гранатами, пляшкою вина й сукулентами. Потім мені надіслали світлини задоволеного іменинника з букетом на різних фонах, — розповідає, як порадувала іменинника, Світлана.
«Магазинне мило — це жигулі, промислова основа — Renault, натуральне — Mercedes»
Мило, зі слів майстрині, поділяють на три види: магазинне, із промислової основи та натуральне. За якістю, каже, це як жигулі, Renault та Mercedes у світі автомобілів. Усі фігурні мила й букети Sweet Mylo зроблені з промислової основи. Такі вироби жінка створює у кілька етапів.
— Я ріжу основу — мильний напівфабрикат, з якого роблять мило ручної роботи, на шматочки, додаю в спеціальну місткість і розтоплюю масу в мікрохвильовці. До цієї рідини додаю запашку, необхідний колір і заливаю у форму. Можна залити звичайним способом або певними техніками, щоб зрештою на милі були візерунки. Потім чекаю, поки застигне, і дістаю його, — описує процес Світлана.
Форми — основний інструмент миловара, пояснює жінка. Їх у майстрині кілька сотень: пластикових, силіконових, різноманітних за формою. Найцікавіші в колекції — аналоги сиру сулугуні, чипсів і навіть тараньки. Також є тістечка з малиною, торти, кекси й пироги, які покупці нерідко спершу намагаються скуштувати. Зараз миловарка готує для клієнтів новинку: мило у вигляді креветок і раків, щоб доповнити набір з рибою та пивом.
— Крім форм, в арсеналі миловара є звичайний блендер і кондитерський комбайн, щоб доводити вироби до необхідної консистенції, — доповнює перелік Світлана.
Однак лише обладнання недостатньо, щоб виробити натуральне мило. Воно готується за складнішим рецептом і потребує знань із хімії, зауважує майстриня. Спочатку змішують соняшникову, оливкову й інші види олій. Додають луг для реакції омилення, і заливають суміш у великі форми — від одного до п’яти кілограмів. Якщо мило дитяче — запашки й барвники не додають, щоб не було алергенів, уточнює майстриня.
— Затим мило проходить стадію гелю. Тобто, стає напівпрозорим, а потім знову тверденьким. Наступного дня, якщо все відбулося правильно, його можна різати. Після цього процесу мило обов’язково має дозрівати від одного до двох місяців, залежно від способу приготування, — перелічує необхідні дії Світлана.
Сортів мила ручної роботи в асортименті Sweet Mylo чимало: вівсяне, дитяче на відварі ромашки, з активованим вугіллям тощо. Також є батери та скраби для тіла, бальзами для губ та понад сім видів твердих шампунів. Їх майстриня створює за власною формулою. Хоча сміється, що колись з хімії мала трійку, яка зіпсувала їй табель.
Будинок поміж дерев та квітів з миловарнею неподалік
За понад сім років праці майстриня продала близько 6 тисяч різновидів мила. Майже стільки ж підписників має сторінка бренду Sweet Mylo в Instagram. Тож вироби Світлани постійно замовляють по всій Україні та за кордоном. Також майстриня співпрацює із «Крафтницею» — магазином крафтових товарів у Сумах. Іноді роздумує, щоб вдруге відкрити власний магазин, але найбільше мріє не про це.
— Є одна миловарка з Нової Зеландії, яка живе серед квітів і зелені, а в будинку неподалік варить мило. Я хочу так само, і навіть знаю в якому місці в Сумах. Це моя головна мрія, — ділиться баченням свого майбутнього Світлана.
Сьогодні ж майстриня продовжує займатися улюбленою справою, вести сторінку бренду в соцмережах і збагачувати асортимент новинками. Людям, які наважуються почати щось нове, підприємиця радить не боятися втілювати мрію в життя, а діяти. Саме з цією думкою майбутня миловарка прокинулася сім років тому, і саме так букети зі сну стали реальними.
