Кожен містянин бодай раз чув про знамениту сумську «суконку», що працювала на місці сучасного ТРЦ «Мануфактура». Ще з 1916 року тут виготовляли одяг з матеріалів високої якості, а згодом — ті самі картаті дитячі пальтечка, які носили ще наші бабусі й прабабусі. Одним з директорів фабрики був Марсель Глезер — француз, що закохався в Суми з першого погляду. Він планував лишитися тут до кінця життя й розвивати текстильну промисловість, та не вдалося. Чому? Про це Цукру розповіла онука Марселя Олена Сліпченко-Понизовська. Тепер ділимося спогадами про нього й з вами.

Цей матеріал ми створили за підтримки Клубу Цукру. Разом з його учасниками досліджуємо історію міста в спогадах і деталях, а також відкриваємо цікавинки, які роблять Суми неповторними. Приєднуйтеся, щоб дізнаватися про них першими.

З притулку в Парижі до Харкова

Я з дитинства знала, що дід — француз: постійно це чула з розповідей мами, бабусі й родичів на сімейних посиденьках. Але детально його історією зацікавилася лише коли подорослішала. Марсель народився в Парижі, як зрозуміла з метрики 1909 року. У родині він був первістком, а згодом з'явилися молодший братик і сестричка.

Матуся Мері шила, а батько Грегоре, здається, виготовляв вироби з червоного дерева. Та коли Марселю було 11, мама з сестричкою померли від якоїсь хвороби, здається, «іспанки». Брати залишилися самі, й невдовзі їх забрали до дитячого будинку.

Де в той момент був батько, запитаєте ви? Мандрував Харківщиною з бюстиком Байрона в руках, адже захоплювався поезією. Відомості про те, як він потрапив в Україну, сімейна історія не зберегла, однак згодом Грегоре перевіз сюди синів і зійшовся з жінкою, на ім'я Наталя. Вона, певно, була неписьменною, але, думаю, зачарувала його щирим серцем.

Та одного дня Грегоре пропав. Наталя раптово стала мамою двох підлітків і сама виховала хлопців. Уявіть собі, харків'янка дала освіту хлопцям, які розмовляли лише французькою! А що тоді трапилося з прадідом і де він похований — сімейна загадка, яку досі ніхто не розгадав.

«Закохався в Суми, як тільки опинився тут»

Минуло кілька років — настав час здобувати вищу освіту. Марсель вирішив вступити до Харківського інституту легкої промисловості й познайомився там з моєю бабусею Анастасією. Є така сімейна легенда: ворожка передбачила їй, що візьме шлюб з іноземцем. А Марсель тоді взагалі подобався жінкам: мав красиву усмішку, відверто спілкувався з людьми, доброзичливо поводився. Мабуть, усе це й спонукало бабусю Анастасію першою до нього підійти. Та й слова ворожки запам'яталися. Здавалося, невидимі сили підказали, що бабуся помре за три роки після чоловіка. Та вочевидь, вона на те не зважала.

Одразу після інституту Марселя відправили в Суми працювати інженером на суконній фабриці. Тож він переїхав сюди вже з дружиною. Сім'я оселилася в гуртожитку. Місто його одразу підкорило. Казав, що це його друга батьківщина й що мріє тут залишитися до кінця життя, а особливо тому, що народилася донька — моя мама Жанна.

marsel i iioho rodyna
Сімейна світлина, на якій зображений Марсель (зліва), його дружина Анастасія та діти. Фото: Олена Сліпченко-Понизовська

Тим часом фабрика розквітла й про неї почули й в інших містах Союзу. А Марсель стрімко піднявся кар'єрними сходами, бо був тямущий і відповідальний. Тож йому доручали всілякі організаційні процеси й складні завдання. Спочатку працював головним інженером «суконки», а невдовзі, в 1941 році, став директором, зокрема контролював якість сумського сукна. Ви тільки уявіть, скільки ж там роботи! Тканину випускали в неймовірних масштабах. Потім її загортали в рулони, спресовували й відправляли в інші міста.

sumska sukonka
Який вигляд мала сумська суконна фабрика, що розташовувалася на місці ТРЦ «Мануфактура». Фото: Sumy One

Щодня дід обслуговував і ремонтував верстати, перевіряв, щоб техніку утримували в належному стані, тому дозвілля в нього особливо не було. Хіба любив їсти фаршировані овочі й гуляти містом. Проте в Сумах Марсель знаходив собі «пригоди» навіть без хобі. Пам'ятаю розповідав, як одного разу примудрився ледь не потонути в Стрілці. Довелося його рятувати. Думала тоді: «Тю, та як таке можливо? Там хіба качки плавають». Але тоді річка була така дебела, що й для човнів місця вистачало.

Війна, фаршировані перці й голка в середмісті Сум

Під час Другої світової війни Марселю не сиділося на місці. Він тричі навідувався до військкомату й просив мобілізуватися, мовляв, як можна працювати у сфері одягу, коли таке відбувається? Йому відповідали: «Сиди й займайся своєю справою». Довелося змиритися й боротися на своєму місці. Невдовзі діду вдалося вивести фабрику на постачання тонн військових шинелей, які виготовляли з того самого сумського сукна високої якості.

Уже за рік фабрику довелося евакуювати. Всю готову продукцію й сировину вивозили під обстрілами трьома ешелонами, а дід із родиною та працівниками їхав в останньому. Частину потужностей фабрики перевезли в Середню Азію й «заморозили», а іншу відправили за Волгу, де й працював Марсель. Той період був важким, адже він фактично «жив» на роботі. Побут родини директора суконки обмежувався тісним бараком, який вони ділили з іншими працівниками. Їжі було обмаль. Пригадував, як бабуся Анастасія відраховувала кому й скільки приготувати зерняток рису. Їй діставалося 20, діду — аж 30, а мені — 25.

У Суми сім'я повернулася в 1944 році. Суконну фабрику довелося відновлювати «з нуля»: на місці, де вона розташовувалася, викорчовувати зарослі, прибирати залишки руїн, організовувати доставку верстатів з вокзалу, проводити електрику. Поки відновлювали роботу фабрики, дід Марсель жив у гуртожитку, який сам і збудував для робітників, допоки не отримав від держави трикімнатну квартиру.

Невдовзі в сім'ї народилася ще одна дитина — мій дядько Валентин, тож дід планував залишитися в Сумах, утім плани довелося змінити. Одного дня діда кудись викликали: в обласну адміністрацію чи одразу КГБ — хтозна. У 1962 році в Одесі саме розгорталося нове виробництво, яке треба було посилювати, от йому й сказали: «Ти їдеш. Партія направляє тебе на одеський завод головним інженером». Марсель здав квартиру, передав посаду — і поїхав з сином і дружиною зустрічати старість у приємному райончику за п'ять трамвайних зупинок до Аркадії. У родини було все: прогулянки містом, море, улюблені фаршировані перці.

Щоліта батьки відправляли мене літаком в Одесу, де ми з дідусем гуляли й спілкувалися. Однак невдовзі він захворів на рак горла, а згодом помер. За три роки відійшла в засвіти й бабуся Анастасія. Слова ворожки збулися. 

Втім, дідове надбання досі живе, хоч і дещо в іншому вигляді. Для моєї сім'ї «Мануфактура» — пам'ятка й логічне продовження «суконки», яке б точно сподобалося діду. Зрештою, хіба ж не все рухається вперед? Технології зараз удосконалюються, а старі будівлі з часом занепадають, тож чом би й не впровадити доречні зміни? Коли ТРЦ от-от відкрився, повела туди мамину найкращу подружку Ріту, щоб показати, що збудували на місці фабрики. Оглянувши простір, вона сказала: «Йому б сподобалася ця голка».

Без назви 1
Відкриваємо Суми сум'янам завдяки нашій спільноті
Хочу в Клуб!

Вас може зацiкавити

Генератори для Сумщини
🔋 Сумщина отримала 87 генераторів від Польщі та Словаччини
Польща передала Сумщині 50 генераторів потужністю три кіловати, повідомили в Сумській ОВА. А Словаччина — ще 37 установок на вісім кіловатів, розповіли в Міністерстві закордонних справ, 14 з них отримають Суми.  Де розмістять нові генератори Нові генератори встановлять у закладах критичної та соціальної інфраструктури області, зокрема у школах, лікарнях і комунальних підприємствах. Таке резервне живлення […]
опалювальний сезон на Сумщині
🌡️ Уряд виділив 224 мільйони гривень на блочно-модульні котельні
Кабінет Міністрів України виділив 224,2 мільйона гривень з резервного фонду держбюджету для Сумської ОДА на придбання блочно-модульних котелень. За словами посадовців, ці кошти мають забезпечити стабільний опалювальний сезон 2025/2026 років. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. 156 тисяч людей без тепла на Сумщині Зараз на Сумщині понад 62 тисячі абонентів (156,2 […]
noviy rik sumy
🎄 Let It Snow! Let It Snow! У центрі Сум прикрашають живу ялинку й готують новорічний ярмарок
До Дня Святого Миколая 4 грудня в Сумах почали прикрашати живу новорічну ялинку. Вона стоїть у центрі міста, біля фонтану «Садко». Відвідати локацію можна буде з 6 грудня до 10 січня. Про це повідомив в.о. міського голови Артем Кобзар. Цю новину ми написали завдяки підтримці Клубу Цукру. Приєднуйтесь і ви до спільноти за цим посиланням. […]
Мультфільм Грінч
🎄 Грінч і Брейнроти проти Різдва. Сумська філармонія покаже новорічне шоу
Сумська обласна філармонія представляє прем'єру музичного новорічного шоу «Грінч». Це комедійне дійство про відомого персонажа, який вирішив зіпсувати Різдво. Його можна буде подивитися протягом грудня на вулиці Петропавлівській, 63. Про це повідомили у філармонії. Музична комедія для всієї родини У музичному шоу візьмуть участь артисти філармонії. Серед персонажів буде, зокрема, Грінч. Сюжет розказує про те, […]
потяг Укрзалізниці
🚆 3000 кілометрів «Укрзалізницею». Як отримати безплатні квитки на потяги сумського напрямку
3 грудня стартувала програма «Укрзалізниці» «УЗ–3000», повідомили в Міністерстві розвитку громад та територій. Протягом року кожен пасажир зможе безплатно скористатися чотирма поїздками загальною довжиною до 3000 кілометрів. За програмою можна використати квитки до та з прифронтових регіонів. Зокрема, це стосується Сумщини. Які сумські маршрути доступні за програмою Для всієї України визначили 24 маршрути, квитки на які […]
модульна котельня в Сумах
🏭 Сумська міськрада замовила 20 модульних котелень на пів мільярда гривень. Їх мають поставити до 25 грудня
Наприкінці листопада Департамент інфраструктури Сумської міськради уклав три договори на постачання 20 газових блочно-модульних котелень на загальну суму 448,32 мільйона гривень. Виробники мають доставити обладнання до 25 грудня. Про це написали у виданні «Наші гроші» з посиланням на систему «Прозорро». Хто виграв тендер 25 листопада Сумська міськрада за результатами тендеру уклала три договори з заводами […]