Site icon Цукр

🪖 Від бавовняного одягу до мобільного СТО. Як організація сум’янина «Реактивна Пошта» підсилює артилерію

Сум’янин Павло Нарожний переїхав до Києва у 2003 році. Він працював айтівцем у фінансовій сфері. Щойно почалася Революція Гідності, чоловік почав волонтерити — привозив медикаменти, їжу й одяг людям. У 2014 році він почав підтримувати 27-му артилерійську бригаду в Сумах — забезпечував військових формою й засобами зв'язку.

Сьогодні Павло Нарожний — співзасновник благодійної організації «Реактивна Пошта», що доставляє мобільні СТО, ремонтує артилеристам бойову техніку та збирає кошти на їхні потреби. Розповідаємо, чому благодійна організація допомагає передусім артилеристам, навіщо одягати бахіли, залазячи в німецьку установку, та як Павло знаходить сум’ян-військових у підрозділах, адже «своїм допомагати удвічі приємніше».

«Коли розпочався Євромайдан, шукав бинти людям»

Павло Нарожний родом із Сум, але у 2003 році переїхав до Києва. Там влаштувався до Miratech — компанії, що розробляє програмне забезпечення. Коли в Києві почався Євромайдан, чоловік вперше вирішив волонтерити.

Павло показує прапор з підписами військових. Фото: Реактивна Пошта

— Я не міг стояти осторонь, але й не був на Євромайдані цілодобово. Спершу запитував у знайомих, які були там двадцять чотири на сім, про їхні потреби. Тоді ж почав постачати матеріали для медпунктів, які облаштували в Інституті літератури імені Шевченка, бібліотеці Верховної Ради на Грушевського, Михайлівському монастирі й на Хрещатику. Туди я возив травматичні шини, хірургічні шовні нитки, пульсоксиметри, що вимірюють рівень кисню в крові. Постачав також їжу, засоби захисту, як-от респіратори, — пригадує Павло

Чоловік пам’ятає поранених студентів, яким надавали допомогу в медичних пунктах. Дивлячись на них, думав: «Революція гідності вплине на це покоління людей і змінить шлях країни». Коли ті події наближалися до завершення, чоловік зрозумів, що наступний етап — війна з Росією, адже РФ спробує вдертися в Україну. Так Павло відчув, що треба допомагати військовим.

Перша потреба — купити військовим бавовняний одяг

Коли росіяни вдерлися на територію України й окупували Крим, наші війська були не в найкращому стані, розповідає Павло Нарожний. Чоловік зрозумів, що незабаром розпочнеться війна, тому хотів підтримувати зв’язок із бригадами Сумщини, аби в разі чого допомогти землякам. На початку 2014 року політик і знайомий Павла Олег Медуниця попросив волонтера підтримати 27-му реактивну артилерійську бригаду. Військовим потрібні були радіостанції, а згодом — і форма.

— Коли почалися бойові дії на сході, хлопцям потрібен був одяг, бо тоді всім видавали форму «дубок». Вона славилася тим, що розлазилась прямо на військових. Крім того, в армії хоч і давали два комплекти такого одягу, ніхто в ньому не ремонтував техніку, адже було шкода. Тож хлопцям був потрібен робочий одяг. Аби виправити це, я написав пост-заклик у Facebook. Здається, одна людина задонатила й одразу закрила всю суму. Тож наступного дня я придбав 72 бавовняні комбінезони для артилеристів. Той меценат донатить нам й сьогодні, а сторінка у Facebook перетворилася на вісник артилерії, — пригадує Павло Нарожний.

Незабаром після вторгнення росіян у Крим, 27-ма бригада почала готуватися до можливого наступу на Сумщині. Оскільки до складу бригади входило кілька дивізіонів, вони розділилися на різних напрямках. У березні 2014 року через близьке розташування до кордону з Росією бригада отримала наказ вийти з Сум з усією технікою в Миргород на Полтавщині, пишуть у відкритих джерелах. Але через старе озброєння, зробити це було важко, пригадує Павло Нарожний.

Хлопці розповідали мені, що проїхали 200 кілометрів за три доби: техніка їхала, ламалася, а потім її доводилося ремонтувати. Почувши це, вирішив поїхати у Миргород, вперше як волонтер. Там побачив «Ураган», з якого багато деталей лежали просто на землі. Тому вирішили зі знайомими волонтерами ремонтувати ці системи залпового вогню. Протягом трьох місяців, поки бригада навчалася, ми відремонтували всі машини
Павло Нарожний

«Реактивна Пошта» зароджувалася з групи у Facebook

Допомагаючи військовим, Павло познайомився з волонтером Андрієм Сіньком та IT-спеціалістом Дмитром Чукановим. Допомогу сумським артилеристам вони організували через Facebook: Павло писав про їхні потреби, а люди надсилали кошти. Поступово Павло Нарожний встановив контакти з іншими військовими підрозділами й бригадами.

Павло Нарожний. Фото: Реактивна Пошта

— Ще у 2014 році в нас не було офісу, ми збиралися разом з хлопцями чи в приміщеннях, де працювали, чи за обідом. Я створив групу у Facebook, яка спершу називалася «Підтримка військової частини А1476». Це попередня назва 27-ї артилерійської бригади. Так ми довгий час існували, як неформальний благодійний фонд. А згодом почали допомагати іншим бригадам, не лише 27-й, — пригадує Павло.

У 2023 році Павло Нарожний разом із колегою Дмитром Чукановим офіційно зареєстрували благодійну організацію, назвавши «Реактивною Поштою». Сьогодні її головний і єдиний напрям співпраця з артилеристами. Команда збирає кошти, щоб ремонтувати техніку й купувати оптичні прилади, зарядні станції, генератори, детектори дронів й не лише. Також вони піарять українську артилерію, говорить Павло.

Команда благодійної організації співпрацює із десятками бригад, серед яких 43-тя окрема артилерійська, 45-та, 35-та і 38-ма окремі бригади морської піхоти. «Поштарі», саме так називає себе команда, мають справу з різним озброєнням. Серед нього є і радянські, і сучасні, створені в Європі, установки.

— Німецька САУ PzH 2000 дуже вибаглива — треба слідкувати, щоб пил не потрапляв до неї. Тому, за стандартами, оператор установки щоразу миє ноги, одягає бахіли, і заходить у ту «будку», як у музей. Крім того, військові попросили нас доставити спеціальні пилососи й повітряні компресори, щоб чистити цю САУ. Ми зробили це за три дні, — ділиться Павло.

«Реактивна Пошта» співпрацює і з 406-ю окремою артилерійською бригадою морської піхоти. Павло Нарожний говорить, що більшість її командирів — родом із Сум, тож «допомагати своїм було удвічі приємніше». Поштарі у тісних стосунках і з 32-ю артилерійською бригадою, адже спершу вона була полком, сформованим на базі 27-ї сумської бригади. Хоч зараз військові дислокуються на півдні, чимало її бійців сум’яни, говорить Павло.

Привіт, це авторка тексту! Інтерв'ю з «Реактивною Поштою» ми написали завдяки підтримці Клубу Цукру. Долучайся до нашої спільноти, аби ми створювали більше таких історій
Анна Шпурік
Журналістка

Закрити 20% потреб — вже хороший показник

Нині Павло Нарожний продовжує працювати у сфері фінансів та айті. Робота організації зараз налаштована так, що чоловіку не доводиться долучатися до всіх процесів. Командою «Реактивної Пошти» також керує Дмитро Чуканов, який відповідає й за фандрейзинг. 

— На початку роботи багато людей доєднувалися, але попрацювавши трохи, звільнялися. Дехто вигорав, адже не знав, як підтримувати себе й мотивувати. Мабуть, люди не витримували, бо розуміли, що закрити потреби всіх підрозділів неможливо. Проте, якщо ти допомагаєш навіть на 20-30% — це хороший показник, — говорить Павло Нарожний.

Окрім ремонту техніки, «Реактивна Пошта» постачає військовим інструменти: зварювальні автомати, свердлильні та шліфувальні верстати. Спершу команда благодійної організації ставила їх у радянські вантажівки ЗІЛи, а у 2023 році створила власні мобільні СТО.

Засновник благодійної організації показує мобільну СТО. Фото: Реактивна Пошта

— Ми взяли вантажівку, поставили на неї морський контейнер, а на причеп — ще один. В обох розмістили потрібні інструменти, станки, верстати й шиномонтаж. Останній дозволяє підіймати великі й важкі колеса, ремонтувати їх. Будь-яка бригада може звернутися до нас за мобільною СТО, адже вона обслуговуватиме весь її автопарк, — пояснює Павло Нарожний. 

Співзасновник «Реактивної Пошти» говорить, що будь-яка підтримка артилеристів робить цих військових ефективнішими. Зазвичай, вони звертаються із простими запитами, як-от поремонтувати тягач, яким возять снаряди. Такий ремонт займе мало ресурсів, але тягач вже зробить дві ходки, а не одну.

Де ще настільки ефективно ми можемо забезпечити потреби війська, як не для артилеристів. Недорогий ремонт тягача удвічі збільшить кількість вбитих росіян. Саме тому артилерія — перший і єдиний пріоритет «Реактивної Пошти»
Павло Нарожний

Найближчим часом поштарі планують лише збільшувати обсяги допомоги військовим. Зараз на їхній сторінці можна долучитися до багатьох зборів, зокрема, на детектори дронів «цукорки» чи дерев’яні макети гаубиць, які вводитимуть в оману ворожу розвідку.

— Робота поштарів — це не спринт, а марафонський забіг. Якщо бігти надто швидко, можна вигоріти. Якщо повільно — результату не буде. Але у нас є драйвер — українська артилерія: креативна, високоточна і далекобійна, ефектна й потужна. Працювати з нею — відповідальність і честь, — говорить Павло.

Exit mobile version