Залізний дракон стояв на місці МакДональдзу, головна ялинка височіла у сквері на Покровській площі, льодовий майданчик збирав сум'ян на стадіоні «Спартак». Такою була зима в Сумах кілька десятиліть тому. Фотограф Андрій Мозговий поділився світлинами зимових розваг 1970–1990-х років у нашому місті. Дивіться їх нижче разом зі спогадами сум’ян, що пам’ятають ті часи.
«Усю зиму на ковзанах»
Євгеній Пінк 40 років тому жив поруч із міським парком. У ньому сум’яни збиралися взимку для активного відпочинку. У парку було кілька локацій: кафе, танцювальний майданчик і ковзанка. На стадіоні «Спартак» (пізніше на його місці збудували «Ювілейний») щороку споруджували льодовий майданчик. Сторож стадіону власноруч заливав водою майданчик, а Євгеній та його друзі допомагали, згадував чоловік.
— Ми були «своїми людьми», і нам дозволяли кататися безплатно, тому всю зиму ганяли на ковзанах, — говорив Євгеній.
Ковзанка працювала щодня, крім понеділка. Сум’янка Надія Мозгова згадує, що дівчата та хлопці каталися на ковзанах навколо ялинки, а потім пили в буфеті чай з лимоном.
Всеукраїнський спідвей у Сумах
Сумський фотограф Юрій Босий розповідав, що кожного року на стадіоні «Спартак» відбувалися змагання з мотоспорту. Трибуни були заповнені вщерть, а на льоду змагалися мотоциклісти з усієї України. Юрій був на стадіоні у 1985 році, коли чемпіоном України став сум’янин Валентин Семишкур.
Євгеній Пінк додавав, що крім мотогонок, на стадіоні проводили ще й змагання з картингу.
— Шини на машинах та мотоциклах були з шипами, тому розбивали лід по краях майданчика. Проте це видовище було того варте, — згадував Євгеній.
Ще одним місцем для розваг на льоду був стадіон «Авангард». На арені грали в хокей і професійні спортсмени, й любителі.
Новорічне містечко сімдесятих
Приблизно в середині сімдесятих років у Сумах встановили новорічне містечко з атракціонами на тому місці, де зараз знаходиться МакДональдз. Головні персонажі локації — відомий Кіт у чоботях та залізний дракон. Образ вигаданої істоти був висотою в декілька метрів, його голови рухалися, а очі світилися червоним. Рухи супроводжувалися гуркотінням через роботу моторів.
— Мені було роки чотири, тому цей дракон здавався насправді живим, — згадував Юрій Босий.
Через певний час Дракон зламався і став нерухомим. Проте його не відремонтували, а перевезли на Дуровщину, і згодом прибрали взагалі.
Купання в річці на морозі
Юрій Босий розповідав, що в радянські часи не було традиції масово купатися в річці на Водохреща. Проте невелика спільнота людей, яких називали «моржами», купалася у холодній воді, а сум’яни сходилися на студентський пляж подивитися на це.
— Моржів було всього з десяток, а глядачів навколо — сотні, — додавав Юрій.
Спогади людей для цього тексту ми почали збирати ще рік тому. За цей час померли Юрій Босий та Євгеній Пінк, тому їхні слова ми написали в минулому часі.