На краудфандинговій платформі «Ц.Зміни» розпочався збір на проєкт «Терапія для незламних». Спеціалісти, що займаються психологічною реабілітацією військових хочуть створити простір для спільних занять та роботи у групах. Для цього планують відремонтувати приміщення, придбати нові меблі та спеціальне обладнання для процедур.
Щоб реалізувати проєкт, потрібно зібрати 50 тисяч гривень, а громадська організація «Цукр» подвоїть ці кошти. Кожен охочий може задонатити на сторінці збору. Детальніше про проєкт розповіли психіатриня та психотерапевтка Вікторія Сухарєва та психологиня Галина Дмитренко.
Підтримка ветеранів та військових
Галина та Вікторія вже багато років займаються реабілітацією військових у місцевому госпіталі для ветеранів. У лікарні працювали з ветеранами Другої світової війни, а з 2014 року — з тими, хто пройшов АТО та ООС. Зараз же найчастіше пацієнти до них потрапляють за направленням з частини, військкомату або після медичної евакуації. Це ветерани, чинні військові у відпустці або на лікарняному, чоловіки та жінки, які пройшли полон.
Головне завдання лікарів — навчити пацієнтів самостійно справлятися з агресією та стресом. Вони розповідають про симптоми хвороб, розвінчують міфи, допомагають зрозуміти та усвідомити свої переживання.
— Ми пояснюємо військовим, що відбувається під час контузії, чому у них бувають проблеми зі сном. Часто люди не хочуть лікуватися, бо думають, що ця проблема з ними назавжди. Наприклад, коли діагностуємо ПТСР пояснюємо, що у 80% випадках це можна вилікувати, — розповідає Вікторія.
Спершу з пацієнтами працюють психологи — вони проводять скринінг, аналізують загальний стан, після цього з ними спілкується психотерапевтка. Окрім цього військовим організовують групові зустрічі, освітні лекції про ментальне здоров’я та арттерапію. Якщо у людини є порушення мовлення, пов’язане з травмою, то до роботи долучають логопеда.
Галина Дмитренко спеціалізується на арттерапії, травматерапії та EMDR. Цей метод допомагає військовим пережити свої емоції. Вони малюють, ліплять фігурки з тіста або пластиліну.
— Час від часу ми разом ліпимо тотемних тварин — кожен пацієнт може наділити фігурку якостями, якими володіє сам. Один хлопець зліпив фігурку хом’яка, бо говорить, що він запасливий. Ще один чоловік зліпив просте коло, але за його словами, знає сам, що воно для нього означає, — розповідає Галина.
Психологиня переконана, що пацієнти мають бути поінформовані про свій психічний стан. Тоді їм легше керувати емоціями та розуміти себе. За її словами, деякі приходять на консультацію й кажуть, що з ними щось не так, їм здається, що вони божеволіють. Лікарі та психологи їм пояснюють, як психіка реагує на травматичні події, про емоційну та фізичну виснаженість. Коли людина чує, що це нормальна реакція на ненормальні події, то менше переймається.
— Не можу сказати, що більшість тих, хто проходить терапію, виписується «котиками», бо реабілітація — це тривалий процес. Проте після лікування вони точно знають, до кого звернутися за допомогою. Якщо це військові, що живуть в інших регіонах, то допомагаємо їм знайти спеціалістів вдома, — говорить Галина.
Час від часу нам телефонують колишні пацієнти або їх знайомі та просять про допомогу, бо знають, що ми їх підтримаємо. Були випадки, коли військові казали, що будуть лікуватися тільки у нас, коли їм пропонували інші варіанти. Це історія про довіру, — розповідає Вікторія.
Простір для занять та дозвілля
У команді працює троє психологів-психотерапевтів та одна психіатриня-психотерапевтка. Зараз їм вдається прийняти понад 30 людей на день. Всі зустрічі проводять у робочих кабінетах фахівців, тому зазвичай простору для роботи у великих групах бракує. Наприклад, щоб провести групову терапію, військові збираються у маленькому кабінеті психолога — кілька людей можуть сидіти на кушетці, ще двоє – на стільчиках. Вікторія говорить, що у таких умовах людям не вистачає особистого простору. Це заважає їм розкритися та вільно говорити про себе та минуле.
Зараз команда намагається облаштувати простір для групових заходів. Тут вони зможуть дивитися фільми про ментальне здоров’я, спілкуватися, медитувати під музику та проходити різні психологічні практики.
Для цього у приміщенні центру потрібно зробити ремонт — одну зі стін планують пофарбувати у білий колір, щоб вона могла бути екраном для проєктора. Також хочуть придбати зручні крісла та столи.
— Хочемо, щоб у людей був особистий простір та максимально комфортне середовище. Щоб ми могли сісти в коло та поспілкуватися всі разом. Зараз у нас є тільки скріплені між собою стільці, їх неможливо переставляти, а пацієнтам незручно на них сидіти через поранення, — розповідає Вікторія.
Психотерапевтка говорить, що цей простір стане для ветеранів можливістю проводити дозвілля після процедур. Адже зазвичай у другій половині дня пацієнти мають багато вільного часу, який можна було б витратити з користю. Для них створять графік занять та заходів, які можна буде відвідувати за бажанням.
Окрім цього планують придбати та встановити у кабінеті обладнання для EMDR-терапії. Це доказовий метод лікування за допомогою рухів очима — пацієнти мають слідкувати поглядом за приладом, тримати в руках ручки з пульсацією або слухати звуки в навушниках. Зараз психологи використовують для цього лише рухи пальців.
Вікторія говорить, що таке обладнання є у кількох лікарнях країни, проте мало на півночі та сході, хоча це регіони з великою кількістю військовослужбовців.
— Ми дуже цінуємо роботу наших військових та прагнемо показати їм це. Адже зараз я часто чую від пацієнтів, що в суспільстві не відчувають себе потрібними. Мені здається, що наш обов’язок — виконувати свою роботу максимально ефективно, щоб створити військовим найкомфортніші умови, — підкреслює психотерапевтка.
Підтримати проєкт на платформі «Ц.Зміни» можна на сторінці краудфандингу.
