У кінці квітня вийшов номер американського журналу «Adweek», повністю створений українською командою. Головною редакторкою випуску «Про Україну від українців» стала сумчанка Ханна Руденко. Це — безпрецедентний випадок для «Adweek». Вперше за 43 роки існування редакція журналу відійшла від процесів, запросивши українських креаторів, життя яких торкнулася війна, підготувати статті та ілюстрації для нового випуску. Цукр поговорив з Ханною про те, як створювався український номер журналу та про майбутню поїздку до Канн, де обговорюватимуть важливі питання про український креатив.

Робота з Сум для світових проєктів

Я сумчанка. Народилася й жила в Сумах, вчилася в Сумському державному університеті. Працювала в національних та міжнародних проєктах онлайн, але територіально завжди перебуваючи в Сумах. У медіа, як редакторка й журналістка, близько 15 років. Писала для бізнес-видань, для журналу про рекламу й дизайн. Зараз працюю редакторкою журналу при школі креативних професій «SKVOT».

За основним фахом я перекладачка і редакторка, а зараз ще почала вчитися на психологиню-консультантку. Відчуваю, що це класний баланс, адже коли вигоряю в редакторській роботі, то знаю, як відновитися. Ці дві ідентичності в мені — редакторка і психологиня — допомагають одна одній.

Передчуття війни

Останній місяць, перед початком повномасштабної війни, в мене було відчуття, що треба їхати за кордон. Мої рідні живуть у Франції, я часто бувала там, тож питань, куди летіти — не було. Проте, до останнього думала, що спрацює міжнародна дипломатія. За кілька днів до вторгнення я взяла квитки для себе й мами. 24 лютого ми мали вилітати, проте не встигли.

Перші дні війни емоційно були дуже складними. Я забувала базові речі, наприклад, свій номер телефону — глибина стресу була небаченою. Як мені здавалося, все, що могло статися поганого — сталося. Не було чогось «занадто страшного», адже все страшне вже відбувалось. Я залишалася в Сумах, але шукала можливості для евакуації, писала в різні організації за допомогою. У перший день відкриття зелених коридорів мені не вдалося виїхати. На другий день знайшлися абсолютно незнайомі люди, які запропонували місце в своїй автівці, й ми чотири доби разом їхали до Львова.

Adweek | Українські експерименти

Евакуація до Франції тривала близько тижня — через всю Україну, потім частиною Польщі. За кілька днів після прибуття мені написали з «Angry» та спитали, чи хочу я стати гостьовою редакторкою «Adweek». Журнал знав цю креативну агенцію за її попередніми проєктами, а агенція раніше робила спільні ініціативи з моєю школою — і знала мене. Тому, коли з «Angry» зв’язалася редакція «Adweek» та спитала, чи знають вони когось, хто зможе стати редактором випуску, створеного українцями, вони порадили мене. Звісно, я відразу погодилася.

Моєю першою задачею було зібрати команду із редакторів. З ними ми створили контент-план, обрали теми матеріалів, авторів, героїв, коментаторів, ілюстраторів, дизайнера випуску — і почали працювати. Часу було досить мало — близько двох тижнів ключової роботи, не враховуючи організацію та корегування.

Однією з важливих ідей номеру було дати слово абсолютно всім із креативної сфери України, з фокусом на бізнес-креатив: рекламу, комерційні ілюстрації, продакшени і так далі. Врешті, «Adweek» саме про це

Також я хотіла, аби цей номер пояснив Україну та український креатив для всього світу. Став, певною мірою, путівником, набором елементів, на які ти можеш поглянути й зрозуміти, що це взагалі таке — креативна Україна. Хотілося, щоб людина, яка подивиться журнал, отримала бачення нашої культури, цінностей, характеристик, із яких складається наш погляд. Світ мав отримати відповідь на питання: «Якщо ми до них прийдемо, то що ми отримаємо?».

Також говорили про креатив через призму війни, про те, як війна змінила кожного, як ми це переживаємо та як допомагають наші цінності

Креативним директором випуску став Гліб Капоріков, який створив дизайн випуску — візуальне бачення матеріалів. Наприклад, запропонував рішення зі шрифтами та горизонтальні ілюстрації на дві сторінки. Усе це втілили. Звісно, в журналі є свої візуальні традиції — вони більш стримані. Проте, редакція сильно поступилася нам і нашим ідеям. Здається, для них це був експеримент на кожному кроці. Щоразу ми писали їм, і думали: «Ось тут — точно ні. На цей раз нам відмовлять», але вони погоджувалися. Це було хвилююче.

З фейсбук-сторінки Андрій Гайдут
З фейсбук-сторінки Андрій Гайдут

Стосовно обкладинки — це не комерція в прямому сенсі, це — художній витвір. У ній багато і захованих, і очевидних ідей, кодів і візерунків. Загалом, я люблю кожен опублікований матеріал у цьому номері, адже пропустила їх через себе. Безумовно, було важко, адже ми з командою, серед яких 20 креативників, зробили номер у безпрецедентні терміни. Це був класний досвід, ми насолодилися, хоч було максимально непросто. Врешті, отримали купу теплих слів і хороших коментарів. Я очікувала класний фідбек — але не думала, що його буде аж настільки багато!

Фестиваль в Каннах

Журнал «Adweek» зробив великий крок — віддав свою репутацію та ресурси іншій команді. Це вперше, коли вони не заробляють на номері. Журнал знайшов рекламодавців, але гроші, які отримали, поділили між витратами на друк, гонорарами редакції та благодійністю. Зрештою, зібралося 75 тисяч доларів, які передадуть двом організаціям, що допомагають Україні в гуманітарних питаннях. Ними стали «Nova Ukraine» та «The Ukrainian American Coordinating Council».

Уже в червні ми з командою, яка готувала український номер, будемо на фестивалі «Каннські леви», де піднімемо важливі для українського креативу питання. Поговоримо про взаємодію між бізнесом, брендами та креаторами зі всього світу.

Вас може зацiкавити

🗣 Український діяч чи царський слуга: у «Хабі на Кузнечній» поговорять про Гарасима Кондратьєва
Квитки коштують від 100 до 300 гривень
🏘 Як звичайний квартал у Сумах перетворився на мистецький
Тут виготовляли ґудзики з мушель-перловиць
🏃 У Сумах проведуть забіг на честь загиблого військового Романа Анохіна
Участь у забігу коштує від 100 до 300 гривень
🏖 У Сумах створили дизайн-проєкт відновлення набережної Псла
Методичка про річки й оновлена набережна Псла
🌆 Місто з козацькими сотнями й жителями, які знають усе про все. Якою Охтирку побачили урбаністи
Як і навіщо з’явилася урбан-візія Охтирки
🏃‍♀️ Потренуватися з учасницею Олімпійських ігор: як зареєструватися
Для участі треба зробити внесок 350 гривень

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: