Створити бренд міста Суми, кинути прибуткову роботу й знайти себе в дизайні шрифтів — це про Михайла Рафайлика, який понад рік створює шрифтові гарнітури для замовників із різних країн. Раніше він був частиною команди агенції Chocolate, де працював над дизайном сумських брендів. Згодом — залишив роботу і захопився шрифтами. З-поміж інших робіт Михайло розробив фірмовий стиль Цукру, а зараз розповідає нам про роботу із різними брендами, пояснює різницю між накресленнями та як насправді їх створюють.
Арнольд Шварценеггер не мав «плану Б»
Я навчався у філіалі одного з київських університетів, де опановував мистецтво графічного дизайну. Згодом влаштувався в рекламну агенцію Chocolate — працював там ілюстратором і стратегом. Із-поміж усіх проєктів із командою провели ребрендинг сумського заводу ОБВТ та створили стиль для кав’ярні DonKeyHot. Знайомий відкрив її у приміщенні, де раніше виготовляли ключі. Тому поєднали ці ідеї й включили до назви слова «Key» — ключ, і «Hot» як згадку про гарячу каву. Розробив проєкт автомийки Hose біля «Епіцентру», анімований календар для «Технології», а в лого «Ніч міста» розмістив вимикач, який посилає на гасло «вмикаємо творчість на повну».
Найбільше суперечок викликав бренд міста Суми, ідея якого — змістити фокус із відомого на нове
На логотипі бачимо всіма знану назву «Суми», але поміж літер знайдемо маловідомих людей і підприємства, які теж багато роблять для міста. У шрифті бренду всі літери однакового розміру, оскільки рівномірно розповідаємо про великі та малі підприємства та постаті.
В агенції над проєктом працювали багато людей і кожен додавав щось своє. Але моя манія — контролювати весь процес, тому одного дня пішов із компанії. Було страшно починати нове, довелося вийти із зони комфорту, але важливіше — знайти себе. Арнольд Шварценеггер, наприклад, не мав «плану Б», коли вирішив просувати бодибілдинг у кіно. Так само я залишив роботу із постійним доходом і зосередився на шрифтах.
Передати концепцію бренду — це челендж
У січні до мене звернувся грузинський клуб Bassiani, який у Києві влаштовує фестиваль електронної музики «ІСКРА». Його присвячують західній та східній культурі, тому українську назву виконали латинкою. За місяць почалася війна, проєкт заморозили, але напрацювання використав для іншого шрифту Palitura.
У його основі — рання кирилиця, що розвивалась у Болгарії до Петра I, який зробив її квадратною із «сухим» виглядом. Болгари у 1970-х плюнули на Петра і повернули до літер виносні елементи, зробивши їх ближчими до латинки. Так з'явилася болгарська кирилиця. Сучасна українська писемність, до речі, також починає йти власним шляхом завдяки шрифтовикам.
Цей шрифт, як і більшість, продаю на спеціалізованих сайтах і отримую гроші сьогодні, завтра, і в майбутньому. Втім, окремі замовлення коштують дорожче через ексклюзивність, бо користуватися ними зможе лише один клієнт. Передати через шрифт концепцію бренду — це челендж. Для Apple найкращий дизайн – той, якого не видно. Він не привертає багато уваги, але доносить потрібну думку.
У стилі Цукру, наприклад, позбувся зайвих елементів, а літери логотипа зробив більш вписаними у квадрат, аби візуалом нагадували про цукриночку. Створили близько 5 концептів, перш ніж прийти до того, який відповідав ідеї Цукру про світлу частину міста.
Не запитуєте, із якої країни приїхали оливки
У кіно ми зазвичай знаємо режисера і студію, але не звертаємо увагу на людей, які створюють декорації та костюми. Це сервіс, який бере участь в розробці фільму. Шрифти — такий же інструмент, який допомагає артдиректорам, графічним дизайнерам та аніматорам створювати цілісний продукт.
Люди не заглиблюються у цю сферу, хоча із народження стикаються із мільйонами шрифтів, адже текст існує завдяки ним. Це нормально, бо ж у ресторані ви не запитуєте, із якої країни приїхали оливки. Але дизайнер має правильно користуватися цими інструментами.
Перший шрифт на продаж називався Spilled Ink або «Розлиті чорнила». Він мав вигляд, ніби в кожну літеру налили чорнила, які розтеклись у специфічній формі
Пізніше довелося багато вивчати й допрацьовувати, щоб привести його до ладу. Тоді зрозумів — хочу займатися цим далі. Зараз працюю десять годин на день і час перед сном приділяю освіті. Це не лише книги, а й спілкування із досвідченими дизайнерами. Вони дуже терплячі люди, які без жодної винагороди допомагають новачкам, аби типографія розвивалася. Так щодня відкриваю нове, повертаюся до минулих робіт і допрацьовую їх. Це постійне навчання.
Чим Times New Roman відрізняється від Arial
Шрифти поділяють за багатьма критеріями, зокрема епохою появи та популярності. Times New Roman і Arial, наприклад, створені наприкінці 20 століття, але мають характер зовсім різних епох. Times New Roman — це гарнітура із характером антикви 15-16 століття, шрифт із горизонтальними засічками, який прийшов із римського письма. Тоді вважали, що засічки пришвидшують читання.
Arial має риси гротеску 19 століття, коли мистецтво стало функціональним і від зайвих декорацій відмовилися. Спершу гротески з’явилися на постерах, а потім і в газетах. Arial використала компанія Microsoft як альтернативу шрифту Helvetica, яким послуговується компанія Стіва Джобса.
У шрифтах, як і дизайні, існують тренди
Найбільший тренд за останні шість років — це варіативність. Шрифтова родина зазвичай включає різні накреслення: світле, звичайне, похиле, жирне тощо. Їх можна придбати окремо, але варіативний шрифт дозволяє працювати зі всіма одразу. За допомогою слайдерів можна регулювати вагу, ширину та оптичний розмір літер і знайти необхідне. Є також і сезонні тренди, що з’являються щороку. Але намагаюся не наслідувати їх, щоб зберігати ідентичність. Важливіше — створювати власне та вкладати це в дизайнерську сферу.
Багато точної та системної роботи
Для створення шрифту спочатку шукаю ідею, яка з’являється під час різних ситуацій. У березні їздили з дружиною на захід України й багато часу провели в дорозі, оточені весняною природою. Тоді-то і вирішив відтворити це у Fioritura — шрифті, що з італійської перекладається як «цвітіння». Тому на літерах там знайдете гілочки, листя та стеблі.
Після появи ідеї створюю ескізи на аркушах, сканую їх та відтворюю на комп’ютері. Це багато точної та системної роботи, завдяки якій літери починають працювати разом. Адже важлива не краса окремої літери, а їхній вигляд у словах і реченнях. Цей етап найдовший і залежить від кількості мов та стилів, які шрифт підтримує. Найшвидшу роботу виконав за місяць, а зараз вже чотири місяці працюю над проєктом із літерами різних оптичних розмірів.
Кожен шрифт створюють за точними координатами. Так він має мінімум необхідних точок, менше «важить», а сайт із ним завантажується швидше
Для цього існують професійні програми, як Fontlab і Glyphs, та безкоштовні, зокрема FontForge. Але останні не сильно зручні й дають менше можливостей.
І нарешті найважливіший етап — тестування. Оцінюю, як шрифт працює в тексті, із фото, графікою та на сайтах. Багато працюю з накресленнями, іноді повертаюся до минулих робіт і допрацьовую їх. Звичайно втомлююся після такого, але коли любиш свою справу, то часу не помічаєш. Я не женуся за кількістю шрифтів, а створюю їх, коли маю що сказати, бо якщо ні, то краще мовчатиму.