👕 «Завдання — зробити людину впевненою в собі»: засновники сумського бренду Rozmova про одяг і суперсилу працівників

«Не продаємо одяг, а шукаємо клієнту улюблену річ»

Rozmova

Партнерський матеріал

Продовжуємо серію інтерв’ю із сумськими спеціалістами, які розповідають про робочий графік, делегування задач, планування дня і порятунок від вигорання. Її ми створюємо спільно з коворкінгом Infinity Space. Знайти минулі партнерські матеріали можете за посиланням.

Сьогодні Цукр говорить із засновниками сумського бренду Rozmova, Романом Ващенком і Тетяною Ксенженко. Син і матір створюють одяг вуличного стилю і формують комфортні умови для розвитку своїх працівників. Про поєднання родинних та робочих зв’язків, обов’язковий білий колір у студії та відпочинок із «Гаррі Поттером» — читайте далі.

Секрет — вислухати одне одного

Рома: Ми поєднуємо родинні й робочі відносини, тому вчимося фільтрувати почуття, думки та формулювання. Звісно, інколи бувають непорозуміння та сварки «на високих тонах». Але секрет у тому, щоби вислухати одне одного, проаналізувати точки зору та порівняти їх. Щоб порозумітися із батьками, варто пробувати.

Тетяна: Хоча у нас різні погляди на життя, одяг і комфорт, приємно обговорювати їх і знаходити те, що відкликається у нас обох. Із досвіду знаю, що не у кожній роботі є можливість для самореалізації. Але мені так хотілося, щоб у Романа були натхнення і можливість здійснити все бажане! Він пропонує цікаві ідеї, не всі проєкти спрацьовують, але бачу, як його навички стають досконалішими. Він має що запропонувати роботодавцю, якщо захоче піти. Але не думаю, що захоче.

Для мене, як мами та директорки, важливо, щоб мої люди були щасливі

Подобається, коли співробітники приходять у гарному настрої і працюють із задоволенням. Робота не має викликати відчуття гнітючого обов'язку. Не люблю навіть слово «робота», тому називаємо себе студією створення одягу.

Мінімум комунікацій — максимум комфорту

Тетяна: До моїх обов’язків входить уся можлива робота. На початку шляху і зараз займаюся пошуком моделей і тканин. Одяг street-style шиють із трикотажу, який має кілька видів, а також різну якість. Це довелося вивчати, шукати тканини, які хотіла одягнути на себе та дітей, і врешті-решт обрала турецький матеріал. У той час Роман створював бренд-бук, сторінку в інстаграмі та займався її просуванням.

Хоча зараз йому доводиться бути не лише менеджером, а й SMM-ником, мерчендайзером і кур’єром. Він єдиний чоловік у команді, тому виконує фізичну роботу. Наразі ми не настільки великі, щоби мати окремих кур’єра, менеджера чи людину, яка подає рулони тканини.

Роман: Моя основна зона відповідальності — візуальне наповнення. За останній рік своїми силами створили сайт, він і багато інших речей з’явилися після приходу до команди моєї дівчини Даші.

Сайт примітивний, але все ж працює, із нього є замовлення. Зазвичай для таких речей наймають спеціалістів, але ми спробували власноруч і отримали цінний досвід. Із сайтом легше працювати, ніж в інстаграмі — людина зайшла, тицьнула, оплатила, ми отримали замовлення, підтвердили, відправили. Мінімум комунікацій — максимум комфорту. 

Майже всі корпоративні замовлення також проходять через мене, як і комунікація із поліграфією. Співпрацюємо з нею, бо створювати власну вартуватиме багато часу і коштів.

Розмовляти на рівних

Тетяна: У кожного закрійника є свої ножиці, які ніхто сторонній не може чіпати. Я обрала комфортні для себе, пов’язала їх стрічкою й одного разу довелося дівчатам нагадати, що ці ножиці — лише мої. Тепер вони сміються з мене, бо не звикли, що можу так говорити. Навіть не подобається, коли вони звертаються «Тетяна Анатоліївна», незалежно від віку.

Подобається розмовляти із колегами на рівних: завжди вислуховую ідею і «припарковую», якщо подобається

Окрім мене, Роми та Даші, у Rozmova працюють шестеро людей: чотири швачки й дві закрійниці. Надважливо — використовувати суперсилу кожного. Одна співробітниця без навичок шила шопери за 12 хвилин, швидше за всіх. Але складніші речі в неї не виходили і дівчина засмучувалась. Тому спробувала «подружити» її з розпошивальною машинкою. З нею складно працювати, треба бути спокійним і ледь не медитувати. У результаті вона зрослася із машинкою та стала впевненою в собі особистістю, яка виконує свою роботу краще за будь-кого.

Не залишаємо за людиною задачу назавжди. Щойно вона губиться, переходимо до інших задач

Кожен повинен робити справу, на якій розуміється, тому останній рік працюємо із бухгалтером на аутсорсингу. Мені не вистачає часу рахувати зарплати, лікарняні, відпускні тощо. Нехай краще спеціаліст працює і заробляє, а я знатиму, що із податками та виплатами все гаразд.

Білі стіни — обов’язкові

Роман: Ми починали із маленької кімнатки, тричі переїздили й зараз розташовуємося в індустріальному парку. Наступний етап — переїзд ближче до центру. Шукаємо приміщення, де шоурум буде поруч із виробництвом.

Деякі локальні підприємства не витрачають ресурси на комфорт. Для них головне — видати продукт, а умови роботи не важливі. У нас навпаки. За теперішньою адресою є 5-6 цехів, із яких наш — найбільш естетичний. Це не забаганка, умови дійсно важливі для працівників. Засновник має зробити так, аби колеги закохалися в простір і зрозуміли свою цінність.

Працівники особистісно зростають після роботи з нами

Тетяна: Ми не переїжджаємо у цехи з атмосферою радянського союзу. Переміщуємося в офісні приміщення, фарбуємо стіни, робимо ремонт, аби всім було комфортно. Білі стіни для нас — обов’язкові. Закрійний стіл, столик біля кожної швачки теж білого кольору — це впливає на емоційний стан і створює атмосферу чистоти. Аби її підтримувати, щодня пилососимо, миємо підлогу, чистимо обладнання. Усі перевзуваються, щоб не занести бруд із вулиці.

Люди дивуються, але для працівників є чай, кава, цукерки, печиво, якими можна пригощатися, скільки заманеться. Хочу, аби в майбутньому Rozmova пропонувала повний соціальний пакет, зокрема з обідами та тренажерним залом. У Nestle, де я працювала, ці речі — must-have. Ми теж це зробимо.

Зробити людину впевненою в собі

Тетяна: Під час створення колекції аналізуємо тренди та обираємо те, що нам подобається. Розробляємо худі таким, яким хотіли б бачити його самі. Стандарти жіночих моделей відшиваю на себе, чоловічих — на Романа. Обговорюємо із ним кольори, крій, кишені, посадку тощо.

Минулого року мої двійнята перейшли в першу гімназію і батьки інших дітей запропонували Rozmova зробити корпоративний одяг. На вході в гімназію фіксувала, у чому ходять діти. 90 відсотків — це худі, отже саме в них їм комфортно, а якщо дитині комфортно, вона концентрується на навчанні. Тому розробили для них худі, а також сорочки, базовий світшот і бомбер, який популярний в Америці. Переконувала вчителів, що важливо довіряти вибору дітей, бо вони тоді довірятимуть нам. 

Наше завдання — зробити людину впевненою в собі. Одяг повинен додавати впевненості, тому якщо біла річ повнить людину, краще запропонуємо їй графітову. Щойно бачу клієнта, розумію, який колір та яку модель порадити. Ми не продаємо одяг, а шукаємо людині улюблену річ. Не терплю, коли вироби від Rozmova лежать на поличці, тому повністю, без залишку віддаю себе прихильникам.

За ціною хорошої тканини надсилають гіршу

Роман: Важливо бути в тусовці. Але у Києві, наприклад, люди відкритіші, ніж в Сумах. Там маленькі бізнеси звикли дружити, бо аудиторії багато і вони не крадуть її одне в одного. Ходять на спільні тусовки, спілкуються, роблять колаборації. А в Сумах відчуття, ніби бізнеси борються одне з одним. А постачальники взагалі з початку березня підводили нас частіше, ніж за всі чотири роки.

Була така ситуація: створювали патріотичні футболки для української компанії й закупили для них п’ять рулонів тканини. Вони прийшли в ідеальному стані, з етикетками. Завантажив їх у машину, навіть зробив селфі задоволений, на студії розпакував, а тканина бракована.

Тетяна: Тканина у маленьких чорних крапочках. Швидше за все, поруч із білим полотном виробляли чорне і часточки потрапили на наше. Це брак виробництва, який навіть на заводі могли не помітити і який не підлягає поверненню. Довелося кроїти самій, обходити ці вкраплення. За десять днів мали віддати 270 футболок, але ми впоралися. Ще неприємніші випадки, коли за ціною хорошої тканини надсилають гіршу. Тоді зробити повернення дуже складно.

З’їсти жабу

Тетяна: Протягом чотирьох років наша фішка полягала в індивідуальному підході. Вислуховую бажання кожної людини, аналізую та записую в нотатник характеристики одягу. Потім переношу це до журналу крою і ставлю задачу закрійнику. Якщо подивитися туди, можна збожеволіти. Там прописані замовлення, тканина, модель, нюанси крою, термін, клієнт. За цим зошитом також видаємо замовлення в шоурумі чи доставкою. Намагаємося пропонувати моделі в обмеженій палітрі кольорів для зручності виробництва та клієнта.

Зранку заповнюю журнал крою, пояснюю роботу закрійнику, розподіляю завдання між швачками та приділяю увагу клієнтам. За цей час проплачую тканини й роблю інші справи. Щоби планувати завдання, потрібен час, якого в мене немає. Аби його знайти, треба делегувати, а поки в команді для цього недостатньо людей.

Роман: Нещодавно почали практикувати щотижневі збори. Обговорюємо план на тиждень, розподіляємо завдання і кожен планує свій день. Зазвичай, дорогою до студії запитую в Тетяни, чи треба забирати рулони або щось із пошти. У цеху швидко обговорюю завдання на день і почергово виконую їх. Для їх планування намагався вести додатки на кшталт Trello, але для мене ближче справжні аркуші.

Раніше я не раціонально використовував час, багато присвячував другорядним задачам. Але є класна фраза: «Eat the frog» або «з’їсти жабу».

Спершу варто робити речі, які не хочеться. Вони приносять максимальний результат

Не сидимо вдома із дітьми

Тетяна: У студії працюємо ручками, а ідеї та думки занотовуємо вже вдома ввечері, зранку та на вихідних. Часу для себе не вистачає, його для мене виборюють старші діти, записують на масаж, фотосесію тощо. 

Вільні години проводжу із дітьми. Читаю їм уголос, зокрема і свою літературу про одяг. Вони талановиті, малюють, тому моє захоплення теж підтримують. Доки триває онлайн-навчання, їздять зі мною на роботу. Загалом не сидимо із ними вдома: раніше ходили до басейну, логопеда, розвивали моторику. Зараз відвідуємо гурток малювання, катаємося на самокатах, а з татом вони займаються спортом.

Увечері завжди дивимося фільми та обговорюємо вчинки героїв, позитивні та негативні сторони. Так помітно, як діти ростуть, змінюються їхні погляди та цінності. Останнім дивилися «Гаррі Поттера», це вже восьмий раз. 

Роман: Повноцінний відпочинок необхідний, бо людині треба перемикатися. В Україні є приклади парних бізнесів, де люди один день на тиждень не говорять про роботу. З одного боку це правильно, а з іншого — якщо цього дня тебе осяє ідея? Тому інколи приїжджаю на вихідних до студії та роблю стратегічні справи.

Підлітком відпочивав, коли ходив до секонд-хендів і шукав дивні речі. Так зібрав 50 різних краваток, уже тоді відчував різницю в якості кожної. Зараз у вільний час гортаю роботи інших брендів і дизайнерів, бо важливо бути в тренді.

З дівчиною часто гуляємо пішки й відкриваємо Суми з нового боку. Надихаюся, коли помічаю ці старі історичні будівлі та унікальну архітектуру. Із братами займаємося джіу-джитсу. Фізична активність — один зі способів перемкнутися та відпочити. Родиною також збираємося на сімейні свята, іноді зустрічаємося на вихідних, п’ємо каву, спілкуємося. Хочу Тетяну відвезти на відпочинок, але якщо поїдемо разом, то виробництво зупиниться.

Слухаю все про обробку тканин

Тетяна: Після Nestle не хотіла активно спілкуватися з людьми, бо втомилася від цього. Подобалося просто працювати із тканиною і слухати подкасти. Із початку зі мною працює дівчинка-напівсирота, яку хотіла підтримати. Обговорювали з нею важливість позитивного мислення і слухали подкасти про правильні думки, прохання до всесвіту, якими людьми себе оточувати, наскільки доброзичливо варто ставитися до інших. Зараз слухаю все, що стосується обробки тканин чи роботи з машинками. Подобається подкаст «Дорослі дівчата», який ведуть Маша Єфросиніна й Ольга Полякова.

На ютубі дивлюсь Аду Конде, мотиваторку і психологиню, а вечори проводжу в компанії Олега Жданова. Так отримую конкретну інформацію без емоційного фону, а не слідкую за марафоном новин. 

Музику не слухаю. З чоловіком обожнюємо ходити на концерти симфонічних оркестрів, але в повсякденному житті обираю подкасти чи аудіокниги. Пробували вмикати фонову музику на виробництві, але це не завжди доречно.

У телефоні намагалася вести нотатки, застосунки для контролю фінансів, але припинила через брак часу. Тому використовую лише програми банків, фейсбук, інстаграм та «Нову пошту». Для листування є телеграм із робочим чатом. У галереї здебільшого знімки екрана, проплати тканин і фото моделей. Тут і параметри флісової куртки, і палітра кольорів від постачальників, і новий прайс. На відео міряю нову блузу і розповідаю собі, як сидить рукав. Далі йде родина — діти розпаковують подарунки від бабусі, фото із дня народження бабусі та діти, які розпаковують подарунки.

Pinterest для натхнення

Роман: Телефон на 90% використовую для роботи. У галереї 9 тисяч фото, пов’язаних із Rozmova: знімки екранів, тканин, замовлення, фото моделей. Нещодавно відпочивали в Карпатах, навіть тоді влаштували фотосесію моделей у Ворохті. Ще є тисяча особистих фоток із дівчиною, мамою, іншими родичами.

Найчастіше користуюся телеграмом та інстаграмом. Перший — для особистої та робочої комунікації, другий — для спілкування з клієнтами. Доводиться користуватися вайбером, який ненавиджу. Це пережиток минулого, який нормально не працює. Також є фейсбук зі сторінкою Rozmova, банкінг і близько десяти застосунків для фото та відеообробки. На знімках лише коригую «загальний настрій» за допомогою Lightroom та Unfold із шаблонами.

Із застосунків використовую гугл-таблиці, де зберігаємо розмірні сітки та прайси, Pinterest для пошуку натхнення, поз для фотосесій і кольорових поєднань. Ютуб дивлюся рідко, здебільшого канали Fedoriv Vlog, Big Money від Євгенія Черняка та «Записки Пилота» про цивільну авіацію. Після кількох переглядів останнього поставив ціль отримати посвідчення пілота.

Для засновників Rozmova важлива атмосфера в офісі, яка поліпшує психологічний стан працівників. Такого ж принципу дотримуються у просторі Infinity Space: білі стіни, зелені рослини, мотиваційні цитати, а довкола — тиша. Це сприяє продуктивності спеціалістів, які тут працюють. У майбутньому на території коворкінгу планують відкрити тренажерний зал, аби працівники перемикалися та відпочивали.

Тут також зарадять із пошуком партнерів на аутсорсингу, які допоможуть зареєструвати ФОП, провести бухгалтерський облік та правильно сплатити податки. Тому вам чи вашій компанії не доведеться наймати окрему людину в штат — Infinity Space допоможуть знайти віддаленого спеціаліста.

Завантажуйте застосунок для Android та iOS чи телефонуйте за номером +38 (099) 257-43-76 — адміністратори Infinity Space допоможуть забронювати комфортне робоче місце та провести день із користю.

logo_infinity
м. Суми, Кузнечний проїзд, 1
+38 (099) 257-43-76
info@infinityspace.com.ua

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.