🤝 Help Ukraine: як працює волонтерська ініціатива за участі сумських ІТ-шників

Працювати, волонтерити й не втрачати себе

help_ukraine-4

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну працівники сумської IT-компанії Brocoders, столичної Casers та львівської BotsCrew створили у Львові волонтерську ініціативу Help Ukraine. На сьогодні вони допомогли з евакуацією до країн Європи більше ніж п’яти тисячам українців, доставили понад 15 тонн гуманітарної допомоги, закупили чотири швидких та кілька броньованих машин для медичного персоналу в гарячих точках.

Цукр
поспілкувався із засновником Brocoders Родіоном Сальником про те, що підштовхнуло ІТ-фахівців з різних куточків України об’єднатись, як волонтерство впливає на ведення бізнесу та чи допомагає їм зараз попередній досвід.

Готувались, але все одно були не готові

Попри те, що у Brocoders ретельно слідкували за новинами й готувалися до можливого повномасштабного вторгнення росії в Україну, влаштувати організований виїзд команди до більш безпечного місця все ж не вдалося. Знайти перевізника чи автобус 24 лютого було нереально, а завчасна домовленість з власником помешкання в Івано-Франківську, куди в разі початку повномасштабної війни могла б заселитися велика частина команди, раптово анулювалася. Тому виїжджали хто як міг: кооперувалися з колегами, друзями, родичами.

Сам Родіон може б нікуди й не поїхав, але його дівчина UI/UX дизайнерка в Casers на той момент була в Києві, і 24 лютого вирішила евакуюватися до Львова. Там у Родіона були друзі — засновники компанії BotsCrew Назар Гембара, Олег Пилипчак та Максим Гладиш, з якими він познайомився на акселераційній програмі. Один з них і прихистив сумчан у себе вдома.

Також до Львова приїхав співзасновник Casers Євген Урсалов. Разом з менеджеркою з маркетингу Casers Дарʼєю Закревською та діджитал-маркетинг менеджеркою Brocoders Людмилою Фесенко, які приєдналися віддалено, всі вони сформували український кістяк волонтерської ініціативи Help Ukraine.

Як і в багатьох волонтерів, ставалося вигорання

Перший напрямок роботи, за який взялася волонтерська група — евакуація українців за кордон. Підштовхнув їх до цього норвезький інвестор Мортен Крослід, який фінансово був готовий посприяти цьому. Перші автобуси відправлялися доволі спонтанно, але з часом і досвідом процес налагоджувався: з’являлися нові іноземні партнери, волонтери за кордоном, автобуси почав супроводжувати парамедик, у дорогу людям закуповували воду та снеки. Щобільше, виснажених війною українців вирішили не обтяжувати паперовою тяганиною і знайшли технічне рішення, яке сильно полегшувало їм перетин кордону, поселення у прихистках та оформлення у новій країні.

«Я пошукав уже готові технічні рішення, які могли б допомогти з заповненням документів, і написав їхнім розробникам листи. Запитав, чи не можуть вони надати нам якусь тимчасову ліцензію на користування. Відгукнулися у PaperForm. Сказали, що залюбки допоможуть, і подарували довічну підписку на свій сервіс», — розповідає Родіон.

Як і в інших українських волонтерів, у декого з команди Help Ukraine ставалося вигорання, адже щоденно доводилося спілкуватися з людьми, які пережили багато лиха, втратили все або майже все, і вирушали в абсолютну невідомість

Проте більше вибивали коментарі тих, хто вирішив скористатися ситуацією, щоб бюджетно поподорожувати. Це одиничні випадки, але, на жаль, вони були й дуже запам’яталися. Зазвичай саме від таких людей надходили скарги про те, що десь задовго довелося чекати, поселили не в такі умови чи нагодували не такою їжею.

У пригоді стала навичка problem-solving

Зараз, говорить Родіон, пріоритети їхньої волонтерської роботи сильно змінились. Якщо в перших евакуаційних автобусах охочим виїхати за кордон не вистачало місця і дітей доводилося везти на руках, то тепер їх відправляють значно рідше, і часто вони неповні. Тому сьогодні Help Ukraine перейшла на закупівлю карет швидкої та автомобілів для захисників.

Прийшли вони до цього після того, як Євген Урсалов два тижні попрацював фіксером (координатором, який допомагає іноземному спеціалістові організувати робочий процес — ред.) у норвезького парамедика, який приїхав до України допомагати з транспортуванням поранених та маломобільних хворих. Ця потреба виявилась абсолютно незакритою, тому, на майбутнє, волонтери Help Ukraine хочуть цей процес систематизувати, об’єднавши власні зусилля зі стараннями інших організацій, які можуть надавати таку ж допомогу.

З попереднього мирного життя волонтерам дуже стала у пригоді навичка кризового менеджменту або, як говорить Родіон, problem-solving: коли ти маєш проблему, і повинен, чого б це не вартувало, вирішити її в оптимальні терміни. Так знаходились й автобуси для евакуації, і кошти на закупівлю швидких, і парамедики.

Ми знаходимося на кордоні з ворогом

І саме повномасштабне вторгнення, і наслідки, до яких воно призвело: релокація частини команди, емоційне виснаження і так далі, негативно вплинули на ведення бізнесу у Brocoders. Двоє членів команди вступили на службу до лав ЗСУ, решта — хоч і залишилися в компанії, змушені працювати віддалено, і ще досі не можуть вийти на попередню продуктивність. Ресурсу поки вистачає лише на те, щоб закривати поточні завдання й триматися на плаву. Погіршило ситуацію ще й те, що два постійних клієнти через власні складнощі відмовилися від послуг компанії. Але поволі у Brocoders починають будувати нові плани й думати про майбутнє.

«Ми завжди цінували офлайн, тому наша команда складалася з сумчан. Потім стався ковід, тепер війна… Ці події змушують нас ухвалювати рішення, що не сприяють живому спілкуванню. Зараз обидва наші офіси закриті, і ми не знаємо, коли зможемо до них повернутися. Хоча ситуація в місті й видається доволі спокійною, ми знаходимося дуже близько до кордону з ворогом», — пояснює Родіон.

Крім того, як і інші компанії, в Brocoders стали наймати людей за кордоном. Це дозволяє диверсифікувати ризики. Бо на початку повномасштабного вторгнення, коли вся команда була в Сумах, і раптово зникало світло чи інтернет, клієнти дуже нервували, що залишилися без технічної підтримки.

Важливо не втратити себе

Сам Родіон на деякий час відійшов від безпосереднього керівництва компанією та більше сфокусувався на волонтерській діяльності. Саме це на роботі компанії не сильно відбилося, адже команда давно працює разом і всі процеси злагоджені. Проте зараз він намагається знайти баланс та оптимальну для себе модель, як працювати й волонтерити одночасно.

«У всіх однакова кількість годин у добі, тому хочу налаштувати все так, щоб у довготривалій перспективі це мене не виснажувало. Ніхто не знає скільки ще триватиме ця війна, і важливо не втратити себе, свої стосунки з близькими, рідними. Необхідно знаходити час на заняття, які наповнюють енергією, відновлюють ресурс», — говорить він.

Однією з власних великих перемог Родіон вважає перехід на українську. Багато разів він намагався зробити це в Сумах, але у російськомовному оточенні це було доволі важко. Зараз він перебуває в україномовному середовищі й спілкується українською навіть вдома. Знову переходити на російську не збирається. Ба більше, тепер він «українізує» сумчан, з якими зараз спілкується.

Про свою мотивацію волонтерити Родіон говорить, що просто не міг інакше. По-перше, відчуває, що війна — спільна проблема, і заради перемоги працювати мають усі, а по-друге — його стимулює середовище, в якому кожен намагається викладатися на повну

«І Назар, і Женя — справжні драйвери. Вони дуже переймаються волонтерською діяльністю, і поряд з ними ти просто не можеш інакше. Саме вони надихають включатися ще більше», — говорить Родіон.

До слова, попри участь у Help Ukraine, діяльність якої розповсюджується на територію всієї країни, у компанії Brocoders є і власний волонтерський фонд. За його кошти фінансували закупівлю амуніції та тепловізорів для сумських бійців.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.