💫 «Вчимо думати англійською з двох років» — Юлія Мальцева про роботу білінгвального садочку

Не питайте у дітей як буде англійською «кіт», «слон» чи «бегемот»

IMG_6383

Рекламний матеріал

«Треба підтягнути англійську» — ця фраза тисячі разів злітала з ваших вуст чи лунала в голові. А зараз уявіть, що з дитинства знаєте цю мову на рівні з українською й тепер подумайте про можливості, які відкриваються перед вами. Здається, вони безмежні. У Сумах вже другий рік працює студія раннього розвитку «Toddler», яку відкрила Юлія Мальцева по поверненню з Китаю. Вміння думати англійською там прищеплюють з двох років. Цукр побував на заняттях і побачив, як саме проходять заняття для малюків, що передувало відкриттю білінгвального садочка та чим українські батьки відрізняються від китайських.

Вільна гра

Другий поверх торгового центру «Атріум». За кілька десятків кроків до студії раннього розвитку чутно дитячі голоси. В кімнаті четверо дітлахів вже досліджують простір. Допитлива Варя намагається з усіма потоваришувати, щоправда, робить це по-своєму, легенько посмикуючи своїх майбутніх друзів.Тим часом Матвій, наче вітер, літає кімнатою, розсипаючи кубики й зазираючи до шухлядок.

Поруч Аліса разом із мамою придивляється до всього, що відбувається навколо, а ще є Майя, якій постійно кортить вийти за межі студії. Керують процесом під назвою «вільна гра» англомовна вчителька Софія та фахівчиня з раннього розвитку Наталка. Одна педагогиня звертається до вихованців англійською, а інша говорить до них українською. Через те, що діти перебувають у постійному русі, все це виглядає трохи хаотично.

Однак саме такі умови дають можливість оцінити загальний психічний розвиток вихованців. Ця маленька хитрість також допомагає окремо проаналізувати розвиток емоційного інтелекту, мовлення та інших психічних сфер. На основі цього аналізу вихователі регулярно готують звіти для батьків.

Тільки-но настає час ранкової руханки — діти беруться виконувати вправи за вчителями. Потім починаються заняття: малюки малюють фарбами, складають пазли, задувають свічку й знову малюють, але вже на манній крупі. Її дозволяють сипати навіть на килим!

Досвід здобула в Китаї

— Це нормально, що діти щось розсипають. Нам не важко потім тут пропилососити, тож дозволяємо вихованцям трохи побешкетувати. Треба давати мамам можливість перепочити від дитячих прагнень досліджувати світ, — говорить засновниця «Тодлера» Юлія Мальцева.

— Я взагалі думаю, що втомлені мами — це наші клієнтки. Поки дитина тут буде займатися розвитком, у них є час на свої справи. Заняття в білінгвальному садочку побудовані наступним чином: спочатку ми даємо 10 хвилин вільно погратися, щоб діти призвичаїлися до нових умов. Це дуже важливий момент, оскільки вихователі у цей час можуть зробити оцінку психічного стану дитини й таким чином забезпечити індивідуальний підхід кожному. Групи у нас невеликі, по 6 вихованців, тож це зробити нескладно. Далі в нас ідуть заняття з англійської мови та раннього розвитку, а потім — перекус.

Після того, як діти відновили сили, вони разом з вихователями прямують гратися в «Халабуду». До того моменту, як їх забирають батьки, вони вже готові пообідати й лягати спати — описує розпорядок дня в садочку Юлія. Її мовна студія функціонує в Сумах упродовж двох років. За словами засновниці, нині «Тодлер» — це єдина в Сумах студія, що входить в Асоціацію дитячих центрів України. Ідея створення такого англомовного простору для малюків народилася в Китаї. Там жінка працювала вчителькою.

— Англійську я вивчила фактично ще у школі, а відшліфувала її, навчаючись в Сумському державному та у педагогічному університетах. Якось на очі потрапило оголошення про те, що в Китай потрібні люди, які можуть викладати іноземну мову. Мене це зацікавило, тож я закінчила спеціальні курси, що дають право викладання й прибула в Китай.

Там одразу влаштувалася в приватний садочок. Досвід роботи з дітьми на цей момент у мене вже був. Ще під час студентства я працювала в літніх таборах, де зрозуміла, що мені подобається проводити час із малечею. Щоправда, в Китаї довелося працювати з вихованцями від двох до чотирьох років — це було для мене вперше.

Підготовка до першого заняття в іншій країні тривала недовго. Я три дні походила на уроки до колег, а на четвертий вже проводила їх самостійно.

У групах навчалося по 30-35 малюків. Найважче було запам’ятати їхні імена. Знаєте, на першому тижні перебування в Китаї це зробити непросто

На заняттях обов’язково були присутні китайські вихователі, тож вони неабияк полегшували питання з дисципліною. Ще один плюс — іноземний вчитель гарно тримає увагу учнів, адже відрізняється від інших. Згодом я стала викладати англійську в початковій школі й за сумісництвом працювати в тренінговому центрі для дошкільнят і школярів. Він був новим і ще не мав програми навчання, тож так склалося, що методичну роботу я взяла на себе.

З часом діти, які навчалися за нашою методикою, почали показувати гарні результати, і я подумала: «Треба дати можливість легко опанувати іноземну мову і маленьким сумчанам!» Адже якщо розпочати це завчасно, їм не доведеться упродовж одинадцяти шкільних років переписувати граматичні правила й зазубрювати слова.

На обід з п’ятирічними перекладачами

Повернувшись додому, я створила мовну студію, яка потім переросла в перший у Сумах білінгвальний садочок, який дає змогу ефективніше вивчати англійську. Чому так? Бо дитина не просто кілька разів на тиждень відвідує заняття, а кожного дня занурюється в іншомовне середовище. Дуже показовим тут буде китайський досвід: іноді батьки запрошували нас, вчителів англійської, на обід у свої сім'ї, а перекладачами ставали діти п’ятирічного віку! Таких результатів вдавалося досягати саме завдяки системному проведенню занять. Отже, перше, що ми робимо в студії — вчимо дітей читати й писати англійською.

Починаємо, звичайно, з фонетики. Разом із буквами алфавіту вивчаємо звуки. Це дає можливість дітям вже у віці 3-4 років читати прості слова. Друге — усе, що на занятті чують вихованці, має бути використане у побуті. Отже, ми неодмінно граємо в автобусну зупинку, в магазин чи щось готуємо.

Тоді мозок розуміє, що це інформація для нього потрібна, її можна використовувати для того, щоб тебе зрозуміли й ти отримав те, що хочеш

Третє — ми хочемо виховувати любов до паперових книг, тому вони у нас завжди у вільному доступі. До речі, читати вчимося за допомогою видань, якими користуються в англійських садочках. Наша філософія — це дитиноцентричність. Скажімо, якщо в нас передбачене за програмою знайомство з фетром, але одному з вихованців це не сподобається, він може займатися і гратися з кубиками, ми підлаштуємося.

Вихователі одразу адаптують матеріал для вивчення, незалежно від уподобань дитини, й досягають потрібного результату без сліз та стресу. Хай дитині здається, що вона керує ситуацією, головне — що вона все одно засвоїть потрібну інформацію. Для цієї мети у нас на заняттях і працюють по два вихователі.

Що стосується занять з англійської, то головною особливістю є те, що ми не ділимо дітлахів за віком. Формуємо спільні групи від двох до п’яти років. Батьків, до речі, це дуже дивує. Ми пояснюємо, що таким чином навчання проходить більш дієво. По-перше, дворічки приходять до студії без соціальних навичок, тоді як п’ятирічки вже знайомі з правилами поведінки, знають хто такий вихователь, як потрібно себе поводити на занятті та як концентрувати увагу. Менші вихованці бачать цей приклад і швидше адаптуються.

Спочатку заняття тривають 40 хвилин, потім 45 і 50. На старших рівнях, коли діти можуть читати прості слова й вести діалог англійською, уроки тривають по 35 хвилин із перервою. Під час занять у старших діток «вмикається» момент брата чи сестри. Вони щось підказують меншим, непомітно для себе повторюючи засвоєне. До слова, у скандинавських садочках теж не має поділу на вікові групи. Думаю, з педагогічної точки зору, це навіть краще, бо діти вчаться жити в різному суспільстві, а не тільки у гурті однолітків.

Мікс мов — це круте досягнення

У нас є й окремі заняття з раннього розвитку, але вони мають адаптивний характер. Якщо дитина раніше ніде не займалася, то спочатку в присутності одного з батьків вона відвідує заняття з раннього розвитку. Потім годинку чи дві на тиждень вона пробує бути в садочку без тата чи мами. Згодом вона залишається у нас на 3 години раз чи два на тиждень і поступово переходить до садочка з понеділка по п’ятницю. Якщо батьки в майбутньому забажають піти до державного закладу дошкілької освіти, то дитина вже буде готова його відвідувати й адаптація відбуватиметься не так стресово.

У штаті центру всі працівники, включно з адміністраторкою, мають педагогічну освіту. Усього в нас працює дві викладачки англійської та три виховательки. Також є вихователь-психолог і логопед, адже прагнемо, щоб студія не просто надавала послуги, а й консультувала батьків щодо розвитку дітлахів. Ми не проводимо відбори й не підбираємо «зручних» клієнтів.

Якщо у дитини є певні проблеми з психічним здоров’ям й наші спеціалісти зможуть допомогти їй впоратися з ними, то для цього вони зроблять все залежне від них. У нас, зокрема, є можливість, займатися з дітками, що мають певні стадії розладів аутистичного спектра. Також можемо надавати послуги персонального тьютора. Однак, якщо фахівці бачать, що малюк потребує спеціалізованої допомоги, то вони чесно скажуть про це батькам.

Навчання найкраще проходить через прив’язаності, а найближчий дорослий з цього кола — це, звичайно, мама, або тато. Тому, коли діти приходять до нас на пробне заняття, ми пропонуємо батькам бути поруч. Малеча чудово «зчитує» настрої дорослих і, впевнившись, що тут комфортно, безпечно й весело, займається більш охоче. Просто варто пам'ятати, що перший контакт зі студією, та і взагалі з будь-чим новим, дуже важливий, тож батькам варто проявляти зацікавленість, яку побачать і діти.

Прогрес у навчанні проявляється не одразу. Це поступовий процес. Буває, дитина пів року ходить на заняття, але не говорить. Ми не можемо перевірити наскільки успішно вона запам’ятовує матеріал, але згодом, виконуючи якісь завдання, вихованка чи вихованець починає відповідати правильно й це справжній успіх.

Або є малюки, що соромляться на заняттях, а вдома виправляють своїх рідних, вказуючи, наприклад, що це не «ред», а «блу»! Таким чином в дитини відбувається мікс мов й запускається патерн англійської. Це круте досягнення!  Ще є дітки, які в чотири роки починають говорити реченнями, тобто вони не перекладають, а думають англійською й саме цього ми намагаємося досягти.

Де твій elephant?

Моя найголовніша порада батькам — не запитувати одразу після заняття, як буде англійською «слон», «кіт» або «бегемот». Треба впіймати  момент, щоб дитина не перекладала з однієї мови на іншу, а паралельно використовували обидві. Аби тренувати ці вміння, треба користуватися вивченими на заняттях словами у побуті, включати їх в речення. Попросити, наприклад, показати де твій «elephant»? Такий підхід буде кориснішим і більш результативним.

Крім того, варто пам’ятати: для успішного навчання потрібні зусилля. У цьому плані українські батьки відрізняються від китайських. Останні дуже відповідально підходять до дитячого розвитку. Часом здається, що аж занадто. Дворічна дитина в Китаї крім садка відвідує спортивні секції та кілька гуртків, де займається англійською, конструює з лего й розвиває логіку. Діти там ніби ходять на роботу з 8 ранку до 8 вечора й майже не відпочивають.

Якщо вчитель дав завдання повторити 5 разів слова, то китайські тати й мами будуть робити це по 10 разів

В Україні батьки дають можливість дітям насолодитися дитинством, але можуть ігнорувати рекомендації вчителів. Наприклад, ми кажемо, що заняття треба відвідувати двічі на тиждень, а виходить так, що мама приводить дитину раз. Або ж дошкільня може відвідувати садочок п’ять днів поспіль, а потім десять бути вдома. Хороших результатів у такому разі чекати не варто, бо немає систематичності.

Система оплати у нас не абонементна, а порівнева. Тобто після кожного рівня дитина отримує сертифікат, що вона опанувала певний обсяг знань. Ми не прив’язуємося до конкретних термінів. Якщо перший і другий рівні містять у собі по 10 занять, то всі вони мають бути відпрацьовані. Пропуски уроків на вищі рівні ми не переносимо, а просто наздоганяємо матеріал.

Одне заняття з англійської у нас коштує 120 гривень. Вартість перебування в садочку залежить від опцій, які обирають батьки. Відвідування з харчуванням упродовж 20 робочих днів коштує 4 350 гривень, а без харчування — 3 950. У вартість вже враховане відвідування «Халабуди» — розважального центру для дітей.

У майбутньому ми плануємо відкрити садочок повного дня, нині шукаємо в Сумах приміщення з можливістю контролювати температурний режим і циркуляцію повітря. Хочемо, щоб перебування дітей у нашому закладі максимально відповідало умовам педіатрії. А ще шукаємо партнерів у сфері виховання й навчання малюків та тісно комунікуємо з іншими українськими дитячими центрами.

Думаю, головна мета функціонування таких закладів, як наш — це здорова конкуренція для підвищення якості дошкільної освіти й задоволення усіх потреб молодих батьків. Насправді кожен заклад може знайти суто «свою» нішу. Це ж класно, коли в одному центрі буде кабінет сенсорної інтеграції, в другому — білінгвальний садочок, а в третьому — спортивна студія. Відтак батьки можуть обрати те, що найбільше підходить для розвитку.

Знаєте, яка головна особливість бізнесів, що працюють в освіті? У них є місія

Бо сліпе копіювання чогось чи когось працює на заробляння грошей лише у короткій перспективі. Аби обрати найефективніший напрям для розвитку дитини, батьки мають розуміти: у ранньому віці якась сфера виходить на передній план, найімовірніше, що саме вона й стане майбутнім інтересом дитини. Отже, треба відкинути бажання робити зі свого малюка різнобічного вундеркінда, а підсилювати те, що вже сильне у ньому.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.