Побачити планети й відчути себе космонавтом тепер можна і в Сумах. Євгеній Рубцов, який працював у прикордонній службі, три роки тому почав малювати крапочки флуоресцентною фарбою. З цього вийшли перші зірочки, а з часом і планети, які перетворилася на космос-кімнату в одній із багатоповерхівок. Цукр поспілкувався з Євгенієм та дізнався про те, як виникла ідея створити планетарій на технічному поверсі будинку, скільки часу витратив на створення такої кімнати та як сюди можна потрапити.
Усе починалося з крапочок
Я починав працювати на «Хімпромі», але з часом там стали платити копійки. Коли почув про можливість стати контрактником на кордоні, то вирішив спробувати себе в цій сфері. Хоча пам'ятаю, як у дитинстві боявся армії, проте вже двічі був на службі. Мені подобалася робота прикордонника, бо я міг дивитися на мальовничі краєвиди та пейзажі. Але це був єдиний плюс, і вже через чотири роки я покинув службу через суворе ставлення та правила.
Ще під час роботи у мене почало з'являтися творче хобі - малювання космосу флуоресцентною фарбою. Приміщення, в якому три роки тому почав малювати перші планети, називають технічним поверхом. Таких багато в нашому будинку, але, на жаль, люди їх використовують тільки для зберігання непотребу.
Раніше в мого батька була тут майстерня, де він збирав акваріуми. Проте, коли його не стало, приміщення почало простоювати. Тому з'явилась ідея створити щось незвичайне у цій кімнаті. Почав у вільний від роботи час малювати перші крапочки флуоресцентною фарбою, далі «пішло в хід» бабусине намисто, частинки якого я підвішував на волосінь. Зараз проводжу тут значно більше часу, вигадую як і з чого створити нові планети, супутники або космонавтів. У цілому, щоб намалювати космос, я витратив три місяці.
Використовую флуорестцентну фарбу, якою малюю всі предмети та одяг, як наприклад зробив костюми для фотографування в планетарії
Один флакончик коштує близько 60 гривень, але одного тюбика вистачає надовго. Продавці фарби говорили, що я один з перших клієнтів, хто постійно купував її в Сумах.
Немає непотрібних речей
Ідеї приходять поступово в процесі. От, наприклад, вдома залишився старий телевізор, який я не хотів викидувати. Тому зсередини прибрав всю начинку і створив з нього експозицію.
Коріння, шишки, мікросхеми, плати стали інопланетними створіннями та наповнили старі телевізори
Якщо згадати, що найперше з'явилося в кімнаті - то це був стіл. Він вже перефарбований кілька разів. Як тільки набридав малюнок, я починав створювати новий.
Друзі допомагають мені облаштовувати цю кімнату. Зі старих речей створили разом мінімузей. Знайомі та сусіди говорять, що в цій атмосфері раритетні речі виглядають гарно і стають експонатами. Так поступово з'являється все більше старих телефонів, фотоапаратів, програвачів, які люди приносять з горищ або комор.
Створення музею почалося з «килима». Його малювали понад 20 людей: кожен, хто приходив сюди, додавав щось до візерунка. Разом з відвідувачами ми можемо розмальовувати фарбою одяг, шишки чи інші речі. Потім забирати їх із собою на пам'ять або залишати тут.
Ще в кімнаті є експозиція, яку я називаю муралом на честь катастрофи в Чорнобилі. Мене дуже торкає ця тема, тому я приїжджав на місце аварії вісім разів. Після чого залишив у кімнаті кілька цифр. Верхнє число - це кількість людей, які безпосередньо вибігали на кришу блоку і лопатами «черпали смерть», інше - показує дату події.
Люди дуже дивуються, коли потрапляють сюди. 99% кажуть «вау». Один я можу бути невдоволений, адже хочу продовжувати вдосконалювати це місце
У Сумах зараз немає аналогів таких кімнат, проте хотілося, щоб схожих локацій ставало дедалі більше. Було б добре зробити не просто на дві стіни, як у мене, а виділити цілу кімнату для планетарію. Аби відчувався 3D-ефект космосу, можна зробити доріжку зі сходами посередині кімнати. Таким чином, з усіх боків буде Всесвіт, і такий планетарій більше вражатиме. Аналогічні ідеї можна реалізовувати в школах, університетах чи будь-де в нашому місті.
Три, два, один - злітаємо
Я назвав свою космос-кімнату саме так, бо ця локація захована між першим та другим поверхами
Мені приємно, що в це місце наразі приходить все більше людей. Гостей приймаю майже щодня, іноді організовую вечірки. Проте, часті зібрання не схвалює сусідка, яка живе зверху над кімнатою. Я маю домовлятися з нею, тому іноді саджаю квіти під її вікном або прибираю на майданчику.
Ця кімната є чіл-зоною, місцем, де можна полетіти в космос
Як би дивно не звучало, але якщо дивитися на космос понад 15 хвилин, планети починають блимати, а зірки деінде падати. Так відбувається майже в усіх, хто сюди приходить. Це класне місце для відпочинку, але я не хочу зациклюватися тільки на цій кімнаті. Прагну розвивати й розширювати таку тему в Сумах. Наразі почав працювати ще над одним приміщенням.