Партнерський матеріал
Двоє ізраїльських підприємців у 2018 році звернулися до сумського ІТ-спеціаліста з пропозицією розробки фінтех-рішення, яке обіцяє змінити підхід до обліку фінансів у бізнесі. Вже у 2020 році цей стартап отримує 3 мільйони доларів інвестицій, а в Сумах працює повноцінна команда розробників, яка продовжує розвиватися і шукає нових спеціалістів.
Чим займається DOKKA, як це – робити ізраїльський стартап у Сумах і чому для пошуку ІТ-шників доводиться розміщувати білборди – розповідає Антон Кушнир, project manager та product owner DOKKA.
Гейм-ченджер фінансового обліку
Можу розповісти дві історії появи стартапу: трішки романтизовану і реальну. У засновника DOKKA раніше була фірма, всю фінансову звітність якої закривали бухгалтери на аутсорсі, з якими було вкрай складно працювати. Вся ця галузь фінансової звітності – просто жахлива. Аби почуватися в ній комфортно, потрібно проходити спеціальні тренінги, а так бути не повинно. Ця думка і привела до ідеї створити продукт, який би швидко оптимізував та автоматизував ці процеси. І оскільки обидва засновники компанії мали технічний бекграунд, у них швидко з’явилося технічне рішення як це реалізувати.
А реальна версія – це історія будь-якого стартапу. Засновник спочатку зробив мобільний застосунок, який повинен був дозволити бізнесмену власноруч вести фінансову документацію з мобільного. Він не знайшов належного попиту і став фундаментом для подальшої розробки, якою ми зараз і займаємося – оптимізуємо роботу бухгалтерів.
Проблема, яку вирішує наш продукт – це автоматизація обробки первинної фінансової документації. Замість того, щоб отримувати якийсь папірець, витрачати час на його цифрування, калькуляцію та все інше в 1С або іншій програмі, ми дозволяємо просто завантажити чи сфотографувати цей папірець. Далі потрібно переконатися, що все правильно зчиталося і натиснути ОК – так документ з’явиться одразу в системі, буде врахований в усіх калькуляціях та інших звітах. Ми значно прискорюємо цифрування цих документів, їх валідацію, шукаємо чи не дублюються документи тощо.
Наприклад, ти купуєш якусь техніку з рахунку компанії, в тебе з’являється купа рахунків-фактур, актів, договорів. Все, що треба зробити з нашим сервісом – це просто їх завантажити туди та підтвердити введення даних. Зараз 75% всіх документів, що проходять через нашу систему, зчитуються ідеально автоматично. Якщо виникли якісь некоректні зчитування – достатньо один раз вказати системі на це, і наступного разу, коли ти завантажиш подібні документи, вони будуть правильно проаналізовані, навіть бувши зім’ятими або нечіткими – в цьому нам і допомагає machine learning, штучний інтелект. Система сама вчиться на ваших же документах.
З нашою системою достатньо однієї години замість чотирьох на обробку фінансової документації, а це відповідно й економія коштів на бухгалтерії.
Ізраїльський стартап у Сумах
Я в ІТ з 2007 року, достатньо давно. З того моменту випробував багато різних речей і напрямків, але головний мій досвід, який, я вважаю, має найбільшу цінність в цьому проєкті – це мій маленький підприємницький досвід. У мене був свій ІТ-продукт, який побував у бізнес-інкубаторі та успішно закрився, нічого з ним хорошого не вийшло.
Згодом я влаштувався в сумську ІТ-компанію, де працював пів року сейлзом, а вже потім став проджект-менеджером. Далі відбулася достатньо прозаїчна історія – одного разу я розробляв продукти для одного з наших клієнтів, і він порекомендував мене як менеджера іншому, засновнику DOKKA. Той написав мені напряму, що є ідея проєкту, треба розробити. Тоді це була заявка на розробку мобільного застосунку, але оскільки ми займалися тільки кросплатформеними системами, ми оцінили ризики та відмовилися від проєкту.
У компанії, в якій я працював, ми розробляли стартапи, ціль яких – якомога швидше розробити MVP, вийти на ринок, і там, відповідно, вижити або померти, це доля всіх стартапів.
MVP, minimum viable product (мінімально життєздатний продукт) – це концепція, згідно з якою розробляється основна функціональність, аби якомога швидше перевірити потребу в розробці якогось продукту
Тож зазвичай подібні продукти виходять з якоїсь персональної експертизи або досвіду клієнта – люди бачать проблеми в своїй галузі й розуміють, що не вистачає, наприклад, якогось рішення. В якийсь момент вони усвідомлюють, що рішення може також бути цікавим іншим гравцям ринку і це можна продати. Так збирається команда, розробляються основні модулі продукту і перевіряється гіпотеза, чи потрібна ця розробка ринку, чи готовий хтось за неї платити.
Непростий початок та перші інвестиції
Через рік замовник повернувся до нас, сказав що хоче розробляти вебдодаток – тобто те, що є нашим основним профілем роботи. Від самого початку проєкт відрізнявся своїм підходом – з нами одразу зв’язався vice president of researching development, який показав сильну технічну експертизу і зробив заявку на потужну команду.
Ми зрозуміли, що цього разу доведеться розробляти швидко і дуже добре, зважаючи на поставлені цілі. Тоді ми залучили одних із кращих людей в команді для цього проєкту: взяли фронтенд-тімліда, ще двох сильних розробників і з ними почали пиляти цей продукт. Потім до нас приєдналася QA-спеціалістка. Від самого початку роботи в проєкті всім було непросто, але драйвово і відчувалося, що навіть за початковими процесами цей проєкт буде на голову вище, ніж ми робили раніше.
Вже під час розробки та перших релізів продукту стало зрозуміло, що за нього готові платити, у нас почала рости клієнтська база, стартап почав підіймати гроші й ми усвідомили куди рухатися далі. Стартап – це по суті пошук бізнес-моделі, масштабованої, повторюваної, прибуткової. Формули, в якій ти кладеш долар, отримуєш 2, 5 або 10.
Тож якщо перші два роки з 2018-го ми працювали на стартап, який себе шукав, то зараз він себе знайшов. Зараз понад 5 000 бізнесів є нашими клієнтами у більше ніж 10 країнах. З моменту запуску через нас пройшов понад 1 мільйон фінансових документів, а на початку 2020 року ми залучили в межах seed-раунду інвестиції в розмірі 3 мільйонів доларів.
Інвестори не вкладаються в проєкти просто так – вони в нього вірять, аналізують дані аудиту, due diligence, перевіряють фінансові моделі. Усе це мотивує і нашу команду також, оскільки це не просто обіцянки чи слова підтримки, а серйозна участь і зобов’язання.
Немає поняття «начальник»
Ми все ще вважаємо себе стартапом. А для стартапу життєво важливо багато комунікувати, аби проактивно реагувати на виклики – тобто до того, як виникне якась проблема. Я вважаю, що це найважливіша річ, особливо в умовах віддаленої роботи. В офісі дуже легко зайти в кімнату та узгодити якісь оновлення, переконатися що все в порядку. Віддалено це зробити складніше.
Для вирішення цієї проблеми допомагає «Team DNA», ДНК команди – домовленості про те, як люди між собою комунікують та спілкуються. Є учасники команди, які зустрівшись із проблемою в роботі, можуть про це не повідомити одразу і чекати, доки менеджер запитає чи все в порядку. Ми налагоджуємо свої процеси так, що будь-які прапори мають бути підняті, щойно стає відомо про якісь проблеми.
Крім цього, звичайно, у нас є регулярні щоденні зустрічі, планування, обговорення технічних челенджів тощо.
Оскільки ми – стартап, то не поспішаємо вертикалізувати нашу ієрархію, у нас немає такого поняття, що я – начальник, тобі треба добиватися зустрічі зі мною, і колись я знайду для цього час. Будь-який учасник команди може поговорити з іншим в будь-який момент, незалежно від його ролі в команді.
Немає начальника та підлеглих – є люди з відповідними відповідальностями, обов’язками та правами
І якщо у мене є обов’язок лідити команду, то очевидно, у мене достатньо прав, щоб реалізувати цей обов’язок. Але це не означає, що я ставлю свої права вище за інших. У стартап-культурі це дуже важливо.
Коли починається розбудова великої компанії, корпорації, з'являється багато людей, така форма стає просто неможливою, доводиться будувати ієрархію. Але ми поки ще не там і лишаємося достатньо відкритими з точки зору комунікацій.
Готуємося до нових ринків
Окрім заведення даних, ми розробляємо в рамках системи повний цикл ведення документів, їх аналізу, формування звітності. Бухгалтерія в бізнесі повинна стати максимально автоматизованою.
Уявимо ситуацію: постачальник меблів надає каталог продукції, ми обираємо якихось 2 стільці, він нам виставляє рахунок на них, потім ми ще підписуємо акт прийому-передачі. Система сама об’єднує ці документи в один ланцюг. І якщо у вашій компанії фінансист або директор має затвердити цю оплату – система надішле відповідний запит.
Ми вважаємо, що цей продукт – це свого роду гейм-ченджер на ринку. Подібних розробок, які б автоматично обробляли документи на такому рівні, ми не знаємо. Звичайно, є конкуренти, але всі вони так чи інакше переходять в розряд непрямих конкурентів, оскільки розв’язують проблему зовсім по іншому.
Ринок фінансової звітності – це дуже консервативна галузь, як банківська система в США, в якій Apple Pay приходить дуже повільно. Дехто досі продовжує виписувати чеки, а люди розраховуються пластиковими картками, на відміну від тієї ж України – в нас не було таких сформованих банківських традицій, тому новації приходять швидше.
І ось ми, приходимо на ринок з продуктом, де у всіх софт рівня 1С – складний, величезний, з масштабними таблицями. Ми робимо все те саме, але це виглядає як звичний всім уже Google Docs – з плиточками та зрозумілими інструментами. Ми змінюємо підхід до того, як можна обробляти документи.
Ще один виклик для нас – це передбачити потрібну функціональність для компаній, кожна з яких має власні процеси та підходи в роботі. Крім цього постійна зона росту – це технічний аспект, завжди можна зробити швидше, ми хочемо обробляти документи чіткіше, конкретніше, над цим і працюємо. Якого банку не був би сканований документ, ми хочемо його правильно розуміти. І оскільки продукт працює по всьому світу, просто візьмімо за приклад Ізраїль – там іврит, там пишуть справа наліво, і це вже виклик для правильного розпізнавання цих документів.
«Пітчи свою ідею всюди»
Зараз наша команда базується у двох країнах – в Ізраїлі два засновники, відділ research and development, маркетинг, продажі та служба підтримки. В Україні, в Сумах знаходиться команда, яка займається клієнтською частиною – тут розробляють ту частину продукту, яку бачить клієнт. Тут також і весь відділ тестування та кілька спеціалістів, що займаються серверною логікою. І частково в Сумах працює частина продуктової команди, яка вирішує, як продукт буде виглядати й коли.
Ми закриваємо обличчя продукту і його якість, а логіку, що під капотом, продажі та підтримку – закриває Ізраїль
Оскільки ми дуже хочемо виростити компанію, зробити більше і досягти поставлених цілей, ми розуміємо, що нам потрібно розвивати команду. Знайти спеціалістів подібного рівня з потрібними нам компетенціям достатньо складно, тому ми вирішили шукати команду тут, в Україні, не зважаючи на ізраїльсько-українську колаборацію.
Не секрет, що зараз ІТ-ринок переживає колосальний бум. Від початку пандемії до осені був своєрідний застій, всі придивлялися куди йдуть справи, але вже з осені стало дуже складно знайти спеціаліста. Всі зрозуміли, що робота з дому – це нова реальність і це нормально. Великі компанії побудували свої процеси зокрема так, аби існувати в цій реальності – почали винаймати ІТ-шників на віддалену роботу, конкуруючи з місцевими компаніями більшими зарплатами.
Зараз в середньому компанія готова платити на 10-30% більше, ніж до осені 2020 року. За той самий досвід, того самого розробника. ІТ-шники стали отримували сильно більше пропозицій в LinkedIn від рекрутерів, тому що попит значно перевищує пропозицію і компенсації за цих спеціалістів сильно виросли. Ринок рекрутингу дуже штормить, бо тепер локація перестала бути проблемою. І в цих умовах хочемо рости й ми, а оскільки DOKKA – це продукт, а не аутсорс компанія, ми шукаємо висококласних спеціалістів senior рівня, і ми на цьому ринку конкуруємо з великими компаніями.
Що нам лишається робити? Відкрито хантити в інших компаній можна, але не дуже гарна ідея. При чому якщо робити це на полі LinkedIn, то ми просто загубимося серед схожих заявок серед senior-спеціалістів. Шукати на джоб-бордах – так, не відкидаємо цих варіантів, але хочемо спробувати щось ще.
У стартапі є така ідея – пітчи свою ідею всюди, бо ніколи не знаєш, звідки прийде допомога
Наприклад, я розказав свою ідею про фінтех-проєкт другу, бармену, якому це взагалі не цікаво. А він говорить – слухай, а до мене в бар теж заходить якийсь фінансист і говорить точно про ті самі проблеми, давай я вас познайомлю. Тому треба поширювати свою ідею всюди та завжди.
Сенс не в тому, що білборди збільшать кількість лідів, а в тому, що банери збільшать «social buzz», в них почнуть показувати пальцем, шерити в соціальних медіа, як деякий дивний несподіваний хід від ІТ-компанії. Ніколи не знаєш, звідки прийде допомога чи відповідь на якесь питання.
