Про спорт в житті ІТ-спеціалістів, увагу до свого здоров'я, мотивацію і відмазки
Спецпроєкт зі спортклубом 
Якщо ви уявляєте «айтішників» як людей, що постійно сидять за комп'ютером і встають лише для того, щоб піти на обід, поспішаємо поділитися з вами історіями людей, які замість пошуку причин не піти на тренування, вирішили займатися собою.
Троє сумчан, що працюють у сфері ІТ, розповідають, чому тренування не працюють без правильного харчування та сну, де вони знаходять для цього час та мотивацію і чому спорт такий важливий для людей з сидячою роботою.
Group manager, Technical solution support
25 років
Я з дитинства займалася спортом, різними видами. У старших класах переключилася на учнівські олімпіади і спорт випав з мого життя, наука виграла у цій боротьбі. Певний період я тренувалася самостійно, бігала, але системно займатися спортом перестала. Пізніше були спроби відновити заняття: я купувала абонемент на місяць і думала, що для мотивації мені цього вистачить, але довше місяця я не протримувалася.
А потім чоловік пішов на групові заняття з CrossFit і покликав мене. Я почала ходити. Спочатку було важко і, що більш тривожно, я не бачила результату. Але місяці за три-чотири я почала худнути, бачити рельєфи і почуватися стала якось краще. І спина перестала боліти, а біль у спині — основна проблема сидячої роботи. З того моменту я займаюся спортом вже майже 2 роки.
Зараз мені це настільки подобається, що коли я пропускаю заняття через роботу чи хворобу, прямо сумую. Навіть коли їду у відрядження, я і там намагаюся знайти зал, щоб не робити перерви у тренуваннях.
Щоб повернутися до занять мені знадобилося кілька місяців. Фізично я почала почуватися сильнішою відразу. Я люблю цей біль у м’язах, коли ти ледве ходиш, ледве спускаєшся сходами... Складається враження, що ти щоразу стаєш більш витривалим. З моменту повернення у спорт я тренуюся вже два роки.
Зовнішній результат побачила вже за кілька місяців. Але, крім занять спортом, важливо ще й правильно харчуватися, не їсти солодке, яке я дуже люблю... хоча я його і зараз їм, просто стараюся компенсувати потім на заняттях. Мені пощастило з тим, що я не люблю смажене, жирне, майонези і так далі. Тому мені достатньо просто трохи обмежувати себе у солодкому і намагатися їсти правильну їжу: щось запікати в духовці. Зазвичай виходить не дуже калорійно. А от об'єм порцій не обмежую.
Спорт для мене – це також можливість переключитися. Я не дуже стресую на роботі, але бувають моменти, коли ти сильно заглиблюєшся в проблему і перестаєш бути продуктивним. Тому треба переключитися аби потім повернутися зі свіжими думками. Півтори години в залі змушують не думати про роботу – на це просто не вистачає часу. Тут ти думаєш про те як не померти 🙂
Я займаюся в групі з CrossFit. Основна відмінність цього спорту від інших у спортклубі – відсутність тренажерів і велика інтенсивність. Тут немає можливості зробити підхід, погуляти 15 хвилин, а потім зробити наступний. Тут тренується витривалість. Саме тренування триває десь півтори години. Також треба враховувати час на дорогу, перевдягання тощо.
Я люблю поспати, і заради спорту раніше прокидатися не стала. Тому, якщо перед тренуванням я не встигаю щось завершити на роботі, то беру з собою ноутбук і працюю вдома.
Засновник ІТ-компанії, Chief technical officer
32 роки
Я займаюся спортом вже близько десяти років. Спершу була мотивація просто підкачатися, бо на фоні своїх ровесників був дуже щуплим. Мої друзі займалися в спортзалі, я прийшов і просто почав займатися з ними. Ми тоді не знали як правильно, тому, коли відчували, що важко, думали, що робимо щось корисне. Ніхто не знав як треба відпочивати, правильно харчуватися, спати, головне для нас було — тягати залізо. І результат був дуже посередній.
У той час саме почав набирати популярності YouTube, і я звідти почав черпати більше інформації: що їсти, як відпочивати... І це справді ледве не 70% успіху в спорті. Звичайно, важливо відчувати м’язи, правильно робити вправи, але без харчування і правильного відпочинку це все майже не працює.
Спочатку я помилково вважав, що займаюся бодібілдингом. Як виявилося, ним у залі займаються буквально кілька людей. Насправді я займаюся більше фітнесом, функціональними вправами, і це більше про здоров’я, ніж про зовнішній вигляд, який привів мене в зал на самому початку.
Раніше я тренувався від трьох годин, а коли почав дивитися спеціалізовані YouTube-канали, всюди говорили, що треба витрачати менше двох годин. Хтось говорить, що й години достатньо. У мене в середньому зараз виходить близько 1 години і 15 хвилин. Цього вистачає.
Також намагаюся спати не менше 7 годин. Якщо сплю менше, від недосипу буквально руки можуть труситися. Їсти намагаюся чотири-п’ять разів на день. На роботі підбиваю колег готувати вдома і приносити з собою у лотках. Це для нас своєрідний челендж. Інші на нас дивляться і теж часом піддаються на провокації: починають готувати, пробують ходити в зал.
Алкоголь я не особливо переношу. Можу собі дозволити пиво десь у подорожі або якесь хороше тут. Але таке буває не дуже часто. Якщо щось важче – організм погано реагує, мене починає морозити. Отака дивна реакція. Стосовно куріння, це просто погано впливає на самопочуття, а для мене важливо почуватися добре. Я колись курив, а коли пішов до залу, зрозумів, що можна почуватися краще, і кинув.
Організм не переключається, коли ти після роботи просто йдеш додому і лежиш на дивані. Його треба змусити це зробити, змінити інтелектуальну діяльність на фізичну. Під час занять голова буквально вимикається, і починають працювати м’язи.
Якщо коротко пояснювати мою мотивацію для занять спортом, то це впевненість у тому, що якщо я сьогодні потренуюся, завтра почуватимуся офігенно. Мене це заряджає. Я у свої 32 роки щоранку почуваюся не якимось розбитим, а у максимально робочому стані.
Quality Assurance Engineer
28 років
Спортом я займався ще зі школи, потім в університеті ходив на карате. Але з ним не склалося через графік. Потім захопився флорболом (хоккей у залі). Почали ним займатися в університеті, але команда лишилася і грала навіть після випуску. Коли ж влаштувався на роботу – не міг відвідувати тренування вдень і кинув.
Потім я дізнався, що наша фірма частково компенсує вартість абонементу в деяких спортзалах, і якщо ти хочеш займатися, можеш обрати із існуючого переліку. З того моменту я почав тренуватися.
Перш за все, я прийшов до залу щоб схуднути. Досягнувши якихось результатів, у мене знову не склалося з робочим графіком і знову довелося припинити заняття. З часом я почав помічати, що почуваюся не дуже добре. На роботі треба викладатися, це мозкова діяльність, ми ж не тягаємо мішків, а після роботи виходиш з квадратною головою. У залі я роблю якесь фізичне розвантаження, виробляються гормони щастя, голова розвантажується і я почуваюся краще.
Я намагаюся тренуватися тричі на тиждень, інколи виходить двічі, бо робота не відпускає. Раніше я займався у CrossFit-групі, але знову-таки стало складно узгоджувати це з робочим графіком, тому перейшов на заняття з тренером.
Якщо на кросфіті я тренував витривалість, викладався на повну, базово підкачувалися м’язи, то зараз на кожну групу м’язів я роблю окремі вправи, кожній частині тіла надається форма, кожна вправа призначена для окремих м’язів, щоб ти саме їх тренував. Бо, якщо в тебе якийсь один недотренований м’яз, виконуючи вправи, ти відчуваєш як починаєш підключати інші, так не має бути.
Самі заняття тривають у мене годину-півтори. Додатково, хвилин 20, я бігаю на доріжці. Щодня треба запланувати десь години три на дорогу і заняття.
Я раджу час від часу змінювати види спорту. Коли ти займаєшся чимось одним, з часом воно починає набридати. Треба пробувати щось нове, і, можливо, щось сподобається більше за попереднє.
Ми з колегами, на жаль, інколи «експериментуємо», щоб розвантажитися після роботи або навпаки зосередитися. Часом в хід ідуть і кава, і алкоголь. Але займаючись спортом ти починаєш відчувати, яку шкоду приносиш собі цими слабкостями. Відчуваєш навіть більше, ніж якби не займався спортом.
У зал ти прийшов, потренувався, «вигнав дурь». Прийшов додому, перекусив і ліг спати. На ранок можеш відчувати біль, але він дає якесь відчуття, що ти людина, ти відчуваєш кожну частинку свого тіла. Після алкоголю теж може щось боліти, але це не таке приємне відчуття.
м. Суми, вул. Заливна, 15
+38 (050) 48 48 790
+38 (0542) 790 790
Матеріал підготовлено за підтримки спортклубу B-Tone
Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора.
Як?
Якщо читаєш тексти на Цукрі — значить тобі небайдуже своє місто, ти хочеш у ньому розібратися краще. Перший крок до змін — це розуміння ситуації. А далі кожен на своєму місці робить все від себе залежне.
Чому важливо підтримати Цукр?
Якщо ти почнеш підтримувати нас від 50 гривень на місяць — то допоможеш нам створити більше історій, що надихатимуть тебе жити в Сумах. Про них дізнається більше твоїх друзів і близьких — це надихне нас усіх робити місто кращим.
