Творити у рідному місті — набагато ближче серцю: Ліза Назар'єва про свою творчу справу

Жити у Сумах і займатися улюбленою справою. Історія про те, як це вдається нашій героїні Лізі Назар'євій

DSC_0775 — копия

Можна знаходити десятки причин аби не займатися улюбленою справою, або ж знайти в собі сили, натхнення та мотивацію знайти справу свого життя і ділитися радістю та щастям з іншими.

Тож зустрічайте серію матеріалів про сумських handmade-майстрів. Сьогодні слово дівчині, яка вміє все навколо перетворити на свято 😉

DSC_0753-min

Ліза Назар’єва: elizabeth_nazarieva

Творчість: рукоділля, флористика, пошиття іграшок, одягу

 

Проекти:

Щастя, любов, коробки: one_more_present

Дитяча творчість (майстер-класи): Тепла студія

Святкове агентство: Фабрика

«Залишалася в школі довше за всіх»

«Будь-який університет дає платформу»

Мені дуже пощастило, що у п'ятому класі я змінила школу. У 27-й школі є вчитель з праці Лаврик Наталія Євгенівна. Вона — моя краща викладачка, вчитель, друг, наставник, «творча мама». У неї просто нескінченна кількість енергії та «вогник». Це вчителька, яка не просто заповнює журнали та готується до уроку. Саме вона виховала в мені смак та жагу до творчості. Вона говорила: «Справа тільки в смаку».

З п'ятого класу я почала залишатися у школі довше за всіх. Я проводила час за швейною машинкою. Шила все. Починала зі звичайного фартуха і наволочки, а далі вже пішли й іграшки, і інтер’єрний декор.

one_more_present

Я займалася шиттям, брала участь у олімпіадах з праці... Так-так, олімпіада з праці – одна з найкреативніших олімпіад в Україні! Учасники цієї олімпіади приходять зранку та отримують завдання, наприклад, до кінця дня пошити комбінезон: починаючи від побудови викрійки і закінчуючи його презентацією на моделі.

Хороший архітектор має побудувати хоча б один дім, пожити на будівництві хоча б місяць. Так само і з шиттям. Тому я закінчувала факультет дизайну, за спеціалізацією «Дизайн одягу». Думала, що я ніколи не використаю дипломом, та був час, коли я працювала за спеціальністю і саме диплом тоді мені допоміг влаштуватися на роботу.

Поїхала вчитися до Києва, бо в Сумах такої спеціальності немає. Їхала саме за знаннями. Будь-який університет дає платформу, а от скористаєшся ти нею, чи ні, — кожен вирішує сам. До прикладу, я брала участь у конкурсі дизайнерів.

DSC_0758

«У Сумах я можу знайти віденський стілець о першій ночі»

Я одна з тих, хто гучніше за інших у групі заявляв, що залишиться в Києві та стане відомим дизайнером, і що Ukrainian fashion week – моє все 😉

Та займатися творчістю у рідному місті набагато ближче серцю. Вдома все рідніше. Як людину творчу, мене радує зручність міста. Коли мені потрібні якісь інструменти чи матеріали, можу швидко все дістати. У Києві я витрачала неприпустимо багато часу на збирання матеріалів. А проживши все життя тут, я можу знайти віденський стілець навіть о першій ночі.

Вважаю, що в Сумах дуже круто розвивати все. І я радію, що творчі люди зараз дуже активізувалися. Наприклад, мене зараз оточує велика кількість незвичайних людей, які вірять у місто Суми і люблять його.

elizabeth_nazararieva-min

«Творчість може приносити гроші»

Ще в університеті мені хотілося придумати спосіб, щоб зробити свою творчість прибутковою. Я шила іграшки на замовлення — тоді якраз була хвиля інтер’єрних іграшок. Загалом дуже мало людей купують handmade-іграшки. Наприклад, квіти купують одні й ті самі люди. З іграшками ситуація ідентична.

Але я зрозуміла, що творчість може приносити гроші. Це однозначно. Іноді потрібно бути прагматичним фінансистом, хоча це і не завжди притаманно для творчих людей. Я й сама далека від цього.

Єдине, що я зрозуміла: у першу чергу, потрібно вміти цінувати свою роботу і час. Тому що емоції, які вкладаєш у свій творчий продукт, дуже важко оцінити. Тому оцінка роботи залежить від твоєї особистої самооцінки, від того, як ти оцінюєш себе і як особистість і як професіонала. Коли я шила іграшки в університеті, то ставила мінімальну ціну, бо не оцінювала себе як професіонала.

Хочу щоб для когось мої ідеї були улюбленими, як у когось є улюблена кава чи перукар. Головне — знайти десять-двадцять своїх клієнтів, які від вас не підуть.

one_more_present_3
one_more_present_2

«Розробила модель комфортну саме для мене»

Якось прокинувшись зранку прийшла ідея пошити сумочки-клатчі у вигляді конвертів. Зараз їх можна купити у «Шоу room 18». Дівчата-засновниці шоуруму також роблять прекрасні речі та дуже люблять місто Суми.

Читайте також: «LOLA BRA»: мереживна історія успіху

Зараз активно шию сумочки, бо скільки б я їх не пошила, мені це все одно приносить задоволення. Я розробила модель клатчу, яка комфортна саме для мене. Оскільки я завжди ходжу з великим рюкзаком, у мене з собою має бути ще й бананка, щоб зручно було діставати дрібні речі. Але вона не під усі стилі підходить. Тому я вирішила пошити маленьку поясну сумочку, яка підійде навіть під сукню.

У мене в блокноті було записано «закупити все на сумочку». Я купила фурнітуру і матеріали, і того ж вечора перша сумочка була готова. Далі пішов процес вдосконалення. Наприклад, одна дівчинка написала мені, що у неї порвався ремінець і я придумала як його зробити надійнішим.

bag-1

One more present: «Хочу щоб подарунків було набагато більше»

gift-1

З дитинства у мене шалена любов до пакування та дарування подарунків. У мене дуже трепетне ставлення до цього, тому я почала створювати подарункові набори та вкладати у них частинку своєї душі. Я стараюся не брати брендові речі, а заповнювати пакуночки тим, чим можна було б милуватися і що би сподобалося мені самій.

Колись я подумала, що було б круто мати персонального шопера для подарунків, як вони існують для підбору одягу. Бо мені легко вибирати і купувати подарунки, а для когось це дуже важко і стресово. Якщо знаю три-чотири речення про людину, можу обрати їй подарунок на будь-який смак і суму.

Мені було б приємно, якби люди в Сумах знали, що існує у місті така дівчинка, до якої можна прийти з будь-якою творчою ідеєю і її реалізувати.

gift-2
gift-3
gift-4

«Точно знайдуться прихильники того, що ви робите»

Колись прочитала таку фразу: «Поки аматори шукають натхнення, професіонали беруть і працюють». Тому натхнення можна знайти лише в дії.

Відсутність відпочинку та можливості розслабитися заважають, але коли ти просто береш і робиш, це завжди працює. Від бездіяльності до мене натхнення ще ніколи не приходило.

Коли у мене немає настрою, я віддаю перевагу прокрастинації, бо не хочу нічого створювати у поганому настрої. Адже людина, яка купить виріб не заслуговує моїх поганих емоцій, вона заслуговує на мою самовіддачу і час.

DSC_0784-min

Людям, які хочуть щось створювати раджу просто брати і робити. Якщо це для них добре і приносить задоволення, то і прихильники точно знайдуться 🙂

Sweden_logotype_Ukraine

«Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора»