Як це — жити в прифронтових Сумах? Ukraїner випустив відео про наше місто, де ветеран Гліб Стрижко поспілкувався з місцевими жителями про те, як пити каву під звук безпілотника й чому люди повертаються до Сум, попри наближення фронту. Подивитися повний випуск можна за посиланням або наприкінці цього тексту.
«Місто, яке тримається на людях»
Ведучий Гліб Стрижко ділиться, що не був у нашому місті вже 12 років. Спершу він запитує місцевих жителів на центральних вулицях, як би вони описали сучасні Суми одним реченням.
— Це місто, яке живе попри все й тримається на людях. Це не одна людина, не два лідери, а всі жителі, тому що всі люди тут роблять важливі речі, — каже жінка поблизу Альтанки.
— Місто витривалих. Місто боротьби. Місто надії. Мабуть, кохання, — перелічує чоловік, якого ведучий перестрів на Покровській площі.
— Суми — це дуже унікальне місто. З першого погляду може здатися, що тут нічого немає. Але потім розумієш, що кожен куточок, кожен двір — це рідне місце, де завжди почуваєшся добре, — ділиться інша сум’янка.
Далі ведучий проходить локаціями міста, де були влучання. Зокрема, зупиняється на місці атаки 13 квітня 2025 року на вулиці Петропавлівській, а також поблизу готелю, по якому поцілили два ворожі безпілотники цьогоріч 27 лютого.
Енергетики, «Реп’ях» і «Мумбаі Роллз» у Сумах
Потім Ukraїner вирушає на місце, де бригада енергетиків робить плановий ремонт. Там спілкуються з майстром розподільчих мереж «Сумиобленерго» Євгеном. Чоловік розказує, що на території, яку обслуговує його бригада, є п’ять населених пунктів, у яких енергетики не можуть виконувати планові роботи через обстріли. Але виїжджають на відновлення після атак.
— Робота є завжди. Приїхали на місце, зробили, повернулися. Зранку чи ввечері знову обстріл. Збираю бригаду, одягаємо екіпірування — і знову їдемо ремонтувати, — ділиться Євген.
У кафе індійської кухні «Мумбаі Роллз» ведучий купує традиційний чай масала. Власники закладу Муджахід Кхан і Шераз Кхан розказують йому, чому залишаються в Сумах. Чоловіки приїхали навчатися в СумДУ з Індії, а тепер відкрили тут бізнес.
— Ми вже живемо в Сумах сім років, тож це вже наш дім — і ми не хочемо його лишати. Тут сильні та сміливі люди, що не здаються й стоять на своїй землі. Якщо вони в Сумах, то чому я виїжджатиму? Тож це ще більше мотивує жити тут, — каже один з власників кафе.
Також Гліб Стрижко заходить до театральної студії «Реп’ях». Тут ведучий спілкується з режисеркою Тетяною Нянькіною й дітьми, які відвідують заняття. Раніше вони проходили в укритті Конгрес-центру СумДУ, а тепер — у підвалі іншої будівлі.
— 13 квітня 2025 року ракета влучила практично по центру нашої сцени. Приміщення було розбите, але найстрашніше те, що у нас дуже постраждав один з учнів. Це важко забути, про це важко говорити. Але цього року ми з дітьми вирішили зробити документальну виставу про ту атаку. Ремонт у новій залі для нас зробив батько однієї з учениць, люди допомагали грішми, — каже Тетяна Нянькіна.
У студії, розказує режисерка, діти займаються акторською майстерністю, відволікаються, підтримують одне одного і їздять на фестивалі.
Що Цукр робить у місті
У відео Гліб Стрижко говорить і з Дмитром Тіщенком — співзасновником Цукру. Він ділиться тим, як бути батьком у прифронтовому місті, а ще спогадами про 24 лютого 2022 року й перші місяці повномасштабної війни, зокрема про евакуаційні коридори та роботу Громадського фонду «Суми». Також розказує про роль бізнесів і Цукру в місті.
— У певний момент люди дали зрозуміти: писати — прекрасно, але давайте щось робити. Тож ми організовували толоки, чистили ліс, робили лекції просто неба — виходили за межі екрана разом. З цього виросло більше, ніж ми очікували. Кіноклуб і книжковий у Клубі Цукру — це вже нетворкінг, який народжує нові ініціативи, контакти, дружби. Люди мають спільний фільтр: якщо ми читаємо й фінансуємо Цукр — у нас є спільні погляди, — ділиться Дмитро Тіщенко.
Переглянути повний випуск Ukraїner про Суми можна нижче.
Чому Цукр про це пише
«Прифронтові міста» — проєкт Ukraїner, у якому створюють відео й текстові репортажі про міста, до яких наближається фронт: розповідають про їхній характер, настрій мешканців і життя під обстрілами. Такі випуски про місто допомагають сум’янам усвідомити власні досягнення й силу, а іншим українцям — більше дізнатися про наше місто й зрозуміти його. Ведучий Гліб Стрижко сказав, що з тих прифронтових міст, у яких Ukraїner вже був, Суми мають найбільш спокійну атмосферу. Тут він побачив людей, які щиро люблять своє місто й творять життя, попри все.