У Сумах фотографка Ірина Варламова відкрила виставку «Великий день». Це 35 світлин, які авторка присвятила красі птахів і бьордвотчингу — мистецтву спостереження за ними. Експозицію можна переглянути в кав’ярні мистецтв G.Gallery до 3 квітня. Цукр поспілкувався з Іриною про те, як вона спостерігала за птахами й зібрала колекцію з понад 100 світлин.
«За два роки зібрала понад 30 видів птахів на світлинах»
Уже близько трьох років Ірина живе на Прикарпатті, поблизу Дністровського каньйону. Там жінка познайомилася з працівниками ландшафтного парку, які показали їй місцевість. Протягом двох років авторка фотографувала птахів — і назбирала понад 100 світлин більш як 30 видів крилатих. Тепер відкрила виставку у рідних Сумах.
На світлинах багато різних пташок здебільшого з Івано-Франківщини й Тернопільщини: боривітер, лиска, лунь, чапля, лебідь, бджолоїдка, довгохвоста синиця, очеретянка, баклан, повзик, гірська плиска, вівсянка, дятлик, одуд і не тільки. Під кожним фото Ірина розмістила написи назв птахів, місць, де зробила світлину, а також QR-код, щоб послухати голос пташки. Авторка сподівається, що відвідувачі зможуть зупинитися, подивитися на пташок, згадати, коли вони за ними спостерігали на природі, послухати їхні голоси й надихнутися простором.


Плиски, баклани, лебеді й повзики з Прикарпаття
На лівій стіні біля входу відвідувачі можуть побачити серію шести фото з боривітрами. Авторка розповідає, що приїхала на авто до Рокавецької вежі, де вони живуть прямо в бійницях. Вони довго звикали до фотографки, але згодом почали поводитися, як зазвичай. На іншому знімку — чаплі на Дністрі.

— Я стою на одному березі — на Івано-Франківщині, вони на іншому — на Тернопільщині. З кількох кадрів цих чапель я обрала саме статичний — де вони стоять. Він найбільше притягує глядача до моменту й показує, що в природі поспіх не головне. Іноді треба зупинитися, подумати, насолодитися моментом — у цьому дуже багато справжнього життя, — ділиться Ірина.
Серед найкумедніших фото, каже авторка, — лиска, яка живе й на сумському озері Чеха. Розповідає, що це дуже цікавий птах з незвичними синіми лапами з перетинками — саме завдяки їм вона тримається на воді. Ірині пощастило зняти, як лиска біжить по водоймі.
На виставці фотографка показує й серію лебедів — чотири фото з різних локацій і часових проміжків. Авторка говорить, що дві з цих світлин зробила з човна, тому відстань між нею й птахами дуже мала. На знімках — молоді лебеді з сіруватим оперенням, які ще не стали вожаками.



Улюблена серія маленьких відвідувачів, каже Ірина, — бджолоїдки, найбарвистіший птах виставки. Фотографувала їх лежачи в траві біля місця, де вони живуть у нірках. Жінка зафіксувала, як бджолоїдки хаотично літають навколо, як вони балансують у повітрі, як полюють за бджілками й жучками, як масштабно виглядає їхня колонія.

Гірська плиска, розказує Ірина далі, трапляється рідше, ніж біла чи жовта — її відрізняє металево-сірий, графітний колір навколо жовтого оперення. Авторці пощастило сфотографувати її на Джуринському водоспаді: птах купався у воді й не звертав на натовп туристів жодної уваги. На іншій світлині Ірина зафіксувала політ бакланів.
— До цих птахів часто ставляться зневажливо, бо це інвазивний вид — той, що трохи шкодить середовищу. Місця їхніх колоній характеризуються засохлими деревами зі злізлою корою. Але вони чудово пірнають, гарно рибалять, за ними цікаво спостерігати. На Прикарпатті весна приходить раніше. У лютому птахи різних видів уже збираються на воді великими зграями, — каже фотографка.
Чому Цукр про це пише
Ірина Варламова — культурна менеджерка із Сум, майстриня фототовариства «Друзі Дагера». Ця виставка — її персональний дебют. Ірині сподобався бьордвотчинг. Це хобі, розповідає, виникло як альтернатива полюванню на птахів: замість того, щоб вбивати, можна просто спостерігати за ними. Бьордвотчери навіть влаштовують орнітологічні змагання, протягом яких прагнуть за обмежений час зафіксувати на фото якомога більше видів пташок. В Україні аналогічні конкурси, що називаються «Великий день», проводять кілька разів на рік у різні пори року. Організатори залучають як індивідуальних спостерігачів, так і команди. Це, говорить Ірина Варламова, спосіб глибше пізнати природу, зміцнити зв’язок з навколишнім світом, посприяти збереженню птахів та місць, де вони живуть.