Мисткиня Тетяна Борзих з Глухівщини близько чотирьох років тому почала цікавитися дерев’яними обіконницями в рідному селі Землянка. Вона зробила фотографії понад 90 візерунків на старих вікнах. Це стало частиною її етнічного проєкту, який згодом набув форм медово-імбирних пряників. «Глухів.city» розповіли, з чого почалося захоплення мисткині автентичною архітекторую, як Тетяна досліджувала обіконниці села Землянки й чому вирішила випікати пряники у формі вікон, а ми переказуємо у цій новині.
«90 вікон і всі — різні»
У 2022 році Тетяна Борзих вирушила у власну експедицію вулицями Землянки, щоб дослідити дерев’яне різьблення навколо вікон, яке місцеві називають обіконницями. Вона зафіксували унікальні візерунки на фотографіях.
— Пройшла по всьому селу, пофотографувала всі обіконниці, їх понад 90, і всі різні. Почала розпитувати, що за майстри були, як вони це робили. Виявилося, що мій дідусь теж майстрував такі вікна, — розповідає мисткиня.
Після цього вона почала виготовляти сувенірні листівки з зображеннями старовинних вікон. А з часом народилася ідея перетворити дерев’яне різьблення на форму для випікання пряників. Тетяна близько трьох місяців шукала дизайнера для майбутнього виробу. На початку вона думала зробити дерев’яну вирубку, але потім передумала, адже це, на думку мисткині, було б занадто дорого й важко.
Зрештою жінка знайшла дизайнера, який зміг втілити її задум. Зараз у Тетяни є дві формочки для випікання — точні копії реальних вікон будинків Землянки. Одне з них зробили за мотивами хати її дідуся, а іншу — мисткиня обрала з-поміж інших варіантів через складну геометрію різьблення.
Медово-імбирні вікна й музей автентичних сорочок і рушників
Тетяна вважає, що завдяки цим пряникам спонукає людей згадати власне коріння. Вона хоче, аби людина, коли купила форму для випікання, почала пригадувати про вікна в будинку своєї бабусі.
— Це кнопка вмикання спогадів із дитинства, дуже теплих відчуттів. Це спонукання до дій, які посилюють нашу генетичну та культурну пам’ять», — пояснює Тетяна.
Для своїх виробів Тетяна розробила рецепт медово-імбирного тіста зі спеціями. Воно ідеально тримає форму, не розпливається в духовці та дозволяє детально передати кожен елемент різьблення, говорить мисткиня. Вартість такої форми становить 510–550 гривень. Замовити її можна через Instagram за цим посиланням. Окрім форм для пряників, Тетяна створює солом’яних павуків, авторські листівки, обереги та чаї з сухоцвітів.
Також мисткиня збирає сорочки з кропиви та льону з різних регіонів, давні керсетки й унікальні писанки. Вона викупила сусідню хату й вікдрила там контактний музей. У ньому можна розглядати рушники, техніки вишивання майстрині Пелагеї Литвинової-Бартош.
Чому Цукр про це пише
Дерев’яні обіконниці — частина автентичної архітектури Сумщини, яка поступово зникає. Тетяна Борзих не просто зафіксувала понад 90 унікальних візерунків у селі Землянка на Глухівщині, а й перетворила їх на сувеніри, які можна з’їсти. Це приклад того, як місцеві ініціативи зберігають культурну спадщину регіону.
