Якщо ви ходили Троїцькою вулицею в Сумах, могли помічати мозаїку на фасаді Дитячої клінічної лікарні Святої Зінаїди. На стіні зображена жінка в медичній формі з дитиною на руках. Над нею — келих зі змією. Поруч — кілька дітей, по обидва боки — хмари й дерева. Основні відтінки композиції — зелений, білий, блакитний, золотавий. Про цю мозаїку Цукру розказав сумський художник-монументаліст Дмитро Боженко.
Як і коли виклали мозаїку на лікарні Святої Зінаїди
Ескіз цього мозаїчного панно створив художник Валерій Ейсмонт. У 1975–99 він роках жив у Сумах, працював у відділі Художнього фонду України, пишуть в Енциклопедії сучасної України.
Валерій Ейсмонт. Фото: «Вікіпедія»
Мозаїку на фасаді дитячої лікарні Святої Зінаїди виклали в 1986 році п’ятеро митців. За словами художника-монументаліста Дмитра Боженка, вона має проіснувати довго, адже під час роботи в розчин додавали клей.
Мозаїчне панно виклали облицювальною плиткою, яку пофарбували кольоровими барвниками для кераміки. У цьому рішенні, вважає сумська архітекторка Олена Довгополова, відображається характерна риса сумського модернізму — прагматичність і винахідливість.
Чому Цукр про це пише
Мозаїки — поширений вид монументального мистецтва в радянську епоху. Багато з них досі збереглися на фасадах українських будівель, і питання про їхню долю лишається відкритим. Архітекторка Олена Довгополова вважає, що оцінювати художню цінність таких робіт, ігноруючи контекст їх створення, — некоректно. На її думку, вирішити долю таких об’єктів можна лише через поєднання художньої, історичної, соціальної та етичної експертиз. Ідеологічні чи емоційні критерії — не єдина основа для таких рішень. Цукр розказує про такі об’єкти в Сумах, щоб сум’яни знали, що є в їхньому місті й могли самі формувати ставлення до цього.
