Гостем нового епізоду «Фронтової Студії» від Культурних сил став співак MONATIK. У випуску він познайомився з бійцями 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади, яка зараз працює на Сумщині. Дмитро поспілкувався з військовими, потренувався штурмувати позиції, постріляв і в результаті записав пісню «С.У.МИ25». Послухати її можна на всіх музичних платформах за цим посиланням.
Перший приїзд до Сум у 13 років
Свою мініподорож Дмитро Монатік почав зі стели на в’їзді в Суми. Самої назви тут уже не видно через прапори військових підрозділів, які захищають Сумщину.
— У мене із Сумами класний спогад. Я перший раз був тут у 13 років. Приїхав із другом на фестиваль УРТ — була така Українська Рада Танців. Це були змагання з брейкдансу. Ми з Луцька приїхали. Думали, що ми вже класні бі-бої, приїхали показувати рівень. А нас тут так натягнули максимально. Було 100 людей. Я взяв 63 місце, а Саня, мій друг, — 64-те, — поділився Дмитро.
Разом із пресофіцером 80-ї бригади Петром вони вирушили на полігон, де займаються десантники. До повномасштабного вторгнення чоловік працював журналістом, хоча давно вже хотів бути військовим.
— Повномасштабна війна, російське вторгнення нам дуже швидко й різко показало всі наші недоопрацювання з 1991 року. Ми наскільки були інертні, без якоїсь чітко визначеної національної ідеї, куди ми рухаємося, хто ми й так далі, — розказав Петро.
«Я бачив — сонце встає, бачив — падає»
На полігоні разом із військовими Дмитро Монатік говорив про те, якою може бути пісня. У нього були варіанти: або це буде драйв, або щось заспокійливе.
— Я хочу, щоб ця пісня поєднувала цивільних і військових, була таким мостиком, де ми один одного зможемо почути й уявити. Щоб вона могла поєднувати емоційно людей, які нас чекають дома, і тих, хто на фронті сьогодні. Щоб нагадувала, що все ж таки любов перемагає, тому що це почуття, яке будує, яке крила дарує і з яким ти можеш щось побачити трішечки більше, — сказав співак.
За його словами, поштовх дала фраза про «далеку невідому путь», які він почув на Сумщині. Подумав, що пісню треба назвати «С.У.МИ25», оскільки в цьому слові «є сум, є ми, але в цьому є сила України».
— Провести паралелі до і після повномасштабного вторгнення. У нас дуже сильно змінилося життя. Починаємо з того, що хто б не казав, але «я бачив — сонце встає», було це в мене в житті, «я бачив — падає». Тобто до і після. Я собі аналогію провів, коли тренувалися штурмувати позицію. Ти ж можеш там сидіти і по дві, і по три години, і по декілька діб. Ти на місці, але ти спостерігаєш, як сонце проходить, знову ми навколо нього крутимося, і твоя тінь змінює розташування. Ти по цьому навіть можеш зрозуміти час. «Я бачив — люди встають, бачив — падають», — поділився першими рядками пісні Дмитро.
У ній також звучать голоси воїнів 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади, які співак записав, коли відвідав бійців на Сумщині.
— За ці дні, які я провів на Сумщині, я збагнув, що є й добре. Добре, що люди в нас такі. Добре, що є небайдужі, що є люди, які дійсно люблять цю землю і не готові віддавати ні клаптика. Що є люди, які люблять це повітря і роблять все для того, щоб цим свіжим і вільним повітрям українці дихали. Деколи буває, хочеш, не хочеш, якась зневіра приходить. Ще один «Шахед» прилетів, купа смертей, знову влучила ракета. Нам на плечі це впало, але ми проходимо достойно якраз таки завдяки таким людям. І ти бачиш, хто займається справою, хто при справі. Тут чесно спокійніше стає і віра прокидається знову, — поділився Дмитро.
Чому Цукр про це пише
«Фронтова Студія» — музичний мілітарний проєкт від Культурних сил, в якому артисти відвідують бойові бригади й пишуть трек, що відображає людей, історії та культуру підрозділу. 80-та окрема десантно-штурмова Галицька бригада зараз стримує ворога на Сумщині. У 2024 році вона працювала на Курщині під час операції ЗСУ. Пісня «С.У.МИ25» — спосіб розповісти про Сумщину й людей, які її захищають, ширшій аудиторії. Монатік каже, що саме такі мости між фронтом і тилом допомагають країні триматися — і нагадують, що світло обов’язково переможе.
