«Суми — це східні ворота європейської цивілізації» — такими словами починається новий випуск програми «Реальна історія» з Акімом Галімовим. Щоб дослідити історію нашого міста, він зустрівся з історичним мотиватором Євгеном Мурзою та археологом і кандидатом історичних наук Ярославом Володарцем-Урбановичем. Повний випуск дивіться нижче або за цим посиланням.

Реальна історія міста Суми

Відео починається з Воскресенської церкви в центрі міста. Тут Євген Мурза розказує про засновника Сум — Герасима Кондратьєва.

— Церква вважається найстарішою пам’яткою, яка в нас є. Власне, те, що ми очима можемо зараз побачити, бачив засновник міста Суми. І бачили ті перші українці, які прийшли сюди своїми руками будувати Сумську фортецю. Ми якраз стоїмо на території колишньої фортеці, у самому серці Сум, — говорить Мурза.

Воскресенську церкву заклали у 1696 році. Це третій найстаріший український храм на Слобідській Україні, каже історичний мотиватор. На думку Михайла Грушевського, заснування Сум було напряму пов’язане з битвою під Охматовим. Її ще називають Дрижепільською або просто Дрижепіллям. У відео говорять, що вона не така відома, як перші переможні битви Богдана Хмельницького, але роль її ключова в заселенні Слобожанщини.

У відео також згадують легенду про те, чому Суми так назвали. Згідно з нею, їхали козаки, знайшли три мисливські сумки, набиті золотом, і тут же й побудували місто. Акім Галімов теж розказує свою версію. За його словами, тюркською «су» — це вода, а тут є річки Сумка і Сула.

І Євген Мурза погоджується з цією думкою. Взагалі якщо подивитися на всю Слобідську Україну, то тут багато назв тюркського походження: Бахмут, Балаклія, Харків, Ізюм. Те саме із Сумами, які спочатку мали назву Сумин.

— Ще 100 років тому сумський священник та історик Яков Левицький казав, що Сумин з літерою «н» треба читати з наголосом на останній склад, як Лебедин чи Рогатин. Тому, можливо, місцеві й кажуть «у Сумáх», а не «в Су́мах». Зникла «н», наголоси теж помінялися, але залишається архаїчна форма, яка переноситься несвідомо, — розповідає Мурза.

У відео також поговорили про поселення, які жили на цій території ще до заселення Сум. Зокрема, розказали про старовинну прикрасу — верижицю. Розповіли й про родину Харитоненків, Троїцький собор і цукровий завод. А Мурза поділився тим, як росіяни намагалися на початку вторгнення описували Суми як російське місто. Спойлер — їм це не вдалося.

Чому Цукр про це пише

«Реальна історія» — це проєкт Акіма Галімова, що розкриває маловідому історію та правдиві факти про розвиток України в різні епохи. У випуску про Суми наше місто показують у контексті козацького заселення Слобожанщини, заснування фортеці й походження місцевих назв. Пропаганда в Росії не раз намагалася подати Суми як «російське місто». Тому публічні розмови про реальні витоки допомагають повернути історії український контекст. Ми як локальне медіа розповідаємо про історію Сум і області, бо це допомагає розуміти, яким місто було кілька століть тому та яким воно є сьогодні. Важливо не лише фіксувати події, а й показувати глибший культурний та історичний шар, який формує нашу ідентичність.

Вас може зацiкавити

Загальний вид на Сумську фортецю
🏰 Як козаки фортецю в Сумах будували
Перші фортифікації будували у 1655-1656 роках
школа номер 2 в Сумах
Ремонт харчоблока зі збитками в 1,75 мільйона гривень. Підрядника звинувачують у привласненні коштів
Ремонт харчоблоку за завищеними цінами в Сумах
сонячні електростанції для громад
Дві громади Сумщини першими в Україні отримають гроші на будівництво сонячних електростанцій від Kernel
Пройшли відбір на програму серед 11 громад прифронтових областей
Допомога від UNICEF на Сумщині
UNICEF передасть Сумщини 17 мільйонів доларів на відновлення
Допомога від UNICEF на Сумщині
весна у Сумах
Повені й морози до -10 градусів. Якою буде погода на Сумщині в березні й чого очікувати цієї весни
Прогноз погоди на цю весну на Сумщині
Багатоповерхівки в Сумах
Жителям Сум треба накопичувати заробіток від одного до 45 років, щоб купити собі квартиру
Найдовше відкладатиме бариста, найшвидше придбає житло оператор контакт-центру