«Суми — це східні ворота європейської цивілізації» — такими словами починається новий випуск програми «Реальна історія» з Акімом Галімовим. Щоб дослідити історію нашого міста, він зустрівся з історичним мотиватором Євгеном Мурзою та археологом і кандидатом історичних наук Ярославом Володарцем-Урбановичем. Повний випуск дивіться нижче або за цим посиланням.
Реальна історія міста Суми
Відео починається з Воскресенської церкви в центрі міста. Тут Євген Мурза розказує про засновника Сум — Герасима Кондратьєва.
— Церква вважається найстарішою пам’яткою, яка в нас є. Власне, те, що ми очима можемо зараз побачити, бачив засновник міста Суми. І бачили ті перші українці, які прийшли сюди своїми руками будувати Сумську фортецю. Ми якраз стоїмо на території колишньої фортеці, у самому серці Сум, — говорить Мурза.
Воскресенську церкву заклали у 1696 році. Це третій найстаріший український храм на Слобідській Україні, каже історичний мотиватор. На думку Михайла Грушевського, заснування Сум було напряму пов’язане з битвою під Охматовим. Її ще називають Дрижепільською або просто Дрижепіллям. У відео говорять, що вона не така відома, як перші переможні битви Богдана Хмельницького, але роль її ключова в заселенні Слобожанщини.
У відео також згадують легенду про те, чому Суми так назвали. Згідно з нею, їхали козаки, знайшли три мисливські сумки, набиті золотом, і тут же й побудували місто. Акім Галімов теж розказує свою версію. За його словами, тюркською «су» — це вода, а тут є річки Сумка і Сула.
І Євген Мурза погоджується з цією думкою. Взагалі якщо подивитися на всю Слобідську Україну, то тут багато назв тюркського походження: Бахмут, Балаклія, Харків, Ізюм. Те саме із Сумами, які спочатку мали назву Сумин.
— Ще 100 років тому сумський священник та історик Яков Левицький казав, що Сумин з літерою «н» треба читати з наголосом на останній склад, як Лебедин чи Рогатин. Тому, можливо, місцеві й кажуть «у Сумáх», а не «в Су́мах». Зникла «н», наголоси теж помінялися, але залишається архаїчна форма, яка переноситься несвідомо, — розповідає Мурза.
У відео також поговорили про поселення, які жили на цій території ще до заселення Сум. Зокрема, розказали про старовинну прикрасу — верижицю. Розповіли й про родину Харитоненків, Троїцький собор і цукровий завод. А Мурза поділився тим, як росіяни намагалися на початку вторгнення описували Суми як російське місто. Спойлер — їм це не вдалося.
Чому Цукр про це пише
«Реальна історія» — це проєкт Акіма Галімова, що розкриває маловідому історію та правдиві факти про розвиток України в різні епохи. У випуску про Суми наше місто показують у контексті козацького заселення Слобожанщини, заснування фортеці й походження місцевих назв. Пропаганда в Росії не раз намагалася подати Суми як «російське місто». Тому публічні розмови про реальні витоки допомагають повернути історії український контекст. Ми як локальне медіа розповідаємо про історію Сум і області, бо це допомагає розуміти, яким місто було кілька століть тому та яким воно є сьогодні. Важливо не лише фіксувати події, а й показувати глибший культурний та історичний шар, який формує нашу ідентичність.
