«Радіо Свобода» опублікувало текст про те, як змінилися Суми з початку повномасштабного вторгнення. У матеріалі — історії лікарки, громадського діяча й військового, статистика загиблих мирних жителів і оцінка безпекових перспектив міста. Головне з нього — у нашому переказі.
Тримісячна донька і місто в напівоблозі
Лікарка-неврологиня місцевої лікарні Наталя Бершова згадує, що зустріла 24 лютого 2022 року з донькою на руках, якій ще навіть трьох місяців не було. Чоловік одразу пішов до військкомату, а вона лишилася без запасів — ні підгузків, ні їжі. Місто тоді було в напівоблозі: траса на Київ прострілювалася, а лише в березні запрацював «зелений коридор» у бік Полтави.
— Магазини працювали з перебоями. Де брати продукти, я не знала. Пам’ятаю, як купила на базарі маленьку курку за 600 гривень — просто, щоб було з чого зварити бульйон. І найстрашніше, що тоді ніхто не знав, скільки триватиме облога, — говорить Наталя.
Тоді вона залишилася в Сумах. Зараз уже вийшла на роботу після декрету, а чоловік повернувся з фронту з інвалідністю після двох років у добровольчому формуванні та понад року в ЗСУ. За її словами, неврологічне відділення постійно заповнене: хронічні хвороби загострюються на тлі стресу, а частину лікарень на прикордонні знищили чи закрили.
«Думав, що Суми росіянам будуть нецікаві»
Громадський діяч і керівник експертної групи ГО «Бюро аналізу політики» Віктор Бобиренко розповідає, що 24 лютого 2022 року в Сумах уже точилися вуличні бої. Тоді кілька російських бронетранспортерів заїхали в місто, зробили фото на тлі адміністративної будівлі й відступили. Місто було в оточенні майже до кінця березня.
Попри виснаження, каже він, серед знайомих і сусідів жодного разу не чув розмов про капітуляцію. Як приклад наводить таку картину: продавчиня в кіоску почула звук дрона, зняла його на відео, повернулася за прилавок і спокійно запитала, що замовляти. «Отакі вони сум’яни: роблять своє і не панікують», — говорить Віктор Бобиренко.
Як місто вчиться жити під обстрілами
Заступник голови Сумської ОВА Володимир Бабич наводить статистику загибелі мирних жителів у самому місті: 2022 рік — 17 людей, 2023 — шість, 2024 — 38, 2025 — 72. Зростання більш ніж удвічі щороку.
За його словами, зараз у всіх укриттях Сум можна розмістити близько 80 тисяч людей — приблизно третину населення міста. Але навіть повне забезпечення захисними спорудами не вирішить проблему: балістичні ракети й системи залпового вогню долітають за секунди, іноді вибух лунає одночасно із сиреною.
Зараз місто, каже Володимир Бабич, вчиться повноцінно жити в умовах бойових дій. У навчальних закладах почали будувати укриття, які дозволяють проводити уроки навіть під час тривог. З 36 шкіл навчання за змішаною формою забезпечують 32, ще чотири працюють дистанційно.
Що чекає на Суми
Заступник командувача Сухопутних військ генерал-майор Олександр Нестеренко, уродженець Сумщини, каже, що зараз противник не має ресурсів для глибокого наступу. Головна його мета — виснажувати цивільне населення, руйнувати інфраструктуру і створювати атмосферу страху, щоб люди закривали бізнеси й виїжджали.
— Стратегічну роль Сумщини визначає географія — через область проходять важливі транспортні артерії, і хто контролює їх, той і має перевагу. Якщо шляхи опиняться під контролем РФ — це створить стратегічні загрози для столиці. Зараз статистика свідчить про зростання інтенсивності атак. Особливо збільшилася кількість авіаударів і застосування FPV-дронів. Але це не означає, що противник робить ставку на якийсь масштабний прорив, — говорить Олександр Нестеренко.
Найближчим часом він очікує продовження атак по енергосистемі й об’єктах життєзабезпечення. Зак словами генерала-майора, більш песимістичні сценарії можливі лише за умови суттєвих проривів ворога на інших напрямках фронту.
Чому Цукр про це пише
Сумщина межує з Росією на 563 кілометри — це другий за довжиною кордон серед усіх областей після Луганщини, яка майже вся окупована. Пряма відстань від Сум до лінії бойових дій — близько 17-20 кілометрів. За чотири роки в області загинули 578 мирних жителів, з них — 29 дітей, поранення отримала 2 461 людина.
Матеріал «Радіо Свобода» зібрав в одному місці те, що сум’яни проживають у фрагментах щодня. Статистика загибелі жителів у Сумах — 17 людей у 2022 році проти 72-х у 2025-му — показує, як змінюється ситуація. Ми як локальне медіа стежимо за тим, як місто живе і тримається в умовах постійної загрози, — бо за загальними цифрами стоять конкретні люди й конкретні рішення, які впливають на кожного сум’янина.