Команда Сумського національного аграрного університету досліджує вплив повітряних атак на екосистему прикордонних громад Сумщини. Перший рік моніторингу показав перевищення вмісту кадмію в ґрунтах у понад 200 разів від норми, а в молоці — концентрації токсичних металів зросли в 10–15 разів порівняно з рекомендаціями ВООЗ. Про це повідомляє медіа «Трибуна.Суми» з посиланням на докторку технічних наук Марину Самілик.

Дослідження у селах Сумщини

Науковці на чолі з професоркою Мариною Самілик обрали три села Миколаївської громади — Улянівку, Товсту та Сульське. Вони розташовані на відстані 29–49 кілометрів від кордону з Росією. Тут не було боїв під час окупації 2022 року, не проходила військова техніка, а також не фіксували прямих прильотів на дослідних ділянках.

— Ми свідомо не працювали в місцях очевидного військового впливу. Нас цікавила зона, яка вважається відносно безпечною, але постійно перебуває під транзитними прольотами, — пояснює дослідниця у коментарі журналістам «Трибуна.Суми».

Ключовим чинником впливу, за словами науковиці, стали безпілотники — вид зброї, який у такому масштабі не має історичних аналогів. Будь-який літальний апарат працює на двигуні, продукти згоряння потрапляють в атмосферу, осідають на рослини, проникають у ґрунт, а далі — у харчовий ланцюг. Цей процес має накопичувальний характер.

Результати першого року спостережень

На кожній території досліджували по дві ділянки: пасовище та орну землю. Аналізували ґрунт, траву, сіно та молоко від тих самих корів приватних господарств. Уже перший рік показав зростання концентрацій кадмію та свинцю — токсичних важких металів, які пов’язують із військовою діяльністю, говорять науковці СНАУ.

У ґрунтах зафіксували перевищення не лише рекомендацій ВООЗ, а й українських норм — у понад 200 разів за окремими показниками кадмію. У молоці навесні всі зразки відповідали нормам, але з травня, в період активного випасу та інтенсифікації бойових дій, концентрації кадмію і свинцю зросли в 10–15 разів порівняно зі світовими рекомендаціями.

— Формально, за українським законодавством, це ще допустимо. Але якщо орієнтуватися на міжнародні стандарти, говорити про безпечність уже не можна. Кадмій і свинець дуже погано виводяться з організму, вони накопичуються. Якщо людина постійно вживатиме продукти з підвищеним рівнем цих елементів, це може негативно вплинути на різні функції організму, — підкреслює Марина Самілик.

Перспектива подальших досліджень

Проєкт розрахований на три роки. У 2026-му науковці продовжать польові дослідження та перевірятимуть, чи зменшується вміст токсичних елементів після технологічної обробки молока — пастеризації, виготовлення кисломолочних продуктів і сирів. Паралельно команда моніторить радіонукліди — цезій-137 та стронцій-90. Поки їх рівні не перевищують норми.

— Наша мета — не налякати, а зрозуміти. Показати, що війна залишає слід не лише в зруйнованих будівлях, а й у ґрунті, рослинах, молоці. І якщо люди хочуть планувати безпечне відновлення громад після війни, вони мають бачити цю картину повністю, — підсумовує науковиця.

Чому Цукр про це пише

Сумщина — регіон, через який постійно летять дрони, ракети та авіабомби. Лише за перший місяць 2026 року саму тільки Сумську громаду атакували близько 100 разів: 95 ударів БпЛА та FPV-дронами, а також два влучання керованими авіабомбами. Дослідження СНАУ — одне з перших, що фіксує «невидимий» вплив війни на екосистему там, де немає прямих прильотів. Результати важливі для розуміння того, з чим доведеться мати справу після війни.

Вас може зацiкавити

Стажування в Інтелекті Сумщини
Попрацювати над темами відновлення й розвитку громад. «Інтелект Сумщини» шукає стажерів до своєї команди
Стажування в ГО «Інтелект Сумщини»
Обстріл Сум БпЛА
Росіяни масовано атакували Суми реактивними БпЛА: є загиблі
Відомо про двох загиблих і одну поранену
perehliad kino pid vidkrytym nebom 2
У Сумах на березі Псла покажуть кіно просто неба: «Гаррі Поттер і філософський камінь» та «Сам удома»
Кінотеатр просто неба працюватиме щотижня
що вони творили Микола Лукаш
Не говорив до чотирьох років, а потім вивчив близько 20 мов. Розповідаємо про перекладача із Сумщини Миколу Лукаша
Розказуємо про земляка, який вивчив ромську мову в таборі.
тайкомоті артист Ярослав Васильєв на вулицях Сум
«Чим я гірший?». Як 16-річний крафтер із Тростянця відкриває Сумам японську естетику й лицарство 
— Дорослі майстри робили такі круті речі, і я подумав: «Чим я гірший?». Якщо вони змогли, то й у мене вийде.
sawras із Сумщини
Музикантка із Сумщини Sawras виступить на експериментальному вечорі нойзу в Києві
Музикантка із Сумщини на фестивалі в Києві