Письменник родом із Сум Владислав Шаповал написав книгу «Забратися на статую Свободи». Це перша частина трилогії. Історія розповідає про Івана із Сум, який ріс у переломні моменти для України. Він бореться між своєю ідентичністю як українця і як підлітка, якому починають подобатися інші хлопці. Про ідею твору, написання книги та ставлення до ЛГБТ-спільноти в Сумах розказав Цукру автор Владислав.

Хлопець, який викличе ностальгію за дитинством нульових

Письменник розповів, що ця книга — про підлітка Івана із Сум, який виростав у переломні моменти: 2000-і роки, Революція Гідності, окупація Криму, початок війни. Як і всі підлітки, він прагне зрозуміти, хто він. Іван знайомиться з волонтером Сантьяго з Іспанії й не розуміє, звідки в нього така одержимість ним.

— Він бореться між своєю ідентичністю як українця та як хлопця, якому подобаються інші хлопці. З часом віра в краще життя, яка палала після Революції в Україні, для нього згасає. Тоді він розуміє, що краще, мабуть, поїхати в Нью-Йорк, де він зможе бути собою. Проте життя має на нього інші плани, — розказує про сюжет Владислав.

Ідея такої книги виникла, коли він навчався на письменницькому курсі від академії «Риба». Треба було обрати тему для написання твору. Раніше всі його книги були англійською мовою, але участь у курсі допомогла побороти страх писати про те, що він хотів, саме українською.

Були думки: «Хто буде це читати?», «Усі тебе зацькують». Але якщо не я, то хто про це буде говорити? Написання книжки стало для мене власним викликом, що певним чином допомогло й досі допомагає подолати внутрішню українську гомофобію
Владислав Шаповал
письменник

Книгу почав писати у травні минулого року. Потім було редагування, з якого вийшло дві нові чернетки й останній варіант. Книжка була готова наприкінці року. Із січня письменник почав надсилати її різним видавництвам, але отримував негативні відповіді або взагалі нічого. Згодом знайшов редакторку, з якою відшліфував твір. І десь за п'ять місяців вдалося самостійно видати книжку.

Поки українцям купити книгу можна лише в електронному варіанті за цим лінком. Вона коштує 255 гривень. Після оплати потрібно надіслати підтвердження на пошту [email protected]. Тоді вам надішлють книгу.

Книга — перший крок до активізму

Владислав Шаповал родом із Сум, закінчив школу №27. У СумДУ вчився на міжнародних економічних відносинах. Уже понад п'ять років живе за кордоном. Зараз в Іспанії викладає англійську мову й навчається на аспірантурі в Університеті Альмерії. Тут досліджує автобіографічні твори, які написали квір-мігранти в США.

Його сімʼя живе в Сумах, зокрема, тому події в книзі «Забратися на статую Свободи» відбуваються в цьому місті. Говорить, що зараз є мало такої літератури. У книжці можна побачити знайомі місця для сум'ян, проте вони набувають нових значень. Наступні твори також планує пов'язувати з рідним містом.

Владислав ділиться, що коли був підлітком, то не знав про книжки, в яких піднімали тему сексуальної ідентичності. Він жив з аксіомою в голові, що жінкам подобаються лише чоловіки, а чоловікам — жінки. Якщо щось інше, то це неправильно, табу, — думав Владислав.

— Але життя не таке. Хлопцям подобаються також інші хлопці. І це природно. Я писав цю книжку для підлітків, щоб вони могли побачити світ через іншу призму. Не чорну-білу, а різнокольорову. Щоб вони могли побачити себе у своєму місті, у Сумах, в Україні. Бо багато ЛГБТ-літератури надходить із Заходу, де дії відбуваються в Нью-Йорку чи Каліфорнії. Але такі ж люди живуть поруч із нами, у Сумах. Вони ходять Сотнею, забираються на памʼятник рафінаду й фотографуються з Альтанкою, вони мають право на життя і бути побаченим, — вважає письменник.

Щодо Сум, Владислав вважає, що люди та їхнє ставлення до ЛГБТ-спільноти змінюються. Але вони все одно мають багато упереджень і стереотипів.

У своєму середовищі я намагаюся мати поруч людей, які мене надихають, які можуть бути вільними і не боятися показати своє кохання світу. Навіть, якщо це онлайн. Наприклад, Віталій Седюк, відкритий військовий-гей, зараз живе в Сумах. Він не боїться показувати любов до свого хлопця світу
Владислав Шаповал
письменник

Говорить, що його зачепив рілс, де Віталій заходить на пам'ятник рафінаду в центрі Сум, щоб поцілувати свого хлопця. Це відео для Владислава стало ковтком щастя та свободи у рідному місті. Тож книга «Забратися на статую Свободи» стала першим кроком до його активізму.

Чому Цукр про це пише

Владислав написав книгу, дії якої відбуваються в його рідних Сумах. Герой твору — підліток, який живе в невеликому українському місті, а не десь у Нью-Йорку чи Каліфорнії. Історія показує Суми через призму квір-досвіду — зі знайомими локаціями, але новими значеннями. Для когось це може бути важливою книгою про прийняття себе.

Знаходити нових героїв, спілкуватися з ними й розказувати їхні історії — це можливо завдяки фінансовій підтримці Клубу Цукру. Ми можемо писати про важливі теми. Долучайтеся до спільноти, яка підтримує якісну регіональну журналістику
Владислава Кріцька, Цукр
Владислава Кріцька
редакторка стрічки новин Цукру

Вас може зацiкавити

💅Із 20 грн за зйомку до сторінок Vogue. Історії трьох сумських підприємиць, що відновили власну справу у Києві, Львові, Гдині
Понад 70 клієнтів на манікюр, публікації у журналі Vogue, заняття зі стретчингу й пілатесу у трьох студіях. Б’юті-майстриня Валерія Латіпова, фотографиня Євгенія Потапова й тренерка Оля Кірієнко розвивали власну справу в Сумах. Однак сьогодні вони живуть в інших містах, зокрема через близькість до кордону й сильні обстріли. Цукр дізнався, як сум’янки наважилися на переїзд, вдруге […]
iiakyii vyhliad maiie stela
🇺🇦 «Прапори нагадують, що військові “закривають” собою місто». Пояснюємо, як зберегти стелу «Суми»
За останні п'ять місяців стела «Суми», що розташована на в'їзді в місто зі сторони Києва, стала для сум'ян чимось більшим за звичний вказівник. Військові, що боронили кордони України на Сумському напрямку, залишили на літерах чимало клейнод й афтографів, а цивільні й волонтери — кілька десятків підписів. Щоб дослідити шлях від позначки до символу боротьби, який […]
Об'єкти культурної спадщини ЮНЕСКО
🏛 П’ять об’єктів Сумщини увійшли до списку культурних цінностей ЮНЕСКО. Три з них — у Сумах
4 грудня внесли ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. П'ять з них — із Сумської області. Серед них три в Сумах: Воскресенська церква, Спасо-Преображенський і Троїцький собори. Про це повідомили в Міністерстві культури України. Три об'єкти в Сумах під захистом ЮНЕСКО Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних […]
Владислав Івченко
✍️ Про сонцеїдів і прокурора: оповідання сум’янина Владислава Івченка увійшло до 20 найкращих в Україні
Оповідання «Люди сонця» сумського письменника Владислава Івченка увійшло до добірки «20 найкращих оповідань нової України» за версією RADIO NV. У цьому проєкті відомі українці читають обрані твори письменників-сучасників, що віддзеркалюють період останніх 12 років життя в країні. Оповідання «Люди сонця» озвучив Павло Зібров. Цей запис можна послухати на сайті проєкту. Таємна операція в «домі сонця» […]
Відремонтована дорога в Тростянці
🛣 На Сумщині відремонтували дорогу, яка з’єднувала Суми й Полтаву
У Тростянці на Сумщині завершили ремонт дороги Н-12 Суми-Полтава. Це одна з ключових транспортних артерій області. Ця ділянка була значно пошкоджена під час російської окупації Тростянця в березні 2022 року внаслідок артилерійських обстрілів і руху військової техніки. Про це повідомили в Агентстві відновлення України. Нова кільцева розв'язка й повне відновлення траси Під час ремонту повністю […]
Обстріли Сумщини в листопаді
💥 Обстріл автівки з хлібом, атаки FPV на лісників, рятувальників і поштарів. Аналізуємо російські обстріли на Сумщині в листопаді
У листопаді росіяни атакували як мінімум 34 із 51 громад на Сумщині. Найбільше ударів зафіксували у Есманській, Шалигинській й Краснопільській. Ворог забрав життя щонайменше дев'ятьох людей, а поранив 41 жителя області. Ми проаналізували дані зі щоденних зведень ОВА й розповідаємо про атаки росіян на Сумщину в листопаді. Щомісяця Цукр розповідає про ворожі атаки, щоб задокументувати воєнні злочини […]