У квітні команда Urban Reform завершила створення урбан-візії Шосткинської громади, одна з її частин — природнича. Для цього вони виконали просторовий аналіз, поспілкувалися з місцевими жителями й вивчили локальний ландшафт. Про це Цукру повідомили в Urban Reform.

Смарагдова мережа в Шосткинській громаді

У 2024 році команда Urban Reform провела урбаністичне дослідження Шостки, аби зрозуміти, як жителі бачать майбутнє свого міста. Це дозволило поглянути на нього не лише як на індустріальне місце, а й як на територію, де збереглася «унікальна природна тканина».

Шосткинська громада має природоохоронні зони, включені до Смарагдової мережі — європейського екологічного інструменту, який базується на принципах Бернської конвенції. Такі території мають особливу цінність, оскільки тут є рідкісні або зникаючі види флори й фауни.

Зокрема йдеться про болота, ліси, водно-болотні угіддя, які є не лише важливими для збереження екосистем, а й потенційно цінними для розвитку сталого туризму, екопросвіти, природоорієнтованого планування територій.

— Поєднання цих ресурсів разом з якісною транспортною доступністю складає вагомий потенціал для розвитку. Їхнє стале використання не лише покращить якість життя мешканців, а й забезпечить економічне зростання, — написали у візії.

У дослідженні врахували, як природоохоронні території можуть впливати на майбутній розвиток, зокрема в контексті зелених коридорів, рекреаційних маршрутів, потенційних інвестицій у зелену інфраструктуру.

Серед проєктів візії були відкриття річки Шостка та створення ландшафтного парку на території заводу «Зірка». Також пропонують підтримати екологічні ініціативи, зокрема запускати «зелені» стартапи, розвивати проєкти з альтернативної енергетики та екотехнологій, популяризувати екологічний спосіб життя через освітні заходи й молодіжні проєкти.

Що відомо про візію Шостки

Минулого року фахівці Urban Reform разом із шосткинською спільнотою почали розробляти візію Шостки. Це документ, що спирається на дослідження громади, ідеї, запити й цінності жителів. Він задає вектор для розвитку громади, має просторовий план і ключові проєкти. Головна задача — інтегрувати цю візію в стратегічні документи. Через дослідження громади, комунікацію, воркшопи та експертну роботу в різних сферах створили спільне стратегічне бачення відновлення Шостки. 

У рамках дослідження в грудні запустили сайт «Візія розвитку Шосткинської громади». На платформі зібрали всю важливу інформацію про громаду: від історичних пам’яток до сучасних можливостей розвитку. Тепер жителі Шостки, бізнес і влада можуть легко знаходити потрібні документи й інформацію про місто та громаду.

Згідно з візією, Шосткинська громада стане осередком зеленого туризму та місцем, де народжуватимуться інноваційні практики взаємодії з природою.

Чому Цукр про це пише

Проєкт у Шостці є прикладом того, як навіть у невеликому місті можна переосмислювати простір і при цьому враховувати екологічну чутливість. Сьогодні, коли українські міста думають про відбудову, важливо створювати не просто функціональні простори, а місця, де людям і природі буде добре разом. Для Сум досвід сусідів може бути дуже цінним. Залучення жителів Шостки до створення візії показує, що майбутнє громад формується не лише управлінськими рішеннями, а й активною участю звичайних людей.

Вас може зацiкавити

Швейцарський фермер СНАУ
СНАУ з британським і швейцарським університетами запустили безплатний курс про фермерство на Prometheus
Курс складається із семи модулів з 24 лекціями. Тривалість відеоматеріалів — 12 годин.
Людей підтримують психологічно на Сумщині
Маєте проблеми зі сном чи постійну тривогу? У п’яти громадах Сумщини запустили безплатну психологічну підтримку
Новий проєкт діє в Сумській, Конотопській, Роменській, Охтирській і Кролевецькій громадах.
Український борщ
«А пахне як… вкусна». Сумщина взяла участь у фестивалі «Молодий борщ» на Рівненщині
Фестиваль борщу на Рівненщині
Український військовий з дроном
Як виготовляють акумуляторні збірки для дронів
Це рекламний матеріал
tetiana skakodub portret anfas 108(1)
«Чи зможете відтворити на ладунці малюнок, який був у бабусі на наволочці?» Як сумська майстриня Тетяна Скакодуб відроджує забутий український аксесуар
Колись ладунки ховали під спідницею, а сьогодні сум'янки носять їх поверх джинсів. Історія майстрині, яка повертає моду на забутий оберіг.
насилля вдома
На Сумщині за три місяці 8,8% звернень про насилля в сім’ї отримали від чоловіків. Скільки від жінок і дітей
У період повномасштабної війни кількість звернень про насилля зменшується щороку.