Останні кілька місяців росіяни активно наступають на Сумщині. На 15 червня, за даними DeepState, було відомо про майже 200 км2 захопленої ворогом території області. Українські військові говорять про відсутність будь-яких фортифікацій, які б стримували російські війська.
«Українська правда» зібрала інформацію про актуальну ситуацію на Сумському напрямку, який Генштаб називав «Курським», а тепер — Північно-Слобожанським. Журналісти також поспілкувалися з військовими про причини стрімкого наступу росіян, а ми далі переказуємо цей текст.
Інформаційний вакуум
Журналісти «Української правди» кажуть, що їм було важко шукати інформацію серед українських захисників, адже медіа заборонено працювати з військовими на Сумщині. Вони почули зо два десятки відмов давати коментарі, а ті, хто погодився, попросили не вказувати їхні імена.
Після того як більша частина українських військ вийшла з Курщини в середині березня, Сили оборони спробували провести наступи біля російських сіл Тіткіне й Веселе. Військові повідомили журналістам УП, що за планом вони мали пройти аж до селища Глушково — це більш як 10 кілометрів углиб території Росії.
Командири розповідають, що це завдання від початку їм здавалося нереалістичним. А один зі співрозмовників УП на запитання «Чи наступаєте ви на Тіткіне?» відповів: «Ми наступаємо на граблі». Це через те, що українська армія знову іде в наступ, не маючи можливості після цього тримати оборону, пишуть журналісти. За джерелами «Української правди», наступ на Тіткіне не приніс бажаного результату і всі українські штурми практично припинилися.
Натомість ще наприкінці зими та на початку весни росіяни вже почали тиснути на перші прикордонні села. Офіцер із 17-ї важкої механізованої бригади, з яким спілкувалися журналісти «Української правди», обурився, що люди дізналися про просування ворога на Сумщині лише наприкінці травня.
Швидкий наступ росіян
«Українська правда» пише, що зараз важливо не допустити росіян у густий ліс південніше від Хотіні та Писарівки. З таких територій вибивати противника максимально важко. Майже всі опитані журналістами військовослужбовці називають обстановку «критичною» та «складною». Їм бракує людей, FPV-екіпажів, дронів на оптоволокні й фортифікацій.
Також із російського боку на Сумському напрямку працює підрозділ БпЛА «Рубікон». Журналісти пишуть, що його вважають чи не найефективнішим у російській армії.
Усі військові сказали журналістам, що над Хотінню, Писарівкою та Юнаківкою не було суцільної лінії оборони. Україна не скористалася часом Курської операції для укріплення свого кордону на Сумщині.
— Коли ми сиділи на російських позиціях, нас дуже дивувало, що в них є траншеї по шість-вісім кілометрів, які тягнуться під землею і всі ведуть до кордону, до КПВВ. А зараз ми на Сумщині, і тут взагалі немає нічого… У мене днями хлопці тримали оборону в бліндажах, які вирили десь у 2014 році, — сказав УП головний сержант одного з підрозділів, що раніше працював на Курщині, а тепер воює на Сумщині.
І останньою причиною такого швидкого наступу журналісти називають пізнє розтягування сіток від ворожих FPV. Деякі частини дороги досі не перекриті. А на встановлених були дірки між сіткою та землею, що дозволяло росіянами залітати під неї та знищувати українські авто.
Чи є загроза для Сум
Військові не можуть дати точної відповіді, чи планують росіяни наступати на обласний центр. Вони точно впевнені, що зараз ворог намагається розтягнути фронт на Сумщині, щоб стягнути сюди побільше своїх резервів. Як відомо УП, на захоплених росіянами ділянках зараз немає важкої техніки. Окупанти пересуваються малими штурмовими групами й більшість часу проводять у селах по хатах.
У коментарі для УП голова Сумської ОВА Олег Григоров назвав ситуацію «складною, але контрольованою». За його словами, у місті є план евакуації, розробили декілька шляхів виводу цивільного населення.
Також журналісти пишуть, що по Сумах 3 червня вдарили не з РСЗВ «Торнадо», а з БМ-21 «Град». Внаслідок того удару загинуло шестеро людей. Установка «Град» може бити на 20, а в деяких випадках і на 40 кілометрів.
В «Українській правді» пишуть, що цей удар завдали з території Росії: з півночі — у районі сіл Синяк, Кульбаки, Новоіванівка, або зі сходу — поблизу сіл Гуєва, Горналі. Тобто росіяни підсунули «Град» майже під кордон, відкрили з неї вогонь, а українські підрозділи не встигли її виявити та знищити, пишуть журналісти.
Також вони кажуть, що оптоволоконні дрони зараз не є загрозою для жителів Сум. Робоча дальність FPV-дрона — близько 15 кілометрів, а відстань крайніх позицій росіян до Сум — 18-20 кілометрів. Точка зльоту дрона розташована ще далі.
— По-перше, точка зльоту знаходиться мінімум за п’ять кілометрів від лінії бойового зіткнення, тож якщо росіяни за 20–25 кілометрів від Сум, то дрон — за всі 35 кілометрів. По-друге, що далі ти летиш на оптоволокні, то менший заряд несеш. Що ти будеш нести до околиць Сум – гранату F-1? Вона не зробить великого ураження. Тому витрачати оптоволоконний дрон, щоб злякати якогось цивільного в тилу, немає жодного сенсу, — пояснив головний сержант одного з підрозділів БпЛА.
