28 листопада о 18:30 на вулиці Кузнечній, 2 відбудеться показ двох документальних фільмів про тих, хто пережив масштабні російські атаки та продовжує жити далі. Це стрічки «Остання родина» й «Борись і танцюй». Їх створила «Лабораторія журналістики суспільного інтересу». Вхід на показ вільний.
«Борись і танцюй: історія найтрагічнішого ракетного удару по Сумах»
Анна Цигима й Ганна Мамонова побували в Сумах і створили фільм про родини, які пережили ракетний обстріл на Вербну неділю. 13 квітня цього року російські військові поцілили двома ракетами «Іскандер» по центральних вулицях міста. Атака забрала життя 35 людей, ще 127 отримали поранення. За кількістю загиблих цивільних — це найбільша атака на Суми за весь час війни Росії проти України.
Зокрема, у фільмі розкажуть про історію Вікторії Рудики, яка гуляла містом з дочками — однорічною Кірою та шестирічною Еліною. Вони каталися на самокатах і пили какао. Ракета розірвалася від них у кількох метрах. Лікування й реабілітація тривали кілька місяців. Батько дівчаток загинув на війні. Після пережитого родина продовжує жити в Сумах. Вони займаються балетом, їздять у Київ до стихійного меморіалу полеглим військовим, а Вікторія планує мобілізуватися до ЗСУ.
Також у стрічці покажуть підлітка Кіріла Ілляшенка. Того дня уламки ракети попали йому в голову. Попри це, він відчинив двері в автобусі, який палав, і врятував життя своїй мамі та іншим пасажирам. Через місяць після трагедії він отримав срібну медаль з пляжної боротьби на Чемпіонаті Європи та продовжив займатися боротьбою. Зараз Кіріл мріє про участь в Олімпійських іграх.
«Остання родина: як Росія зруйнувала будинок для стареньких в Сумах»
Другий фільм від «Лабораторії журналістики суспільного інтересу» розказує про удар керованою авіабомбою по сумському пансіонату у вересні 2024 року. Тоді загинула 78-річна жінка, 12 людей отримали поранення, і понад 200 мешканців розселили по всій країні у подібних закладів.
Через розселення деякі пари розлучилися. Одні з них — Лідія та Володимир. Вони одружені 67 років. Після вибуху жінку випадково відвезли в Київську область, а чоловіка — в інших населений пункт Сумської. Вона не ходить і страждає на деменцію, він втратив зір і у такому стані намагається зустрітися з дружиною.
Інша пара — Олександр Смолін та Людмила Шаповал — планували одружитися, однак обстріл зруйнував мрії. У новому місці вони заново будують життя.
Обговорення фільму
Після перегляду фільмів відбудеться дискусія. У ній візьмуть участь:
- Кіріл Ілляшенко та Марина Ілляшенко, герої фільму;
- Вікторія Рудика з дочками, героїні фільму;
- Ольга Борщенко, героїня фільму;
- Людмила Мусіяка, директорка департаменту соціального захисту населення Сумської ОВА;
- Анна Цигима та Ганна Мамонова, авторки фільмів;
- Наталка Гуменюк, засновниця «Лабораторії журналістики суспільного інтересу».
Чому Цукр про це пише
У 2025 році кількість російських атак по Сумах зросла в рази. 13 квітня стало найтрагічнішим днем для міста за весь час повномасштабної війни — загинули 35 людей. У вересні росіяни вдарили по пансіонату для літніх людей, розлучивши десятки пар і змусивши понад 200 мешканців розселитися по всій країні. Попри все, люди залишаються в Сумах, підтримують одне одного, відбудовують побут і не відмовляються від своїх планів. Історії Вікторії Рудики, Кіріла Ілляшенка та мешканців пансіонату — це не лише про трагедію, а й про неймовірну стійкість людей, які продовжують жити, мріяти та боротися. Показ цих фільмів у Сумах важливий, бо дає змогу сум'янам побачити історії своїх сусідів, усвідомити масштаб того, що відбувається, та зберегти пам'ять про кожну людську долю, яку зламала війна.
