У Сумах один із найбільших відсотків підтриманих електронних петицій з оприлюднених — 34%. Загалом за 10 років опублікували 1739, а підтримали — 599. Більше лише в Ужгороді та Хмельницькому. Про це йдеться в дослідженні руху «Чесно».

Як у Сумах підтримують е-петиції

Електронні петиції на місцевому рівні запровадили в Україні 10 років тому. За цей час зареєстрували 33,5 тисячі звернень до міськрад обласних центрів. Українці високо оцінили цей інструмент участі завдяки можливості впливати на процес ухвалення рішень у громадах, пишуть аналітики.

Проте у 2024 році зареєстрували лише 971 петицію, що втричі менше за середньорічний показник. Торік у Сумах оприлюднили 50 таких звернень. Для цього наші органи місцевого самоврядування використовують єдину систему місцевих петицій. Такий майданчик діє ще в 15 обласних центрах. В інших шести є власні платформи для колективних звернень. У деяких містах за минулий рік не було жодної петиції, а в інших — до 384.

Щоб сумська місцева влада розглянула петицію, вона має набрати 250 голосів за 45 днів. У різних містах, залежно від кількості населення, тривалість може бути від 14 до 90 днів, а підписів — від 250 до 6000.

Що робити містам, щоб е-петиції були ефективнішими

У дослідженні також пишуть, що розгляд електронної петиції не гарантує її ухвалення, а формальна підтримка не обов’язково призводить до розв’язання проблеми. Тож рух «Чесно» проаналізував, які фактори вплинули на зниження інтересу громадян до цього інструменту. На основі цього напрацював рекомендації, що можуть допомогти підвищити якість сервісу е-петицій у громадах:

  1. Обов’язково запровадити сервіс е-петицій у громаді, якщо цього досі немає.
  2. Своєчасно оновлювати функціонал майданчиків чи переходити на більш практичні варіанти.
  3. Під час розробки чи модернізації міських застосунків, додавати до них інструменти е-демократії.
  4. Запровадити систему попередньої модерації, яка перевіряє, чи петиція належить до повноважень ради, і надає оперативний зворотний зв’язок авторам.
  5. Розробити чіткі вимоги для авторів і підписантів петицій та внести їх у положення.
  6. Знизити необхідну для розгляду петиції кількість голосів до мінімуму, який дозволяє закон.
  7. Продовжити тривалість голосування за е-петиції.
  8. Публікувати результати розгляду петицій у відкритому доступі на публічних майданчиках.
  9. Забезпечити зворотний зв'язок з авторами та підписантами петицій у публічному форматі.
  10. Позбутися формального підходу до розгляду проблем.
  11. Моніторити реалізовані ініціативи та запровадити щорічний аналітичний звіт про кількість поданих / успішних петицій, теми, що викликають найбільший інтерес, рівень реалізації пропозицій.
  12. Інтегрувати петиції в бюджетний процес.
  13. Провести для містян просвітницьку кампанію з нагадуванням про інструменти місцевої демократії.
  14. Провести серію тренінгів для представників ОМС про суть та мету інструментів учасницької демократії.

Чому Цукр про це пише

Петиції — це один із простих способів долучитися до ухвалення рішень у місті, не виходячи з дому. І хоча сум’яни активно користуються цим інструментом, є ще багато можливостей зробити його ефективнішим. Ми розповідаємо про це, щоб мешканці краще розуміли, як можуть впливати на зміни в громаді, а влада — як зробити цей процес прозорішим і результативнішим.

Нагадаємо, що ми розповідали історії сум'ян, які проявили ініціативу та спробували змінити місто на краще. Зокрема, це робили й через електронні петиції.

Вас може зацiкавити

💅Із 20 грн за зйомку до обкладинки Vogue. Історії трьох сумських підприємиць, що відновили власну справу у Києві, Львові, Гдині
Понад 70 клієнтів на манікюр, публікації у журналі Vogue, заняття зі стретчингу й пілатесу у трьох студіях. Б’юті-майстриня Валерія Латіпова, фотографиня Євгенія Потапова й тренерка Оля Кірієнко розвивали власну справу в Сумах. Однак сьогодні вони живуть в інших містах, зокрема через близькість до кордону й сильні обстріли. Цукр дізнався, як сум’янки наважилися на переїзд, вдруге […]
iiakyii vyhliad maiie stela
🇺🇦 «Прапори нагадують, що військові “закривають” собою місто». Пояснюємо, як зберегти стелу «Суми»
За останні п'ять місяців стела «Суми», що розташована на в'їзді в місто зі сторони Києва, стала для сум'ян чимось більшим за звичний вказівник. Військові, що боронили кордони України на Сумському напрямку, залишили на літерах чимало клейнод й афтографів, а цивільні й волонтери — кілька десятків підписів. Щоб дослідити шлях від позначки до символу боротьби, який […]
Об'єкти культурної спадщини ЮНЕСКО
🏛 П’ять об’єктів Сумщини увійшли до списку культурних цінностей ЮНЕСКО. Три з них — у Сумах
4 грудня внесли ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. П'ять з них — із Сумської області. Серед них три в Сумах: Воскресенська церква, Спасо-Преображенський і Троїцький собори. Про це повідомили в Міністерстві культури України. Три об'єкти в Сумах під захистом ЮНЕСКО Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних […]
Владислав Івченко
✍️ Про сонцеїдів і прокурора: оповідання сум’янина Владислава Івченка увійшло до 20 найкращих в Україні
Оповідання «Люди сонця» сумського письменника Владислава Івченка увійшло до добірки «20 найкращих оповідань нової України» за версією RADIO NV. У цьому проєкті відомі українці читають обрані твори письменників-сучасників, що віддзеркалюють період останніх 12 років життя в країні. Оповідання «Люди сонця» озвучив Павло Зібров. Цей запис можна послухати на сайті проєкту. Таємна операція в «домі сонця» […]
Відремонтована дорога в Тростянці
🛣 На Сумщині відремонтували дорогу, яка з’єднувала Суми й Полтаву
У Тростянці на Сумщині завершили ремонт дороги Н-12 Суми-Полтава. Це одна з ключових транспортних артерій області. Ця ділянка була значно пошкоджена під час російської окупації Тростянця в березні 2022 року внаслідок артилерійських обстрілів і руху військової техніки. Про це повідомили в Агентстві відновлення України. Нова кільцева розв'язка й повне відновлення траси Під час ремонту повністю […]
Обстріли Сумщини в листопаді
💥 Обстріл автівки з хлібом, атаки FPV на лісників, рятувальників і поштарів. Аналізуємо російські обстріли на Сумщині в листопаді
У листопаді росіяни атакували як мінімум 34 із 51 громад на Сумщині. Найбільше ударів зафіксували у Есманській, Шалигинській й Краснопільській. Ворог забрав життя щонайменше дев'ятьох людей, а поранив 41 жителя області. Ми проаналізували дані зі щоденних зведень ОВА й розповідаємо про атаки росіян на Сумщину в листопаді. Щомісяця Цукр розповідає про ворожі атаки, щоб задокументувати воєнні злочини […]