Художниця Руслана Ключко із Сумщини стала учасницею міждисциплінарної резиденції про культурну спадщину 1960-х років «Уманська 35/20» в Києві. Вона досліджуватиме дисидентський рух нашої області. Для цього мисткиня зосередилася на постаті Михайла Осадчого. Про це Руслана повідомила Цукру.
Експедиція в рідне село Михайла Осадчого
«Уманська 35/20» — це перша міждисциплінарна резиденція, яку проводять, щоб творчо осмислити культурні контексти 1960-х і роль шістдесятництва в українській історії та культурі. Резиденція триватиме до 16 травня. Її реалізовують завдяки підтримці ЗМІН.
Впродовж двох місяців учасниця Руслана Ключко працюватиме над «мистецькою рефлексією про локальний рівень інакодумства», досліджуючи творчість шістдесятників Сумщини. Вона вивчає життя Михайла Осадчого, він був письменником і дисидентом родом із Курманів Роменського району. Нещодавно Руслана поїхала в експедицію в це село та побачила хату, в якій народився і виріс Михайло.
— Також поспілкувалася із Сергієм Миколайовичем, який особисто знав письменника, адже він є сином однокласниці Осадчого. Чоловік розповідав про нелегку долю поета, про те, як він перебував у засланні та про те, що він дуже довіряв його матері, часто гостював, а вона навіть зберігала рукописи, — ділиться Руслана.
Каже, що в цій роботі цікаво знаходити переплетення контекстів і зв'язки, які поєднували Михайла Осадчого та Івана Світличного. У своїй найвідомішій повісті «Більмо» перший не раз згадує письменника, при чому з любов'ю та повагою. Є також згадки про Осадчого і в записах Світличного. Тож як художниця Руслана в рамках резиденції вирішила створити зін, в якому буде поезія про двох авторів. Це невеликий тематичний журнал. Зараз вона працює над візуальним рядом до зіна.
Також зараз Руслана робить кераміку, яку експонують на виставці результатів резиденції. Каже, що це скоріше асоціативний ряд об'єктів, базованих на роздумах про сади, шістдесятників, спогади та особистий досвід художниці.
«Уманська 35/20»
Під час резиденції «Уманська 35/20» учасники втілюють власний проєкт щодо шістдесятництва, беруть участь у серії зустрічей для заглиблення у локальний контекст цього явища. Також вони долучаться до наповнення наступного «Світличника» — локального фестивалю до дня народження Івана Світличного, який відбувається щорічно на Чоколівці.
Окрім Руслани Ключко, учасниками стали дослідниця Анастасія Баклажко з Києва та архітектор й урбаніст Олександр Цюпер із Трускавця. Кожен з них відповідає за окремий напрямок: мистецький, історичний та урбаністичний відповідно.
У рамках резиденції запланували відкриту програму на платформі «Острів». Це серія щотижневих суботніх подій про локальну історію, шістдесятництво та пам’ять, до яких зможуть долучитися всі охочі. На зустрічі також запрошують різних експертів. В «Острові» вже пройшло кілька івентів. Про нові можна дізнатися на сторінці резиденції в Instagram.
— Крім того, важливою для нас є тема садів. Шістдесятники були людьми, які пророщували насіння української ідентичності, і зараз ми багато в чому завдячуємо своїм культурним здобуткам саме їм. Тож біля будинку, де жив Світличний, ми робитимемо клумби, садитимемо кущі в рамках створення простору пам'яті про нього та загалом шістдесятників, — говорить Руслана.
Платформа «Острів» якраз розташована недалеко від цього будинку. Саме тому резиденція має таку назву — «Уманська 35/20» — як адреса житла Світличного.
Чому Цукр про це пише
Дослідження дисидентського руху Сумщини допомагає зберегти пам'ять про важливі постаті нашого краю. Михайло Осадчий — це частина культурної спадщини регіону, яку варто знати. Робота Руслани Ключко показує, як сучасні митці переосмислюють історичний досвід шістдесятників і пов'язують його із сьогоденням. Такі проєкти не лише відкривають забуті сторінки минулого, а й долучають Сумщину до загальноукраїнського культурного діалогу.
