Сергій Шкура — майстер з Кролевеччини, який понад 10 років займається різьбленням по дереву. За цей час чоловік виготовив близько 200 виробів. Свої знання він передає дітям, які відвідують гурток. «Суспільне Суми» поспілкувалися з майстром про його перший виріб, роботу на верстаті часів Київської Русі й процес виготовлення декоративних й побутових витворів. А ми переказуємо у цій новині.
Перші вироби й розуміння всього народного
Свій перший виріб Сергій зробив ще у дитинстві. Тоді це був маленький дерев'яний меч, який чоловік вирізав маленьким кухонним ножем. Після цього він пішов на гурток, де починав з тригранно-виїмчастого різьблення. Любов до народної творчості Сергію передав викладач університету та військовослужбовець Ігор Білевич.
— Він мені дав розуміння всього народного. Зараз я став майстром і продовжую його справу. На початку війни його мобілізували й він загинув у 2022 році, — розповідає Сергій.
За 10 років майстер виготовив понад 200 декоративних і побутових виробів. Розповідає, що на різблення одного візерунки йде не менше двох-трьох годин. До прикладу, щоб виготовити скриньку, то потрібно заготувати дошки, склеїти їх у коробку, відшліфувати й розпиляти. Після цього наносять візерунок й вирізають орнаменти. Далі виріб тонують у потрібний колір, наносять віск, й встановлюють кріплення.
«Передати любов до народного мистецтва»
Зараз Сергій передає свій досвід наступним поколінням. Чоловік керує гуртком в центрі позашкільної освіти Кролевецької міської ради. Говорить, що заняття відвідує до 30 дітей. Разом із вихованцями вони виготовили робочий прототип верстата Київської Русі 10 століття. Сергій пояснює, що у такий спосіб діти краще розуміють історію й цінність ручної праці.
Матеріали на його виготовлення оплатив музей ткацтва. Далі їх розпиляли й зробили основу з товстої дошки. Рубанком все підстругали, зробили підставку під руки, ніжки й встановили довгий хлист, завдяки якому можна обертати заготовку. Сергій каже, що для нього головне не лише популяризувати народне мистецтво, а й передати любов до нього наступним поколінням.
Чому Цукр про це пише
Майстер, який за десять років вирізав понад дві сотні виробів, не просто створює речі з дерева, а передає дітям розуміння краси й сенсу ремесла. Його гурток у Кролевці — це не лише про ручну працю, а й про спадкоємність традиції, яку зберегли навіть у час війни. Саме такі люди тримають зв’язок між минулим і майбутнім — коли різьблення стає не просто ремеслом, а формою пам’яті й любові до свого.
