У мистецькій галереї BureauArt діє виставка інтуїтивної графіки та колажів сумської художниці Вікторії Закорко. Усі роботи вона намалювала після загибелі сина-добровольця. На картинах можна побачити особливий символ — чорну стрічку на обличчях, який для авторки став символом українських жінок під час війни.
Чисті емоції без ескізів і задумів
До повномасштабної війни Вікторія Закорко жила й працювала в Сумах. У місті її знають як мисткиню й журналістку. Потім переїхала до Литви, у Вільнюс. Її сина Михайла Закорка містяни називали «вусатим нянем», адже він спочатку працював у дитячому садку, згодом — тьютором дітей з аутизмом. У перші дні великої війни Михайло пішов захищати країну — воював у складі 241 бригади ТРО. У лютому 2023 року він загинув у бою під Бахмутом.
— Першого лютого ми переписувалися з ним востаннє — розповіла Вікторія Закорко YouTube-каналуSumy Today. — Я написала: «Ку, сонечко, як ти?». Він вислав мені емодзі. Раніше я не любила смайлики, але війна це змінила. Коли Міша мені кидав «посміхайлик», я знала, що з ним усе в порядку, — згадувала мисткиня.
За кілька днів після того син Вікторії перестав виходити на зв’язок, а пізніше вона дізналася про його загибель. Як розповідає художниця у відео, вона довго не могла прийняти смерть Михайла. Саме в той період художниця створила серію робіт без ескізів і первісних задумів, які передають чисті емоції.
— На картинах є чимало мотивів з чорною стрічною, перев'язаною хрест-навхрест, як у мотанки. Для мене це дуже важливий символ, адже там, у Вільнюсі, я відразу відрізняла українок по міжбрівній складці. Це для мене тілесний знак хрестика на обличчі, якиq я відчувала й сама.
Виставка «Ку, сонечко» триватиме до 26 лютого. У галереї BureauArt за адресою Воскресенська, 6а, можна придбати роботи й листівки з репродукціями або взяти участь у «тихому аукціоні» й виграти живописну роботу. Усі кошти спрямують на допомогу пораненим воїнам, які лікуються в Сумах.
У відео YouTube-каналу Sumy Today Вікторія Закорко розповіла історію сина Михайла, чому виставка називається «Ку, сонечко» й про те, як в її чорно-білому світі почали з’являтися кольори.
