27 жовтня по всій Україні писали Всеукраїнський Радіодиктант національної єдності. Зокрема, до цього приєднався Сумський державний університет. Участь брали школярі, студенти, викладачі й журналісти. Команда Цукру теж написала диктант. Далі розказуємо про те, що було цього року, що про текст думають учасники та як теж взяти участь у радіодиктанті. Ми написали цю новину завдяки підтримці Клубу Цукру.

«Треба жити!» в Сумах

Авторкою тексту цьогорічного радіодиктанту стала Євгенія Кузнєцова, письменниця, перекладачка й науковиця. Він називався «Треба жити!». Його читала народна артистка України, акторка й телеведуча Наталія Сумська. У тексті згадують Пса Патрона, котів, Укрзалізницю, РЕБи. Також авторка використала різні українські діалекти й говірки: лелітки, допіру, пітятко й кияхи.

Перед початком радіодиктанту в СумДУ учасників привітав завідувач кафедри журналістики та філології Володимир Садівничий. За його словами, це вже давно не філологічний захід, а момент єднання.

— Хтось вперше тримає ручку, готуючись писати радіодиктант. Хтось уже може сказати, що раз двадцятий писатиме його. Але дуже приємно, що в цій залі є люди, які студентами чи студентками починали його писати, а зараз вони вже викладачі, співробітники університету, журналісти. Тобто це момент єднання. Коли це все починалося без телебачення, це був дійсно радіодиктант, який начитували диктори радіо. Хто міг подумати, що ця ідея дійсно виросте в об'єднавчу базу, можливо, в суперідею. Ми пишемо диктант не для того, щоб перевірити власну грамотність, а для того, щоб відчути свою причетність до всього українськомовного світу, — сказав Володимир Садівничий.

Студентка СумДУ Мирослава Журенко поділилася своїми враженнями від радіодиктанту. Раніше писала його лише в школі. Говорить, що не впевнена, чи правильно написала діалектні слова в тексті. Також переживає за пунктуацію. Але загалом думає, що помилок небагато.

— Насправді Сумська добре читала фонетично, але трошки заплуталася, і, звичайно, швидко почала. Але загалом мені сподобалося. Текст був з відсилками на популярних українських сучасних письменників і військових. Теж мені сподобалося застосування діалектних слів. Це, звісно, було важко, але при цьому доволі цікаво. Це дає нам задуматися, що взагалі вони означають. Про авторку я чула до цього, але, на жаль, не була знайома з її творами. Текст класичний у плані тематики, але я думаю, що він дуже життєствердний, і нам всім це треба було, — говорить Мирослава.

Викладачка СумДУ й керівниця телестудії студTV «11 поверх» Раїса Стоян вважає, що диктант не був складним, за винятком деяких слів — діалектних.

— Пані Сумська дуже гарна акторка, але все-таки краще, якби читав, наприклад, професійний лектор чи педагог, тому що існують свої правила читання таких текстів. Це була велика помилка. Але попри все, важливо, що диктант відбувся, що він зібрав українців, об'єднав, хоч і на короткий час, — сказала Раїса Стоян.

Команда Цукру теж приєдналася до написання радіодиктанту. Авторка текстів Вікторія Майсун писала диктанти лише в школі. Сказала, що загалом їй сподобався такий досвід, навіть попри те, що дикторка помилялася.

— Уявляла себе наче в школі на уроці з української літератури. Я тоді любила писати диктанти, бо була відмінницею. Текст був милий, приємно писався. Ніби мотивував жити це життя. Диктант був не складний, і граматика доволі знайома. Така, яку я використовую в текстах кожен день. Очікувала, звісно, трохи іншого читання. Думала, що читатимуть розмірено, позначатимуть крапочки й коми інтонацією. Але Наталя постійно змінювала темп, запиналася й повторювала слова кілька разів. Це трошки збивало. А ще було багато незнайомих слів. Вони ніби не загального вжитку, тож багато хто не знав, як їх писати. Загалом, думаю, зробила максимум дві-три помилки, — розказала Вікторія.

Як взяти участь у радіодиктанті

Ви також ще можете послухати радіодиктант на YouTube-каналі «Українського радіо» й на телеканалі «Суспільне Культура», або нижче у відео, і написати його.

Диктанти можна надіслати на перевірку фахівцям. Паперові листи приймають за адресою: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата не пізніше 28 жовтня. Можна також сфотографувати чи відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) і надіслати його до 11:00 29 жовтня на адресу [email protected].

Текст радіодиктанту оприлюднять об 11:00 29 жовтня на сайтах «Українського Радіо» та «Суспільне Культура». Тоді можна буде перевірити себе.

Чому Цукр про це пише

Радіодиктант об'єднує українців незалежно від віку та професії — від школярів до викладачів. У Сумах його писали в СумДУ, і це показує, що сум'яни долучаються до загальноукраїнських ініціатив. Диктант — це не лише перевірка грамотності, а момент причетності до українськомовного світу. Команда Цукру теж написала диктант і поділилася враженнями.

Вас може зацiкавити

💅Із 20 грн за зйомку до сторінок Vogue. Історії трьох сумських підприємиць, що відновили власну справу у Києві, Львові, Гдині
Понад 70 клієнтів на манікюр, публікації у журналі Vogue, заняття зі стретчингу й пілатесу у трьох студіях. Б’юті-майстриня Валерія Латіпова, фотографиня Євгенія Потапова й тренерка Оля Кірієнко розвивали власну справу в Сумах. Однак сьогодні вони живуть в інших містах, зокрема через близькість до кордону й сильні обстріли. Цукр дізнався, як сум’янки наважилися на переїзд, вдруге […]
iiakyii vyhliad maiie stela
🇺🇦 «Прапори нагадують, що військові “закривають” собою місто». Пояснюємо, як зберегти стелу «Суми»
За останні п'ять місяців стела «Суми», що розташована на в'їзді в місто зі сторони Києва, стала для сум'ян чимось більшим за звичний вказівник. Військові, що боронили кордони України на Сумському напрямку, залишили на літерах чимало клейнод й афтографів, а цивільні й волонтери — кілька десятків підписів. Щоб дослідити шлях від позначки до символу боротьби, який […]
Об'єкти культурної спадщини ЮНЕСКО
🏛 П’ять об’єктів Сумщини увійшли до списку культурних цінностей ЮНЕСКО. Три з них — у Сумах
4 грудня внесли ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. П'ять з них — із Сумської області. Серед них три в Сумах: Воскресенська церква, Спасо-Преображенський і Троїцький собори. Про це повідомили в Міністерстві культури України. Три об'єкти в Сумах під захистом ЮНЕСКО Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних […]
Владислав Івченко
✍️ Про сонцеїдів і прокурора: оповідання сум’янина Владислава Івченка увійшло до 20 найкращих в Україні
Оповідання «Люди сонця» сумського письменника Владислава Івченка увійшло до добірки «20 найкращих оповідань нової України» за версією RADIO NV. У цьому проєкті відомі українці читають обрані твори письменників-сучасників, що віддзеркалюють період останніх 12 років життя в країні. Оповідання «Люди сонця» озвучив Павло Зібров. Цей запис можна послухати на сайті проєкту. Таємна операція в «домі сонця» […]
Відремонтована дорога в Тростянці
🛣 На Сумщині відремонтували дорогу, яка з’єднувала Суми й Полтаву
У Тростянці на Сумщині завершили ремонт дороги Н-12 Суми-Полтава. Це одна з ключових транспортних артерій області. Ця ділянка була значно пошкоджена під час російської окупації Тростянця в березні 2022 року внаслідок артилерійських обстрілів і руху військової техніки. Про це повідомили в Агентстві відновлення України. Нова кільцева розв'язка й повне відновлення траси Під час ремонту повністю […]
Обстріли Сумщини в листопаді
💥 Обстріл автівки з хлібом, атаки FPV на лісників, рятувальників і поштарів. Аналізуємо російські обстріли на Сумщині в листопаді
У листопаді росіяни атакували як мінімум 34 із 51 громад на Сумщині. Найбільше ударів зафіксували у Есманській, Шалигинській й Краснопільській. Ворог забрав життя щонайменше дев'ятьох людей, а поранив 41 жителя області. Ми проаналізували дані зі щоденних зведень ОВА й розповідаємо про атаки росіян на Сумщину в листопаді. Щомісяця Цукр розповідає про ворожі атаки, щоб задокументувати воєнні злочини […]