Микола Тищенко — майстер із села Уздиця, що на Глухівщині. 25 років він пропрацював диспетчером на заводі у Глухові. Зараз повернувся на батьківщину, де займається господарством і творчістю. Медіа «Глухів.City» розповіло про «казковий» дім майстра та його вироби, а ми переказуємо в цьому тексті.
Майстер на всі руки з Уздиці
Миколі Тищенку 70 років. Його хату можна відрізнити за кількістю декоративних елементів, які хазяїн створив власноруч: трафаретний розпис на паркані, дерев’яні екзотичні папуги та два десятки шпаківень на деревах, а також орнаменти з птахами та звірами на стінах будинку.
Господар каже, що часто до його подвір’я заходять батьки з дітьми, щоб сфотографуватися. До його обійстя, говорить майстер, також приходять і коли треба щось полагодити. Він нікому не відмовляє.
— Комусь сапку зробити, дрібниця наче. Комусь топорище. Кому ще щось, — пояснює Микола.
Прилад для швидкого очищення качанів кукурудзи та інші винаходи Миколи
У хазяйстві в нього дві майстерні: в одній зберігаються трафарети для малюнків і мотоцикл, а в іншій стоїть «Волга», в якій майстер оздобив деревом дверцята та сидіння. Також тут він тримає й інші свої винаходи. На кшталт приладу для швидкого очищення качанів кукурудзи або старого велосипеду, переобладнаного для роботи на городі. А ще — трактор, який він сам зібрав, що служить господарю 28 років.
Окрім роботи по дому, Микола Тищенко займався розписом іконостаса в місцевій церкві.
— Вдень я робив одне-друге, а туди приходив ввечері. І до другої години ночі 21 день я там проводив. Ікони намалював усі й трафарети. Весь іконостас — це моя робота була, — розповідає чоловік.
А ще Микола захоплюється грою на баяні. Розповідає, що в юності не було можливості придбати інструмент, бо в сім’ї було чотири дитини. Коли всі вчили уроки, то Микола вдягав кирзову сумку через плече та клеїв на неї білі кнопки, імітуючи гру на баяні. З часом мати купила йому гармошку «Україна» за 28 рублів, на якій він грав дуже довго.
Зараз у майстра немає часу на баян чи виробляти щось нове в подвір’ї. Каже, що поки війна, справ у господарстві вистачає. Треба доглядати за птицею та саджати городину. А якщо прилетять бджоли, то займатися ще й ними.
Раніше ми писали про відновлення традиції плетіння воскових віночків на Глухівщині.
Чому Цукр про це пише
Ми розповідаємо про таких людей, бо вони роблять наш край особливим. Микола сам зібрав трактор, прикрасив машину, розписав церкву і ще й винаходить корисні речі для господарства. Його історія нагадує нам, що талановиті майстри є скрізь, треба тільки про них дізнатися.
