Site icon Цукр

🏆 «Класнючі спортзали» й безплатні проїзди за допомогу бабусям. Підлітки з Сумщини розповіли, щоб вони зробили на посаді мера

переможці конкурсу Урбанрух

peremozhci konkursu ese

12 грудня на Всеукраїнському форумі «Урбанруху "У міста є Я"» оголосили переможців конкурсу есе «Якщо колись я стану мером…». Серед дев'яти фіналістів — троє підлітків із Сумської області. Двоє з них посіли перші місця у своїх вікових категоріях. Розповідаємо, про що мріє молодь з Сумщини і як би вони хотіли змінити свою громаду.

Переможці конкурсу есеїв

12 грудня підбили підсумки конкурсу есеїв «Якщо колись я стану мером...», який організували серед дітей з усієї України. 13-річний Максим Шевченко з Юнаківки здобув перемогу серед наймолодших учасників (12-13 років). У категорії 14-15 років перше місце посіла 15-річна Ксенія Шевченко зі Свеси, яка зараз живе в Харкові. А 17-річна сум'янка Аліна Коноз отримала третє місце серед юнаків 16-17 років.

Загалом на конкурс надійшло понад 1300 есе від підлітків з усіх регіонів України та з-за кордону. У своїх есе учасники писали про необхідність сучасних і безпечних укриттів, шкіл і громадських просторів, про інклюзивність, доступність, розмінування територій, відбудову міст і активну участь мешканців. Роботи оцінювали 15 членів журі — серед них телеведучий Олександр Педан, журналістка Мирослава Гонгадзе, ексміністерка освіти Анна Новосад та перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

Про що писали діти з Сумщини

Максим Шевченко написав про рідну Юнаківку, яка зараз перебуває в зоні активних бойових дій. Його село на прикордонні зазнало значних руйнувань: постраждали школа, дитсадок, церква.

На жаль, доводиться писати у минулому часі, бо зараз моя батьківщина — місце запеклих боїв із загарбниками. Ще недавно квітуче село на прикордонні перетворилося на руїну
Максим Шевченко

Попри це, хлопець написав, як би відбудовував Юнаківку: зібрав би команду однодумців, залучив державні програми та міжнародні гранти, повернув місцевих підприємців. Він мріє про нову школу із сучасним обладнанням, «класнючі спортзали з тренажерами», відреставровану церкву Різдва Пресвятої Богородиці та пекарню, від якої пахне свіжоспеченим юнаківським хлібом, що «знають не в одному місті й селі».

Ксенія Шевченко зі Свеси написала про довіру до влади. Її батько свого часу був головою селища, однак «не зміг залишитися довго на цій посаді, бо не погоджувався з системою». Згодом він загинув на війні — йому посмертно присвоїли звання Героя України, пише Ксенія.

Мені хочеться, щоб, почувши слово «мер», люди не зітхали з підозрою, а навпаки — відчували повагу, підтримку і віру
Ксенія Шевченко

Дівчина хоче створити сервіс підтримки для сімей загиблих, ветеранів та людей з інвалідністю. А ще — розвивати українську культуру у Свесі: організовувати вечори пісень, книжкові клуби та ярмарки. Для неї важливо, щоб «у Свесу приїжджали не “бо треба”, а “бо цікаво”» і місту було чим пишатися.

17-річна Аліна Коноз із Сум у своєму есе запропонувала «сімфонію змін» — сім напрямків розвитку міста. Серед них — «Банк людської теплоти», де містяни обмінюються часом і вміннями, а натомість отримують пільговий проїзд на місяць чи безплатний ремонт домівки від волонтерів. Також вона мріє, щоб в Сумах були безплатні ранкові години у спортзалах, коворкінгах і бібліотеках, а при місцевих органах влади була «Рада підлітків» з правом дорадчого голосу.

Чи стану я мером? Невідомо. Але кожен із нас – мер свого життя, двору, кола впливу. Вже зараз можу посадити дерево, навчити когось, допомогти сусіду, бути чесною, творити, поважати кожного. Коли тисячі сум'ян співатимуть цю сімфонію, можливо, не знадобиться особливий мер
Аліна Коноз

В її Сумах майбутнього філософи проводять лекції для студентів на березі Псла, на кожній зупинці стоїть мінібібліотека, щомісяця на вулицях проводитимуть різні фестивалі, а кожне власноруч висаджене дерево зменшуватиме комунальні платежі для жителів. Дівчина пише, що ці ідеї можуть звучати утопічно, однак кожна ініціатива базується на реальному досвіді інших міст.

Що таке «Урбанрух»

«Урбанрух "У міста є Я"» — всеукраїнська програма неформальної освіти для підлітків. Учасники вивчають урбаністику та розробляють власні проєкти для своїх міст. Випускники програми вже організували фестиваль на підтримку Музею на Поштовій у Києві, створили перший паркелет у Житомирі та запустили інклюзивний туристичний маршрут у Вінниці.

Конкурс есе проводили вперше за підтримки Ukraine-Moldova American Enterprise Fund. Прочитати повні версії есе підлітків з Сумщини й інших переможців можна за цим посиланням.

Чому Цукр про це пише

Троє з дев'яти фіналістів всеукраїнського конкурсу — із Сумщини, і двоє з них здобули перші місця. Це про те, що підлітки з нашого регіону мають що сказати про майбутнє своїх громад — навіть якщо ці громади зараз під обстрілами. Максим із Юнаківки, Ксенія зі Свеси та Аліна із Сум написали своє бачення відбудови та розвитку своїх громад — і їх почули на всеукраїнському рівні.

А ми знаємо місце, де вже зараз можна зайнятися втіленням амбітних ідей сумських підлітків. «Клуб Цукру» — це спільнота людей, які підтримують нас й наші ініціативи. Ми вже зібрали дитячих книжок для міні-бібліотеки просто неба на Хіммістечку, провели літній сезон найрізноманітніших івентів в «Дворику на Кузнечній» і гуртом чистили набережну міста від сміття. Твоя підтримка — це внесок у світле майбутнє Сум
Захар Ювко
новинар Цукру
Exit mobile version