У грудні минулого року в Сумах створили Раду безбар’єрності. Запрацювала вона цьогоріч у січні. Цей орган має вирішувати питання доступності міста для людей з інвалідністю. Про те, як працює рада та наскільки Суми безбар'єрні, поговорили в ефірі «Українського Радіо».
Рада безбар'єрності
Гостями стали член Ради безбар’єрності, голова ГО «Добро перемагає» Дмитро Наталуха та представник ГО «Місто розумних» Павло Ткач. З ведучою вони поговорили про те, наскільки Суми інклюзивно доступні, як на це вплинули військові дії та чим займається новостворений орган.
Дмитро розказав, що візія організації «Добро перемагає» — безбарʼєрні Суми. ГО постійно займається інклюзією. Але, на його думку, під час повномасштабного вторгнення ці процеси повинні іти швидше, бо в Україні вже прийняли національну стратегію та створення безбар'єрного середовища. Він каже, що зараз у сумської влади немає бажання вирішувати питання доступності. А фінансування, за його словами, — це найболючіше питання.
До Ради безбарʼєрності в Сумах був комітет безбарʼєрності. Він займався тими самими питаннями. Зараз управління архітектури та містобудування міськради ходить по комунальних закладах і роблять чек-листи. У них вказують, чи доступні ці місця, чи ні, розказав Дмитро.
— По чек-листу галочка, галочка, галочка і виходить, що лікарня безбар'єрна. І вони звітують, що в нас не все погано, і ми десь у середині списку по Україні. А по суті в мене є сумніви, чи правильно все зроблено, — сказав голова ГО «Добро перемагає».
Павло Ткач розказав, що цього року «Місто розумних» фокусується на аналізі та висвітленні Стратегії розвитку Сумської громади до 2027 року. У цьому документі, зокрема, ідеться про безбар'єрність міста.
Чому Цукр про це пише
Безбар'єрність — це питання, яке стосується багатьох сум'ян: людей з інвалідністю, батьків з дитячими візками, літніх людей. Створення Ради безбар'єрності в Сумах — це крок до системного вирішення проблем доступності, хоча, як зазначають члени ради, поки процес відбувається повільніше, ніж хотілося б. Важливо, щоб стратегічні документи міста не залишалися лише на папері, а втілювалися в реальні зміни міського простору, роблячи його комфортним для всіх груп населення.