Уже майже рік Вячеслав Милько створює прикраси з бісеру за мотивами кролевецького ткацтва. До цього він працював токарем і вантажником, але через проблеми зі здоров’ям звільнився й почав займатися творчістю. Свою історію він розповів «Суспільному», а ми переказуємо її.

Майже сотня герданів і браслетів із бісеру

Чоловік захопився творчістю у 2019 році. Починав із вишивки бісером. Окрім прикрас, Вячеслав також вишив для Свято-Покровського храму у Кролевці три ікони: Воргольську, Хрещення господнє і Михаїла.

Після цього власноруч оздобив вишиванку бісером. Приклади знаходив в інтернеті. А на виготовлення йому знадобилося два-три тижні, бо, зізнається, тут робота більш кропітка. Зараз, каже Вячеслав, планує вишити Дубовицьку ікону.

З бісеру плести прикраси навчився через YouTube. Майстер ділиться, що раніше міг займатися бісероплетінням і до першої години ночі. Але після того, як почалися проблеми із хребтом, сидіти над ткацьким станком довго не виходить.

— Можу попрацювати хвилин п’ять, відпочити й знову працювати. Як бачу, що муза покинула — залишаю. Відпочиваю, бо роботи не буде, — каже Вячеслав Милько.

«Не можу представити, чим би я зараз займався, якби не бісероплетіння»

До виготовлення виробів із бісеру Вячеслав понад 10 років пропрацював токарем, а після цього ще п’ять — вантажником. З роботи довелося звільнитися за станом здоров’я.

Окрім цього, чоловік також вишиває на дереві, робить із бісеру підвіски для авто та чоловічі краватки. Частину своїх виробив майстер передає українським захисникам через волонтерів, або проводить розіграші для збору коштів на потреби військових.

Чоловік каже, що робить якомога більше герданів за мотивами кролевецького ткацтва, щоб потім показувати їх на виставках.

— Не дивина, що чоловіки займаються такою справою. Не можу представити, чим би я зараз займався, якби не бісероплетіння, — розповідає майстер.

Вироби Вячеслава Милька можна придбати на його сторінці у Facebook, а також у місцевому магазині в Кролевці.

Чому Цукр про це пише

Кролевецьке ткацтво — це важлива частина культурної спадщини Сумщини. Історія Вячеслава показує, як традиційне мистецтво продовжує жити в нових формах і серед нових майстрів. Крім того, чоловік підтримує українських захисників. Його досвід також надихає тих, хто через проблеми зі здоров’ям шукає нові шляхи для самореалізації.

Раніше ми писали про проєкт «Нематеріальне» від «Суспільного», в якому досліджують культурну спадщину Сумщини. Зокрема, у відео журналісти розказували про кролевецькі рушники.

Вас може зацiкавити

Суми 2026
Що ви знаєте про своє місто? «АРТ42» проведе квіз про Суми
Зіграти можуть команди з 2-12 людей. Участь коштує 250 гривень
Ситуація на фронті Сумщини
Росіяни намагаються посилювати штурмові дії на Сумщині. Чи можуть Суми опинитися в оточенні?
Що відбувається на прикордонні Сумщини?
Гірос сіті в Сумах
У «Мануфактурі» в Сумах відкрили новий заклад із грецькою шаурмою
Власник орієнтувався на Київ і Харков, де, каже, гірос популярний
Висадка дерев у центрі Сум
У Сумах висадили 50 дерев біля річки Сумка
Дерева посадили кілька громадських організацій і студенти
Анастасія Курашвілі й Станіслав Галайда з Сум
Спортсмени з Сум стали чемпіонами світу зі спортивної аеробіки на останньому турнірі в Японії, який тривав три десятиліття
Останні чемпіони в історії Suzuki World Cup
Підлітки створили студію звукозапису в школі
Записують подкасти, пісні й відео. У сумській школі підлітки створили студію звукозапису
Над проєктом студії працювали три команди по п'ять учасників — загалом 15 учнів.