У Сумах створили останній мурал у рамках ініціативи «Стінописи опору». На ньому зобразили бійця підпільного руху опору поруч з орнаментами, що характерні для української вишивки. Розповідаємо, що символізує новий мурал і скільки вже «стінописів опору» намалювали в області.
«Знайди та одягни свою маску»
Новий мурал у Сумах символізує учасників підпілля, якими можуть бути будь-які громадяни України на тимчасово окупованих територіях. На стіні намалювали людину в масці, обабіч неї — орнаменти з символами Руху опору. Над фігурою бійця підпілля написали фразу «Знайди та одягни свою маску». Авторами останнього муралу в Сумах стали анонімні художники Руху опору.
Керівник проєкту «Стінописи опору» Андрій Єрмоленко каже, що цей мурал у місті Суми буде останнім в області у межах проєкту. Загалом на Сумщині за три тижні намалювали близько 10 стінописів в п'яти містах. Зокрема, такі малюнки на стінах з'явилися у Сумах, Ромнах, Конотопі й Білопіллі. На них зображували різні регіональні образи, що асоціюються з українським спротивом.
Перші «Стінописи опору» на Сумщині
Перші мурали у межах проєкту Руху опору й Центру національного спротиву ССО з'явилися у Сумах і Білопіллі. Один з них розмістили на стінах зруйнованого Центру професійно-технічної освіти з дизайну та сфери послуг №24 у Сумах. На ньому зобразили сучасного воїна, алюзію на козака Мамая, з гвинтівкою й ноутбуком. За його спиною — вовк, символ Сил спеціальних операцій, і ворон, символ підпільних партизанів. А поруч з цим муралом намалювали маску, що закликає громадян чинити опір на тимчасово окупованих землях.
У Білопіллі створили мурал з образом Казимира Малевича. Саме тут художник провів своє дитинство і юність. Протягом десятиліть Росія намагається привласнити його творчість, попри те, що Малевич вважав себе українцем, виріс в українських селах й писав українською для журналів тих часів, пояснили в Центрі спротиву ССО.
Шевченко й «Хамерман знищує віруси» на одній стіні
До Дня Незалежності у Сумах відкрили ще один «стінопис опору». Його намалювали на одному з будинків біля Театральної площі. На муралі зображені Суми в образі скульптури Тараса Шевченка, авторства Івана Кавалерідзе. Цей пам'ятник знищили в 1956-му, адже він не вписувався в норми тогочасного радянського мистецтва.
Автором ідеї є львівський художник Михайло Скоп (Neivanmade), а одним із творців стінопису став художник Андрій Єрмоленко. На ньому Шевченко б'є сумкою з золотом створіння, що схоже на півня, змію й орла. Поруч з ним алюзії на картини Федора Кричевського й Миколи Пимоненка, до персонажів яких додали риси учасників сумського гурту «Хамерман знищує віруси». Мурал створили, щоб увіковічити культурну спадщину міста й нагадати, що це край опору.
Мурали в Конотопі й Ромнах
Згодом мурали також з'явилися у Конотопі. Тут їх намалювали на стіні Конотопської міської ради. На одному з них — конотопська відьма разом з вовком й вороном. Поруч з цими образами можна побачити слова «Буде тобі, враже, так, як відьма скаже!» з вірша Людмили Горової. Також в Конотопі намалювали мурал з Казимиром Малевичем, адже саме тут він створив свою першу роботу — картину «Місячна ніч».
У Ромнах мурали створили на честь Тараса Шевченка й героїчної молоді. Автором першого став кременчуцький художник Сергій Брильов. На ньому зображений Тарас Шевченко в капюшоні як воїн опору. На стінописі також є символ Руху опору й тризуб, обрамлені у вишиванці. А на другому муралі — дівчину в капюшоні з автоматом та балончиком з фарбою, яким вона намалювала символ Руху опору. Поруч з нею також зобразили ворона й вовка, що є символами партизанів і ССО відповідно.
Чому Цукр про це пише
Нові малюнки на стінах стають частиною міського простору і формують нашу ідентичність. Вони зберігають пам’ять про тих, хто чинить опір, і показують, що українська культура та символіка здатні протистояти окупації.
