З початку повномасштабного вторгнення Сумська обласна наукова бібліотека списала понад 36 тисяч російськомовних книг. Їх віддають на макулатуру. Як відбирають книги та поповнюють фонд новими — розповіла Цукру заступниця директора бібліотеки Світлана Острога.
Знищують російськомовні книги
Бібліотеки в Україні списують російськомовні книги, які пропагують агресію, не визнають державності України, виправдовують воєнну політику тощо.
У бібліотеці переглядають і фонди до 1991 року — книги, які видали за часів СРСР. Якщо є декілька таких екземплярів, залишають один для наукової роботи.
Російськомовні книги сумська бібліотека списує за стандартними документами, а потім віддає на макулатуру. На ці кошти можуть купити нові книжки.
Більшість книг — від авторів і читачів
Зараз у фонді сумської бібліотеки 506 тисяч примірників. Але потреба в книгах є завжди, каже заступниця директора. Особливо це стосується українських видань, тому що саме на них є великий попит.
— Проблема у фінансуванні є. На жаль, ми не так багато книг отримуємо за державними програмами. Минулого року бюджет розвитку був 100 тисяч гривень. На ці кошти ми придбали 286 примірників. А загалом у бібліотеку надійшло 2300 примірників. Зокрема від Українського інституту книги ми отримали понад 100 примірників, — повідомила Острога.
За її словами, більшість отриманих книг — це подарунки від авторів і користувачів. Вона нагадала, що в них постійно діє акція «Подаруй бібліотеці україномовну нову книгу».
Що читають сум’яни
Світлана Острога розказала, що в бібліотеці нещодавно відкрився відділ медичної літератури. Там для дітей і дорослих проводять різні навчальні тренінги та для психологічного розвантаження. Після таких заходів людям хочеться розширити свої знання в медичній сфері, тому вони беруть відповідну літературу, розповідає заступниця директора.
Також попит є на мовну тематику. Сум’яни намагаються вдосконалювати свою українську, а також вивчають французьку та англійську. Тому в бібліотеці проводять безкоштовні клуби іноземної мови.
За галузевою літературою приходять школярі та студенти. Для молоді там є спеціальні абонементи. Окрім цього, люди цікавляться краєзнавчою літературою, особливо локальною історією. Часто запитують книги місцевих авторів, наукових розвідок щодо регіону.
