Site icon Цукр

👵 «Сумський пансіонат схожий на будинок бабусі»: журналісти «Бабеля» зняли репортаж у Сумах

Знімок екрана 2024 10 23 093652

Знімок екрана 2024 10 23 093652

19 вересня росіяни вдарили керованою авіабомбою по Сумському геріатричному пансіонату. Після цього його мешканців розселяли в пʼять подібних закладів по країні. Журналісти медіа «Бабель» відвідали пансіонат і транзитний центр під час евакуації літніх людей і записали репортаж звідти.

«Тут люди переставали бути самотніми»

У тексті розказують про шістьох літніх людей, які протягом кількох годин чекали в транзитному центрі, коли по них приїдуть евакуаційні швидкі. Їх мали відвезти в Хмельницьку область. П’ятеро з них на колісних кріслах. Ходить лише одна бабуся — Валентина. Їй за вісімдесят. Вона постійно намагалася щось про себе розказати, але жалілася, що зовсім глуха, пише журналістка. Чоловіки на колісних кріслах дивилися на всіх спустошеними очима. Казали, що страшно їхати на нове місце.

— Сумський пансіонат схожий на будинок бабусі: на тумбочках плетені серветки та скатертини з трояндами, на стінах — килими. З підлоги догори тягнуться ліани, на підвіконнях рожевим і білим цвітуть бегонії. Мʼякі іграшки, дитячі малюнки, листівки — ті, що мешканці пансіонату отримували від своїх відвідувачів, — лежать у кімнатах стареньких наче прикраси. Кинуті, під шаром пилу і скла, — описує журналістка.

Після обстрілу пансіонату людей розвезли в лікарні й транзитні центри, звідти — у подібні заклади в Сумській, Київській і Хмельницькій областях. Тож санітаркам довелося складати їхні речі в пакети й відправляти на нові адреси власників.

— У нас жили люди з важкою долею, собі такої не побажаєш. Але під час війни не знаєш, що тебе очікує у майбутньому. У стареньких діти гинуть, хтось виїхав за кордон і не може повернутися по рідних, — розповідає «Бабелю» психологиня пансіонату Ольга Борщенко.

Каже, що головне, що тут люди переставали бути самотніми й відчували підтримку. Нещодавно склалася пара — чоловікові за вісімдесят, жінці трохи більше шістдесяти років.

— Він їй дарував парфуми, сукні, двері відчиняв. Їх переселили разом у пансіонат в Сумській області, — говорить Ольга.

Санітарка Куценко розказала журналістам, що працювала в пансіонаті 24 роки. Йшла до людей, як додому, а вони її чекали. Літом приносила овочі з городу, взимку — консервацію.

— Були родиною, а тепер родини немає. Доля розкидала людей по країні. І ми, мабуть, більше ніколи не зустрінемося, — каже жінка.

Килими на стінах, картини по номерах і маскувальні сітки

У кімнаті з рожевими шпалерами висять килими на стінах, а на столі застелена скатертина з трояндами, описує журналістка. Тут же лежать ліки, крем для рук і книжка «Радість заввишки до небес». У неї вкладена світлина.

Психологиня Ольга впізнає, хто на фотографії — наймолодша мешканка пансіонату 36-річна Майя. У неї розсіяний склероз. Ольга відвезла її та ще 20 мешканців пансіонату до такого самого закладу в Києві.

У багатьох кімнатах сумського пансіонату стіни прикрашені картинами по номерах. Їх намалювали мешканці — 80-річний Анатолій Осипенко та 56-річний Андрій Балабанов. Вони витрачали всі свої гроші на картини, каже Ольга.

Біля актової зали місце, де мешканці плели маскувальні сітки для військових. Організаторці культурно-дозвільної діяльності Ірині Савченко останню довелося доплітати самій. Це мала бути 138-ма сітка, яку зробили мешканці пансіонату, починаючи з 2022 року. Матеріали для неї купували працівники за свої гроші.

— Ми перший час бантиками плели — бабусям важко було вузли робити, пальці хворі, а останній час по-іншому стали плести — і вони так швидко, легко стало для них. Тільки кілька людей не розуміли, що йде війна. А так усі все бачили, — каже Ірина.

У найближчі роки в пансіонат ніхто не повернеться, пише журналістка. У кращому разі його перенесуть в інше місто, трохи далі від російського кордону. Мінімальна відстань має бути 50 кілометрів, зараз — 30.

— Евакуаційні швидкі забирають шістьох людей. За кілька годин приїздять іще два медеваки і завантажують ще стільки ж. Санітарки проводжають кожного. Обіймаються на прощання і плачуть. Знають, що більше не побачаться, — написала журналістка «Бабеля».

А повний текст репортажу можна почитати за цим посиланням. Також там можна подивитися на всі фото із сумського пансіонату та транзитного центру.

Нагадаємо, наприкінці вересня на Сумщині з 50-кілометрової зони евакуювали 21 заклад, де надають спеціалізовану допомогу дітям і вразливим категоріям громадян.

Exit mobile version