Радянський письменник і педагог Антон Макаренко був співробітником Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР. Про це повідомили в Українському інституті національної памʼяті. У тексті розказуємо, чим займався Макаренко та чи може СумДПУ називатися на його честь.

Пропаганда імперської політики

Про причетність Антона Макаренка до роботи в НКВС свідчать матеріали архівної справи МВС УРСР № 2400, яку дослідила експертна комісія Українського інституту національної памʼяті.

Згідно з матеріалами справи, з 1 липня 1935 року він був помічником начальника відділу трудових колоній НКВС — начальником II відділення цього ж відділу. 14 липня 1936 року звільнився, а з жовтня того ж року виконував обовʼязки керівника колонії НКВС № 5 у Броварах на Київщині.

Як пише інститут пам’яті, закон про деколонізацію забороняє глорифікацію в публічному просторі людей, які були працівниками радянських органів державної безпеки. А обʼєкти названі на їхню честь зараховує до символіки російської імперської політики. Тому експертна комісія зробила фаховий висновок, що називати іменем Антона Макаренка географічні об’єкти, юридичні особи, об’єкти права власності, встановлювати пам’ятники й пам’ятні знаки на його честь є пропагандою російської імперської політики.

— Незважаючи на те, що Антон Макаренко як педагог і письменник був людиною, пов’язаною з розвитком української науки та культури, закон не передбачає жодних винятків для таких назв, — йдеться у висновку комісії.

Водночас експерти говорять, що можна досліджувати діяльність і творчість Антона Макаренка, зберігати, купувати й продавати його твори, експонувати пов’язані з ним предмети й документи в музеях тощо.

Чому не перейменували СумДПУ

У 2022 році департамент освіти і науки Сумської ОВА надіслав лист до СумДПУ щодо перейменування університету. Обласна адміністрація рекомендувала працівникам закладу розглянути це питання, а також звернутися з відповідною пропозицією до МОН. Про це в ефірі Українського радіо розповів доцент кафедри менеджменту освіти та педагогіки вищої школи СумДПУ Сергій Дєнєжніков. Він також керує робочою групою з перейменування назви університету.

Антон Макаренко підпадає під декомунізацію, повідомив в ефірі Українського радіо колишній директор Агенції регіонального розвитку Сумської області Григорій Стариков.

Головна причина — це його міф як великого педагога. (…) По суті він виконував замовлення радянської системи на створення потрібного виду громадянина. Це такий цікавий момент, коли держава зробила запит на той набір якостей, який має бути в жителя цієї держави, яку вони створили на крові й революції. Людина мала бути безініціативною, без національності, без віри, навіть без прив’язаності до батьків. Макаренко і створював цю систему
Григорій Стариков
колишній директор Агенції регіонального розвитку

За його словами, систему Макаренка не можна назвати педагогічною. Зокрема тому в рекомендаціях Інституту національної пам’яті 2015 року він є однією з кандидатур, які підлягали декомунізації, каже директор Агенції регіонального розвитку.

— Університет нічим не зобов’язаний Макаренку. Заклад ніяк не втілює його ідеї ні ті, які він писав у книжках чи за нього писали, ні ті, які він робив в житті. Тобто вони не перетинаються. Університет не є спадкоємцем його традицій, тож може спокійно існувати з іншим іменем або без імені взагалі, — сказав Стариков.

Але він наголосив, що обласна влада не може зобов’язати університет змінити назву, оскільки вищі навчальні заклади є самоврядними установами й підпорядковуються Міністерству освіти і науки. Відповідно саме МОН має рекомендувати ухвалювати таке рішення або зобов’язувати перейменуватися.

Керівник робочої групи з питань перейменування назви СумДПУ Сергій Дєнєжніков сказав нам, що коментувати телефоном інформацію від Українського інституту національної памʼяті не буде. Водночас він говорить, що зараз немає вказівки від МОН щодо продовження роботи групи.

Педагог Антон Макаренко

Антон Макаренко — це радянський педагог і письменник, який народився в Білопіллі на Сумщині. Народився в 1888 році в Білопіллі на Сумщині. 1917-го закінчив Полтавський учительський інститут.

У 1920 роках він організував і керував трудовою Колонією імені Максима Горького, яка спершу була в селі Ковалівці на Полтавщині, а згодом — у колишньому Курязькому Свято-Преображенському монастирі біля Харкова. Упродовж 1927–1932 років очолював Комуну імені Ф. Дзержинського в селищі Новий Харків, а потім до 1935 року був заступником начальника комуни.

Також він є членом Спілки письменників СРСР, автором низки творів із проблем дитячо-підліткового виховання: «Марш 30-го року», «Книга для батьків», «Прапори на баштах», «Лекції для батьків». Найвідомішим його твором стала «Педагогічна поема» — праця про перевиховання неповнолітніх правопорушників у дитячій трудовій колонії під Полтавою.

Помер Антон Макаренко в Москві в 1939 році від серцевого нападу.

Головна картинка: Facebook Українського інституту національної памʼяті

Вас може зацiкавити

photo 2025 04 13 20 51 51
🏛️ Ракетний удар пошкодив садибу Суханових-Сумовських: що відомо про пам’ятку кінця 19 століття
Під час атаки двома балістичними ракетами було пошкоджено пам'ятку архітектури Сумщини садибу Суханових-Сумовських. Нині у приміщеннях садиби розташований Інститут прикладної фізики Національної академії наук України. Як постраждала садиба під час атаки Садиба знаходиться на вулиці Петропавлівська, 58, якраз між місцями обох ударів. Тому будівля постраждала від вибухової хвилі двічі. Зокрема, там зруйнована оригінальна кована огорожа […]
ESH 1 (5)
❤️‍🩹 Стеля Конгрес-центру провалилася на сцену театру «Нянькіни», та вже цього тижня вони відновлять репетиції. Як сумський театр оговтується після атаки на центр міста
У підвалі Конгрес-центру п’ять років працював родинний театр «Нянькіни» та театральна студія «Реп’ях». 13 квітня росіяни зруйнували це місце та частину ще одного корпусу СумДУ в центрі Сум. Приїхавши на місце, співзасновниця й режисерка театрів Тетяна Нянькіна побачила, що дах Конгрес-центру провалився саме на їхню сцену, привалив костюми, декорації й техніку. Цього дня репетицію проводити […]
60863073f15dd2f6f9376e7e4e8c7a78 43176 1430x946 transformed
📄 Кабмін погодив звільнення Володимира Артюха з посади голови ОВА. Хто очолить адміністрацію
Кабінет Міністрів України погодив звільнення Володимира Артюха з посади начальника Сумської обласної військової адміністрації. Про це повідомив представник Кабміну у Раді Тарас Мельничук у своєму Telegram. Новим головою має стати Олег Григоров. Для цього президент має видати відповідний указ. Що відомо про Олега Григорова Командир батальйону ЗСУ Семен Салатенко в листопаді 2024 року писав, що […]
470944787 1294251711609870 2921781657959778721 n
🇺🇸 Фелікс Редька зібрав 150 тисяч гривень на допомогу сум’янам на концерті в Лос-Анджелесі
Сумський стендапер Фелікс Редька зібрав 150 000 гривень на концерті в Лос-Анджелесі. Гроші підуть на допомогу сум'янам, які постраждали від атаки 13 квітня. Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі. Допомога з-за океану Навесні цього року сумський комік Фелікс Редька поїхав у тур Сполученими Штатами Америки та Канадою. 13 квітня, у день атаки на Суми, […]
Сніп інфографіка
🕯 Ким були люди, які загинули під час ракетної атаки по Сумах 13 квітня
13 квітня росіяни вдарили ракетами по центру Сум. Внаслідок цього загинуло 35 людей. Уже протягом дня почали з'являтися їхні імена. Серед них органістка Олена Когут, водій автобуса Микола Леон, родина Мартиненків. Розповідаємо, ким були люди, які загинули під час російської атаки. Аліна Гречаніченко Під час ракетного удару загинула 34-річна Аліна Гречаніченко (Лисенко), пише «Білопілля.City». Дівчина […]
photo 2025 04 14 16 48 02
🏫 «Збитків завдано на сотні мільйонів гривень»: Василь Карпуша про масштаби руйнувань в корпусах СумДУ
Під час ранкової атаки 13 квітня росіяни поцілили двома ракетами у центр міста. Через влучання повністю зруйновано Конгрес-Центр та частково пошкоджено навчальний корпус двох інститутів закладу. Ректор СумДУ Василь Карпуша розповів про наслідки для університету у своєму коментарі Цукру. «Масштаби руйнувань великі» Близько 10:16 в Сумах пролунав потужний вибух, через кілька хвилин — ще один. […]