Радянський письменник і педагог Антон Макаренко був співробітником Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР. Про це повідомили в Українському інституті національної памʼяті. У тексті розказуємо, чим займався Макаренко та чи може СумДПУ називатися на його честь.
Пропаганда імперської політики
Про причетність Антона Макаренка до роботи в НКВС свідчать матеріали архівної справи МВС УРСР № 2400, яку дослідила експертна комісія Українського інституту національної памʼяті.
Згідно з матеріалами справи, з 1 липня 1935 року він був помічником начальника відділу трудових колоній НКВС — начальником II відділення цього ж відділу. 14 липня 1936 року звільнився, а з жовтня того ж року виконував обовʼязки керівника колонії НКВС № 5 у Броварах на Київщині.
Як пише інститут пам’яті, закон про деколонізацію забороняє глорифікацію в публічному просторі людей, які були працівниками радянських органів державної безпеки. А обʼєкти названі на їхню честь зараховує до символіки російської імперської політики. Тому експертна комісія зробила фаховий висновок, що називати іменем Антона Макаренка географічні об’єкти, юридичні особи, об’єкти права власності, встановлювати пам’ятники й пам’ятні знаки на його честь є пропагандою російської імперської політики.
— Незважаючи на те, що Антон Макаренко як педагог і письменник був людиною, пов’язаною з розвитком української науки та культури, закон не передбачає жодних винятків для таких назв, — йдеться у висновку комісії.
Водночас експерти говорять, що можна досліджувати діяльність і творчість Антона Макаренка, зберігати, купувати й продавати його твори, експонувати пов’язані з ним предмети й документи в музеях тощо.
Чому не перейменували СумДПУ
У 2022 році департамент освіти і науки Сумської ОВА надіслав лист до СумДПУ щодо перейменування університету. Обласна адміністрація рекомендувала працівникам закладу розглянути це питання, а також звернутися з відповідною пропозицією до МОН. Про це в ефірі Українського радіо розповів доцент кафедри менеджменту освіти та педагогіки вищої школи СумДПУ Сергій Дєнєжніков. Він також керує робочою групою з перейменування назви університету.
Антон Макаренко підпадає під декомунізацію, повідомив в ефірі Українського радіо колишній директор Агенції регіонального розвитку Сумської області Григорій Стариков.
За його словами, систему Макаренка не можна назвати педагогічною. Зокрема тому в рекомендаціях Інституту національної пам’яті 2015 року він є однією з кандидатур, які підлягали декомунізації, каже директор Агенції регіонального розвитку.
— Університет нічим не зобов’язаний Макаренку. Заклад ніяк не втілює його ідеї ні ті, які він писав у книжках чи за нього писали, ні ті, які він робив в житті. Тобто вони не перетинаються. Університет не є спадкоємцем його традицій, тож може спокійно існувати з іншим іменем або без імені взагалі, — сказав Стариков.
Але він наголосив, що обласна влада не може зобов’язати університет змінити назву, оскільки вищі навчальні заклади є самоврядними установами й підпорядковуються Міністерству освіти і науки. Відповідно саме МОН має рекомендувати ухвалювати таке рішення або зобов’язувати перейменуватися.
Керівник робочої групи з питань перейменування назви СумДПУ Сергій Дєнєжніков сказав нам, що коментувати телефоном інформацію від Українського інституту національної памʼяті не буде. Водночас він говорить, що зараз немає вказівки від МОН щодо продовження роботи групи.
Педагог Антон Макаренко
Антон Макаренко — це радянський педагог і письменник, який народився в Білопіллі на Сумщині. Народився в 1888 році в Білопіллі на Сумщині. 1917-го закінчив Полтавський учительський інститут.
У 1920 роках він організував і керував трудовою Колонією імені Максима Горького, яка спершу була в селі Ковалівці на Полтавщині, а згодом — у колишньому Курязькому Свято-Преображенському монастирі біля Харкова. Упродовж 1927–1932 років очолював Комуну імені Ф. Дзержинського в селищі Новий Харків, а потім до 1935 року був заступником начальника комуни.
Також він є членом Спілки письменників СРСР, автором низки творів із проблем дитячо-підліткового виховання: «Марш 30-го року», «Книга для батьків», «Прапори на баштах», «Лекції для батьків». Найвідомішим його твором стала «Педагогічна поема» — праця про перевиховання неповнолітніх правопорушників у дитячій трудовій колонії під Полтавою.
Помер Антон Макаренко в Москві в 1939 році від серцевого нападу.
Головна картинка: Facebook Українського інституту національної памʼяті
