fbpx

🇸🇩 Суданський хлопець про любов до життя та переїзд у Суми

Омран Адам про ставлення місцевих до іноземців та дружбу з українцями

IMG_0119

Серед іноземців, які знаходяться у Сумах, Омран Адам вирізняється природньою розкутістю та шістьма порізами на обличчі, по три з кожного боку. Хлопець — принц племені Барго, яке проживає у Республіці Судан. Омран має 29 рідних братів і сестер, та це не завадило знайти нових друзів у Сумах, які стали рідними за духом. Як студенту-медику із Судану вдалося змінити стереотипи про людей і для людей, потоваришувати з сумською молоддю та не зупинятися на досягнутому — читайте в нашому інтерв'ю.

В Індії дізнався про Суми

Я народився у західній частині Судану, в місті Ньяла, де і ходив до школи. За правилами нашої країни після отримання середньої освіти можна вступати до ВНЗ. Але існує один нюанс: ти не маєш права отримувати вищу освіту в шістнадцятирічному віці. Оскільки мені на той момент було саме стільки, я не міг навчатися у такому закладі в рідній країні. Тому, аби точно здобувати освіту і не чекати рік, ми разом з батьками вирішили, що я навчатимуся в Індії.

Таким чином я почав жити у місті Гайдарабад і здобувати вищу освіту з англійської мови. Паралельно з навчанням мені вдавалося подорожувати країною. Наприклад, встиг побувати у Делі, Мумбаї, Ченнаї, Акрі та у багатьох інших містах і містечках цієї колоритної країни. Просто я вважаю, що життя надто коротке і необхідно жити кожною секундою так, щоб пізніше згадати найдрібніший момент. Через це стараюся у подорожах знайомитися з новими людьми, а згодом товаришувати з ними. Ціную свій час і життя. Не потрібно, щоб час пропливав повз тебе. Наприклад, я можу згадати сьогоднішній день навіть через тривалий час.

Власне, так і проминув рік. Згодом я почав шукати інші варіанти для навчання, нові можливості. У випадковій розмові друг сказав, що його брат навчається у Сумах на лікаря. Я ретельно вивчив це питання, зрозумів що до чого і згодом став студентом Медичного інституту СумДУ.  Бути лікарем — це моя мрія з дитинства. Тим паче, в Судані  якісна медицина, можливо це й повпливало на вибір фаху.

«Є порядні люди, навіть якщо вони народилися не в Сумах…»

Коли я проживав у Судані, мені доводилося спілкуватися з абсолютно різними людьми. Не в образу сказано, але там є люди як з найтемнішою, так і з найсвітлішою шкірою у світі. Саме на моїй батьківщині можна зустріти і араба, і індуса і багатьох інших представників різних національностей. Та коли я приїхав до Сум, мене все ж таки вразила величезна кількість білошкірих місцевих. На той час подібні моменти здавалися прикольними, але точно не створювали для мене проблеми. Це дало розуміння того, що нам у житті зустрічаються різні люди, з якими потрібно вчитися жити, а не боятися їх. Згодом я вирішив подружитися з українцями, спочатку це був радше інтерес. Не потрібна якась формула, щоб почати спілкування. Найголовніше, щоб людина була чесною та відвертою. Важливо, аби ти хотів спілкуватися щиро і говорити про речі, що йдуть від серця. Можна почати з себе: показати, що ти сам зацікавлений у чесності. Дружба починається з елементарної довіри. Тому вирішив просто спробувати і не пожалкував.

Коли тільки переїхав до Сум, то негативного тиску на собі не відчув. У мене просто було величезне бажання зламати стереотипи про іноземних студентів. Я сам починав спілкуватися з людьми, заводив з ними розмови, показував, що я адекватний і ввічливий до них. Деякі ставилися скептично, але більшість вже розуміла, що я такий самий як і вони. Згодом мене почали запрошувати до себе в гості, де ми сиділи за одним столом та обідали борщем. Потім все частіше гуляли разом, влаштовували пікніки і навіть їздили в Карпати!

У житті зустрічаються різні люди, з якими потрібно вчитися жити, а не боятися їх

Взагалі новим знайомствам також посприяли мої вподобання. Я займався танцями, співами, грав у КВН на базі університету. Люблю користуватися своїм часом правильно та якісно. У 2017 році навіть брав участь у пісенному фестивалі «Доля», що проходив у Києві. Оскільки конкурс міжнародний, то до української столиці приїздила молодь з Білорусі, Румунії, Польщі та інших країн. До речі, тоді посів третє місце. Дуже сумую за цими часами, але ж вони назавжди у пам’яті. І це найпрекрасніше.

 

IMG_0154

Мені не подобається, як деякі місцеві дивляться на життя. Наприклад, коли я тільки переїхав сюди, то відчув, що багато людей ставляться до іноземців не надто добре. Насправді, вони просто не знають людину. Наприклад, у пересічного сумчанина була одна неприємна ситуація з іноземцем. Все, далі він не хоче думати. Цей сумчанин вважає, що всі люди з інших країн – погані. Тому за допомогою власного прикладу я показую, що є порядні люди, навіть якщо вони народилися не у Сумах і взагалі не в Україні. Як на мене, не можна осуджувати людину, адже у кожного був свій життєвий досвід. Ми ж не знаємо, що вона відчувала у веселі і сумні періоди свого життя. Чим більше у людини негативного досвіду, тим більше негативних думок у ній закарбовується і навпаки. Я не маю права судити. Знаю багатьох людей з Сум, які хочуть розвиватися і працювати над собою. Але виходить не у всіх. Інколи це збиває зі свого шляху. На мою думку, подібні моменти формують менталітет.

«Життя надто коротке, тому стараюся спробувати себе повсюди»

Шість років я навчався і жив у Сумах, зараз мені залишилося просто забрати свій диплом. Подеколи я маю приїздити до цього міста через справи. Але це зовсім не заважає мені зустрітися з товаришами, щоб елементарно поспілкуватися. Дружба — також стосунки. Тому завжди стараюся підтримувати відносини з друзями, щоб бути кращим, а не просто хорошим.

a0974217-e74a1b81
a0974217-e1ff-4897-9cd6-c913b74a1b81

Можу з упевненістю сказати, що постійно жити у Сумах – не для мене. Справа не в місті, а в мені. Я така людина, яка не сидить на одному місці. Мені завжди потрібні нові емоції, які знаходжу у різних містах. Це мій стиль життя. За певний час я зріднився душами з багатьма людьми, але розумію, що хочу рухатися далі. Неважливо, що вже майже рік проживаю в Одесі. Хтозна, можливо ще через рік житиму у Києві. А через два роки взагалі не в Україні. Тут справа не у населеному пункті чи державі. Я думаю, що життя надто коротке, тому стараюся пробувати себе повсюди. Ставлю за мету максимум.

Хоча життя в Одесі також не проходить дарма. Я заснував суданську громаду, до якої входить понад 200 осіб. Це місце, де ми шануємо свою культуру та згадуємо про рідну країну. Разом ми створили вокальну групу, танцювальний колектив, плануємо зайнятися музеєм суданської культури. Нам є що шанувати і про що розповісти. Минулого місяця навіть їздили до Полтави, де відзначали День Незалежності Судану. Нас було близько 300 осіб, які приїздили з різних куточків України. В такі моменти дуже важливо розуміти, що в тебе є підтримка, навіть коли ти не на батьківщині. Та і взагалі приємно вражений, що мені вдалося організувати свято такого масштабу.

IMG_0122

Через мою любов до подорожей я обожнюю свободу. Не можу триматися на одному місці багато років і це абсолютно нормально. Якщо людина не знає куди йде, то вона просто гуляє. А я знаю в якому напрямку рухатися! Маю грандіозні плани на майбутнє, серед яких відвідати якомога більша країн і головне – дослідити Африку. Там багато різних речей і факторів життя, що не показують загалу. Ми не знайдемо певну інформацію про країни Африки через те, що про неї розповідають загальні речі. Мені здається, що сучасні люди знають про мій материк те, що у ньому є ліси та піраміди. Насправді, в Африці налічується 62 держави разом із залежними територіями. Там досліджувати і досліджувати!

Тож поки я планую наступні подорожі, пам’ятаю про ті місця, де був щасливий. Серед них — Суми. Я з радістю сюди повертаюся, адже знаю, що тут є добрі люди, які роблять моє життя кращим. На власному досвіді зрозумів, що змінити ставлення людей до певних стереотипів реально. Важливо просто бути відвертим і чесним. А головне, не потрібно здаватися, коли ще не почав щось змінювати.

                                                             Фото зі сторінки Омрана Адама

X