Ми попросили організаторку весіль розповісти нам про найбільш незвичайні елементи весіль, які вони створювали для молодят. Весілля просто неба, штурмовики на церемонії і повторне святкування через 10 років – ці та інші історії у авторському блозі Олександри Родіної спеціально для Цукру.
Олександра Родіна
Організаторка весіль
Інколи до нас приходять пари, що уявляють весілля як застілля на 70 людей в ресторані, з гостями в РАЦСі, викупом нареченої зранку та іншими обрядами.
Ми не соромимося і розповідаємо молодятам нові ідеї, разом обговорюємо і часто вдається вигадати якийсь унікальний формат та підхід.
За три роки організації неформатних весіль та сотні опублікованих крутих фото, до нас стали звертатися одразу з крутими ідеями: люди хочуть якісь власні фішки, душевність цього дня та індивідуальність. Ось кілька прикладів весіль, які ми з радістю би організували повторно, аби пережити це знову.
Open-air вечірка до самого ранку
Так, цілком просто неба. Не поруч із якоюсь локацією, не в заміському комплексі, не біля будинку, а на природі. Не зважаючи на можливі дощ, вітер та комарів. З генераторами електроенергії, туалетом на вулиці та душевною тусовкою, що тривала до ранку.
В такому форматі відбувалося моє з чоловіком весілля. Спочатку, коли я питала у батьків, чи чекають вони весілля, батько відповідав: «Не дуже, бо весілля – це завжди напружена подія, всім буде довго, скучно, несмачно і некомфортно, хоча це і весілля їх доньки». Тоді я сприйняла це як виклик і вирішила їх здивувати. Бабусі та дідусі взагалі були від того в шоці, але ніяк не коментували.
В результаті це був фуршет зі смачною їжею, яку готували на грилі просто на локації, з баром, де бармен готував коктейлі кожному гостю, не було ніяких обов’язкових тостів. Кожен міг піти прогулятися в ліс або ж весело проводити час, беручи участь у конкурсах та активностях ведучого. Крім цього дуже зручно було спілкуватися з усіма гостями свята, а не лише з сусідами за столами.
Бабусі з дідусями залишились не лише задоволеними, вони були просто в захваті! Мій дідусь знімав усе весілля на планшет, аби потім переглядати, чим дуже повеселив нас і гостей своєю присутністю на всіх фото з планшетом в руках 🙂
Мафіозне весілля
Молодята Олександра і Коля одразу знали, що хочуть незвичайне весілля. Коли ми прочитали анкету молодят, відразу підкреслили любов Колі до серії фільмів «Хрещений батько» і те, що для них особливе місце в житті посідають сімейні цінності.
Коли прописували сценарій, у нас з'явилася ідея – взяти за основу тему мафії. До того ж, з італійської це слово перекладається як «сім'я». Молодятам така ідея дуже сподобалася, і вже разом ми продумали безліч деталей, щоб підкреслити атмосферу їхнього весілля.
На церемонії Саша та Коля ставили відбитки пальців «кров'ю», а ранок нареченого розпочався у винному погребі. На самих весільних запрошеннях був використаний сімейний герб і до гостей зверталися як Дон і Донна. Декор підкреслював італійські мотиви як на церемонії, так і в ресторані, а в програмі ведучого були мафіозні жарти та фішки. Насправді, коли весілля має концепцію та ідею, це запам'ятовується набагато яскравіше як парі, так і гостям.
Можна без застілля
Весілля, на якому всього 11 гостей... Нудно? Ні, душевно! Це сімейна вечеря, на якій присутні найближчі люди. Їжа, приготована прямо на місці та за всіма смаковими вподобаннями кожного гостя, ненав'язлива програма з душевними весільними традиціями й тільки найщиріші побажання без завчених тостів.
Для нас весілля – це емоції. Але ми, разом з парами, сходимося на думці, що це саме той день, який хочеться згадувати все життя. Це свято побудоване з моментів, яскравих історій, щирих обіймів, усмішок та сліз щастя, які накочуються на очі, коли слухаєш тост або бачиш як твої діти обмінюються обручками.
Весілля не обов'язково має бути великою подією. Маленький захід, який запам'ятається на все життя – відмінна альтернатива застіллям із сотнями гостей.
Весілля «на біс»
Я раджу всім загалом не обмежуватися традиційними датами святкувань і влаштовувати вечірки хоч кожен рік. Але 10 років – це вже не просто якась цифра, а цілий етап, який варто підсумувати, осмислити і з новими силами вступити в нову декаду.
Коли нам зателефонував Андрій і сказав, що хотів би вечірку на честь десятої річниці шлюбу, ми з радістю погодилися. Одразу запропонували додати кілька весільних традицій – таких як поновлення сімейних обітниць і новий обмін обручками, перший танець і кидання букету нареченої, але все ж зберегти формат вечірки з концептуальними фішками й запальними танцями. Пізніше прийшла ідея додати розваги для гостей: ігрову зону та майстер-клас з бачати.
Вечірку організували для 30 гостей разом з дітьми й дорослими. Готували такос та зробили бар, в якому назви коктейлів відображали різні етапи сімейного життя молодят. Також була церемонія поновлення обітниць, яку провів друг пари, а обручки виносила дочка молодят. Атмосфера свята була розслабленою, гості вільно між собою спілкувалися та танцювали до ранку. Я боюся навіть уявити, яке свято вони захочуть організувати на 20-річчя свого спільного життя!
«Легендарна подія»
Коли я вперше потрапила до Саші та Лізи в гості, а це було якраз на етапі написання концепції, мені захотілося все переробити. Із анкет, які заповнюють молодята, не завжди зрозуміло якими насправді є відносини в парі. Помітивши вдома безліч романтичних деталей та атрибутів з серіалу «Як я зустрів вашу маму», ми вирішили зробити на цьому акцент, залишаючи деталі, які розкажуть, що Саша та Ліза творчі люди й те, наскільки творчість в їхньому житті відіграє важливу роль.
На святі ми приділили окрему увагу візуальним детялам. На вході всіх зустрічала табличка з цитатою із серіалу: «Жодна ваша подія не стане легендарною, якщо на ній не буде ваших друзів», стопочки текіли були з табличками «Have you met ...» та іменем кожного гостя, всю територію прикрашали парасольки на газоні. Також була зона побажань, де кожен гість міг проявити творчість і створити собі подарунок у вигляді капкейку з різними видами основ і начинок.
Уся програма була також враховувала особистості пари, гостей і їх улюбленого серіалу. На святі були танці під дощем, гадання на первістка за допомогою ананасу та душевні тости. Їжу готували одразу на місці, попередньо підібравши її під смаки всіх гостей.
Як би літературно не звучало, але кожна пара – це унікальна історія. Ми дуже любимо це показувати, а ще любимо експерименти та нестандартні рішення. Насправді, не всім молодятам підходить такий формат і це абсолютно нормально. Хтось хоче класичне весілля, комусь хочеться більше традицій. Ми всі різні й у нас різні бажання, але головне підходити до всього з любов'ю!
