Через планові й аварійні відключення світла в січні у Сумах розгорнули 38 стаціонарних пунктів незламності. Це простори, де жителі можуть зігрітися, зарядити телефони чи випити гарячих напоїв. Знайти такі локації можна, зокрема, в застосунку «Дія». Утім не всі місця, позначені там, — насправді пункти незламності. Чому деякі з них небезпечні, кого впускають у комунальні пункти та що робити, якщо не дозволяють зайти, — розповідаємо в тексті.
«Пункти незламності мають бути для учасників освітнього процесу, але пускаємо всіх»
Спершу завітаємо в Сумський дошкільний навчальний заклад № 18 «Зірниця», що на проспекті Михайла Лушпи, 13. На будівлях дитсадка висять два жовті вказівники з білою блискавкою. Один — на вході до укриття, другий — на стіні іншого приміщення. Саме тут розташовувався пункт до грудня 2024 року, згодом його перенесли в безпечний простір під землею.
На поличках стоять чайник і ліхтарі, поряд з дитячими ліжками — коробки з пледами, є обігрівачі й теплова пушка. Працює генератор. Лариса Тимченко, заступниця директора з господарської роботи, прямує до нього, щоб вимкнути й злити бензин, адже світло щойно дали. Каже, що пункт у садочку розгорнули ще з початку повномасштабної війни. Зараз вдень там перебувають діти, увечері ж не навідується ніхто.
— Ми укомплектували приміщення за законодавчими нормами. Додали тактичну й звичайну аптечку, в моїй комірці також є засоби гігієни, матраци й подушки. Діставатимемо їх, якщо, не дай Бог, прилетить у цивільний будинок, щоб його мешканці тоді змогли переночувати в нас. Загалом можемо вмістити 20-25 людей, — розповідає Лариса. Вона проводить до кімнати, де раніше був пункт незламності. Тут зараз зберігають чайники, печиво, засоби гігієни, пледи й запаси питної та технічної води. За потреби ці речі переносять до укриття.
Минулого року до садочка навідувалися мешканці сусідніх будинків під час відключень світла, щоб зарядити станції чи ноутбук, або попрацювати. Цього ж року, каже завідувачка Кристина Шевич, відвідувачів менше. Про їхню кількість заклад щодня звітує до міськради. Пускають будь-кого, бо «йдуть назустріч жителям цього та інших мікрорайонів». Проте, вважає Кристина, такі простори мають працювати лише для учасників освітнього процесу, тобто батьків, дітей і педагогів.
Поряд із закладом працює й школа №17, де також облаштували пункт незламності в укритті. Оглянути його не вдається: учні саме пишуть у ньому олімпіаду. Поряд висить табличка. На ній вказано: «...під час здійснення освітнього процесу, воно доступне тільки для учасників». Завідувач господарства Руслан Босенко каже, що сюди містян пускають тоді, коли є вільні місця.
— Люди, що навчаються, теж повинні бути в укритті. Якщо є простір, нікого не виганяємо. Навіть коли під час навчального процесу, наприклад, летить шахед, то не відмовляємо, — розповідає він.
Руслан Босенко стверджує, що пункт облаштували за рішенням СМР. Норм тут дотримуються й простір доступний цілодобово.
— Люди приходять до нас приблизно раз на три доби. Це в основному ті, кому потрібно зарядити гаджети. Але все залежить від тривалості вимкнення світла. Якщо його немає більш ніж чотири години, можуть прийти одна-дві людини. Якщо ж заходить понад п'ять, вмикаємо генератор, щоб можна було підзарядити якомога більше гаджетів, — пояснює Руслан. У нас також є подушки, ковдри, чайники, обігрівачі, базові набори їжі й питна вода. Це на випадок, якщо хтось втратить житло, й потрібно буде розмістити людей.
Не всі пункти незламності — незламні
Серед локацій, позначених на мапі, — чимало банків. Один з них — «Ідея Банк» на вулиці Козацький Вал, 1. Однак із усієї комплектації, яку мали б забезпечити в просторі, є лише кілька розеток. Підзарядитися тут дозволяють будь-кому за графіком — з 9.00 до 18.15. Під час відключень світла працює генератор.
У додатку «Дія» дійсними також позначені частини ДСНС. Ідемо до однієї з них. Рятувальник Володимир зустрічає, запрошує усередину й пропонує каву з печивом. На столі лежать кілька подовжувачів, біля них — консервована їжа, чай та пластикові склянки. Усе це, говорить, — для відвідувачів. Є також дві аптечки — тактична й звичайна.
Володимир працює у ДСНС з 2002 року. Каже, що схожі пункти облаштовували ще відтоді в холодну пору. Містяни приходили переважно погрітися чи поїсти.
— На початку повномасштабного вторгнення, коли відключення світла були масовими, приходили багато людей, інколи по п'ятеро-семеро. Ну й пунктів незламності було чимало. Ми встановлювали намети в різних місцях. Там облаштовували опалення, Wi-Fi, було і що перекусити — печиво, цукерки, чай з цукром, — пригадує Володимир. Зараз містяни навідуються рідко. У декого з'явилися альтернативні джерела енергії — генератори, павербанки й зарядні станції.
На мапі «Дії» опинився й залізничний вокзал на Привокзальній, 1. Біля кавового автомату стоїть мобільний стенд «Пункт незламності». Розпитати як він працює не вдалося, адже прийшли під час повітряної тривоги. Як пояснила касирка «Укрзалізниці» Ірина, «волонтери у цей час не працюють». Утім, тут є столи із вбудованими розетками для зарядки гаджетів, ними можна користуватися будь-коли.
Як працюють пункти незламності
Загалом на Сумщині розгорнули 429 пунктів незламності. Про це повідомили в Сумській ОДА 18 січня. В адміністрації зазначають, що всі простори забезпечені генераторами, опаленням та зв'язком. У Сумах працюють 38 стаціонарних, тобто таких, що розташовуються в приміщенні. Розгортали також намет і два мобільні автобуси, проте вже 22 січня в Сумській міській раді повідомили, що їх вже тимчасово не залучають.
Пункти незламності розгортають, якщо централізовані водо-, електро-, газо- й теплопостачання відсутні понад 10 годин поспіль. Про це йдеться в розпорядженні міського голови. Рішення ж про їхнє облаштування ухвалює Комісія з питань техно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Сумської міської територіальної громади. Встановлювати їх мають протягом двох годин, відколи його ухвалили.
Пункти незламності мають бути укомплектовані згідно з постановою «Питання організації та функціонування пунктів незламності». Для них мають забезпечити автономну електроенергію генератором. До нього — комплекти кабелів, запаси пального й мастила, достатня кількість подовжувачів, щоб уможливити одночасну зарядку 50 пристроїв. Освітлюють приміщення всередині, а також територію перед ним. Автономне опалення можуть забезпечувати твердопаливні котли, тобто печі, зокрема булер’яни, теплові пушки, конвектори чи обігрівачі. Інтернет має працювати за технологією xPON, тобто на оптоволокні, або через Starlink.
Але це не все, що має бути всередині простору. У пунктах мають бути тактичні аптечки для надання домедичної допомоги та засоби зв'язку. А ще — меблі, запас питної й технічної води, продукти й одноразовий посуд, засоби гігієни та інше. Такої матеріальної бази має вистачити не менш ніж на три дні. Обов'язково мають облаштувати санвузол.
Фото: Цукр / Вікторія Майсун
Працювати ж пункти комунальної власності мають у цілодобовому режимі або за графіком, що визначає Комісія ТЕБ. Для цього, за розпорядженням, вони мають «передбачати можливість укриття», тобто розташовуватися в них або поруч. У приватних просторах час роботи й наявність укриття визначає власник або орендар.
Пускати в пункт незламності в навчальному закладі мають усіх. За словами Віталія Дейниченка, начальника Управління муніципальної безпеки, немає документів, які б обмежували користування. Додає, що зараз «проводять роботу, щоб доступ давали всім». Відповідальності за відмову немає. Проте за недопуск в укриття, де розташовуються пункти незламності, є адміністративна за статею 175 - 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У такому разі власники сплачуватимуть штраф від 1 700 до 3 400 гривень. Якщо ж у простір не пускають, можна зателефонувати черговому СМР з питань цивільного захисту за номером 702 01. Доступ, говорить Віталій Дейниченко, забезпечать, а власників, що відмовляють, притягнуть до дисциплінарної відповідальності.
Хто вносить пункти на мапу
Дізнатися, де розташовуються пункти незламності, можна з кількох ресурсів. Серед них — перелік на сайті Сумської міської ради, чат-боти Кабміну у Telegram та Viber, застосунок SmartCity. А ще — у застосунку «Дія». Про це йдеться в постанові «Питання організації та функціонування пунктів незламності». Тут список ширший за той, що пропонують СМР. Чимало з вказаних локацій — навчальні заклади. В додатку також створили інтерактивну мапу, де за геолокацією можна визначити найближчі пункти незламності. Вони позначені жовтим кругом із чорною блискавкою. Додали й інформацію, як укомплектовані простори, чи інклюзивні вони та до якої форми власності належать.
Фото: скриншоти з «Дії»
За тією ж постановою, вносить, обробляє та переглядає інформацію уповноважений працівник органів місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання державної чи приватної форми власності. Віталій Дейниченко додає, що в нашому випадку право вносити інформацію в застосунок мають лише органи обласної виконавчої влади. Надавати ж її повинні керівники, й повідомляти про неї в Департамент цивільного захисту області, тобто ДСНС. Органи ж місцевого самоврядування відповідають за інформування населення.
Зараз Міністерство розвитку громад та територій проводить масштабний аудит. Про це повідомили на сайті. За словами Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби, пункти постійно поновлюють та верифікують, і відображають у застосунку «Дія». Користувачів просять залишати відгуки та коментарі. Про це також йдеться у постанові, яку ми згадували вище.
Водночас деякі позначки в «Дії» — насправді не пункти незламності, а точки, де можна обігрітися чи зарядити гаджет. Як-от банки. Вони не мають потрібної комплектації. За словами Віталія Дейниченка, на мапу їх вніс Національний банк України.
Хто відповідає за облаштування просторів у Сумах
Начальник управління муніципальної безпеки Віталій Дейниченко пояснює, що всі стаціонарні пункти, зазначені в переліку на сайті СМР, належать до комунальної власності. Тобто вони належать громаді. Раніше їх було 51. Вони могли вмістити 2 400 містян, але не працювали в безпечних просторах. Цього року 38 пунктів місткістю в 13 282 людини працюють в укриттях.
За постановою їх створюють «керівники міністерств, центральних органів виконавчої влади, їхніх територіальних і обласних органів та місцевого самоврядування». В нас, пояснює Віталій, це контролюють органи місцевого самоврядування чи бізнес. Вони вирішують, скільки таких пунктів розгорнути й де. За державні ж, як-от у частинах ДСНС чи на вокзалах Укрзалізниці, відповідають їхні власники — керівники установ чи держава.
— У вищих навчальних закладах пункти незламності створюють або міністерства, яким вони підпорядковуються, або керівники вищих навчальних закладів. Якщо це майно, наприклад, Сумської обласної ради — училища, технікуми тощо — облаштовують за розпорядженням Сумської обласної ради або керівників цих закладів, — розповідає Віталій.
Водночас Віталій Дейниченко додає, що Постанова «Питання організації та функціонування пунктів незламності» насамперед розрахована на адміністративні державні установи, «як-от відділ юстиції, РАГС чи виконавчі органи». А ще — університети й технікуми. У Сумах, за його словами, державні ПН могли б відкрити у СНАУ, СумДУ чи СумДПУ.
Мобільні автобуси й намет, що працювали в Сумах, також належали до комунальної форми власності. Їхні розташування та кількість визначали органи місцевого самоврядування.
Загальний контроль, за словами Віталія Дейниченка, забезпечує Центральний виконавчий орган влади з питань цивільного захисту. Водночас перевірку устаткування, контроль за санітарно-гігієнічними нормами й збереженням майна здійснює черговий щодня. Крім стеження за майном, він має вести журнал обліку відвідувачів. Про це йдеться у розпорядженні. У комунальному пункті його призначають за розпорядженням Міського голови. Таким може стати посадовець або посадовиця чи інший працівник виконавчого органу СМР. У приватних локаціях відповідального обирає власник або балансоутримувач будівлі.
Що з безпекою
Чимало пунктів незламності в місті розташовані в місцях, де працюють об'єкти секторів оборони й безпеки. Серед них — ДСНС, відділення й будівлі Головного управління Національної поліції. Також — залізничний вокзал. Ці локації потенційно небезпечні, адже туди можуть цілити росіяни.
Чи законно вносити ці об'єкти на інтерактивну мапу «Дії»? Олексій Рибалка, старший партнер адвокатського об'єднання «Правова група "Процес"» каже, що розгортання таких пунктів у приміщеннях ДСНС не заборонено. Переліку, де не можна їх облаштовувати, немає. Рішення про створення приймають відповідні органи, у цьому випадку — державні.
У частині, куди завітали ми, немає укриття. На вокзалі — є, проте пункт незламності працює не в ньому. У розпорядженні для державних просторів укриття не передбачені. Якщо ж через тривогу до пункту не пускають, у «Дії» можна залишити звернення зі скаргою, що локація не працює чи у ній не відповідають, режим роботи не узгоджений з постановою або комплектація неповна.
— Думаю, доцільно буде звернутися й до того органу, де безпосередньо розгорнутий цей пункт. Тобто якщо йдеться про приміщення залізничного вокзалу, то доречно повідомити «Укрзалізниці», що режиму роботи не дотримуються, — пояснює Олексій.
Якщо простір планують облаштувати в потенційно небезпечному місці, ймовірно, «розглядають, що він працюватиме лише в період, коли немає тривоги». Так вважає Андріана Костенко, докторка політичних наук і членкиня ГО «Інтелект Сумщини». Утім, говорить, повітряні тривоги на Сумщині постійні. Тому цими пунктами громадяни «скористатися формально не можуть».
— Важливо це питання розглядати неформально й фактично забезпечувати сталу діяльність Пунктів незламності, якими можуть користуватися громадяни. Адже, окрім повітряних тривог, є відкоючення світла, й часто стаються ще аварійні, — додає Андріана.
Чи дотримуються інклюзивності в сумських пунктах незламності?
Наскільки зручними є пункти незламності для матерів, громадян похилого віку та маломобільних людей? За постановою «Питання організації та функціонування пунктів незламності» окрему кімнату матері та дитини розмішувати необов'язково. Облаштовувати зони розміщення маломобільних громадян та людей зі спеціальними потребами — також.
Водночас через це найбільш вразливі категорії населення — люди похилого віку, особи з інвалідністю чи сімейними обов'язками — залишаються незахищеними в кризовий період. Так вважає Андріана Костенко. Чимало таких громадян залишаються в Сумах. Тому, додає, інклюзія має бути базовою, а органи місцевого самоврядування повинні забезпечити безпеку всіх категорій населення.
За словами докторки політичних наук, облаштовуючи інклюзивний простір, слід враховувати два аспекти. Перший — безбар'єрність та доступність. Із цим, на думку Андріани Костенко, в сумських просторах є проблема.
— Пункти незламності (йдеться лише про ті, що вказані в переліку СМР, — ред.) облаштовані в укриттях навчальних закладів. Більшість із них не передбачають просторову доступність. Людям на колісному кріслі й маломобільним групам населення складно туди спуститися. До того ж, за нашими дослідженнями, люди похилого віку не користуються укриттями, тому що вони просто не можуть дійти до них, — додає Андріана.
Також, каже вона, у локаціях мають створити належні умови для людей з вадами слуху й зору. Їх зокрема можна обладнати спеціальними вказівниками зі шрифтом Брайля. Також Андріана додає, що в сумських Пунктах не враховують потреби людей з сімейними обов'язками.
— У деяких будинках ОСББ облаштовують такі простори. Там можуть створювати кімнати, де є можливість погодувати, перепеленати чи якось зайняти дитину. У комунальних та державних пунктах незламності це не враховують. Водночас це відповідальність з одного боку держави, з іншого — органів місцевого самоврядування — забезпечити доступ різних категорій населення до тепла, світла, води, мобільного зв'язку, інтернету й місця для відпочинку в критичні моменти, — переконана Андріана Костенко.