За останній час сум’яни тричі виходили на вулиці міста, вимагаючи справедливих графіків відключень світла. Влада пообіцяла змінити це, а «Сумиобленерго» пояснювало, що досягти рівномірності відключень технічно неможливо. Коли вимикають світло, у деяких сумських багатоповерхівках зникає опалення, й температура у квартирах знижується до +9°C. Таких «проблемних» будинків у місті щонайменше 70.
Що, окрім обстрілів, ускладнює ситуацію з електропостачанням, які саме типи будинків мають проблеми з опаленням, чи можна було підготуватися заздалегідь і як це зробили в інших українських містах — розповідаємо в тексті.
Для цього тексту ми поговорили з:
- Мешканцем будинку на вулиці ЗСУ;
- Романом Гученком — керівником Асоціації ОСББ «Сумщина»;
- Департаментом інфраструктури міста Сумської міськради;
- Сумською міською військовою адміністрацією;
- Миколою Сотником — директором Науково-дослідного інституту енергоефективних технологій СумДУ.
«Температура в будинку сягала +9°C»
18 січня в будинку на вулиці Збройних Сил України температура у квартирах сягала +9°C, розповідає мешканець багатоповерхівки Захар. Котельня працює лише зі світлом, тому під час вимкнень тепло не подається. Ситуація ускладнилася після 18 січня, коли росіяни пошкодили значну кількість енергообладнання на Сумщині. Відтоді в будинку на вулиці ЗСУ світло відсутнє по 10-12 годин на день.
— Будинок не встигає прогрітися. Тиск занизький, тому насоси не можуть пустити гарячу воду в батареї. Також інколи спостерігали проблеми, що сусіди навмисно або випадково перекривали труби, через які йде тепло до інших квартир, — скаржиться Захар.
Аби хоч якось нагрітися, хлопець надягає декілька шарів одягу, спить під двома ковдрами, а коли світло вмикають, то кип’ятить воду і наливає її в термос, щоб грітися чаєм. Ситуацію ускладнює й те, що на кухнях мешканців цього будинку стоять електроплити.
Фото: Суспільне Суми
Чимало будинків у місті опинилися у такій ситуації. Проте особливе обурення в сум’ян викликає ситуація, коли одні понад 10-12 годин підряд без світла, а інші черги не вимикають. У соцмережах жителі міста обурюються ситуацією:
— Сьогодні 19 січня, на годиннику 19:45. У нашого будинку черга 1.1, світла немає із 6:00 і не вмикали навіть на пів години. Така ситуація не перший день. Звісно, розумію що час важкий, постійні обстріли, ситуація критична. Але ж якось виходить, що певні будинку по місту не вимикають зовсім, або вимикають на кілька годин. До того ж у нашому будинку електроплити — не можемо ні чаю зранку заварити, ні вечерю після роботи приготувати, — розповіла мешканка одного будинку в Сумах.
Наприкінці грудня 2025 року, після ускладнень із постачанням світла й тепла, сум’яни щонайменше тричі протестували на вулицях міста: перекривали дорогу, зупиняли рух транспорту й вимагали рівномірного розподілу електроенергії по чергах. 21 січня у Сумські МВА відбулася зустріч представників влади, «Сумиобленерго» та людей, які виходили на мітинг. Тоді повідомили, що в Сумах 70 «проблемних» будинків. За результатами зустрічі влада пообіцяла, що в Сумах намагатимуться змінити порядок відключення світла у спальних районах.
Фото: Суспільне Суми
Чому одні будинки не вимикають, а інші без світла 10 годин?
Чи могла б місцева влада вплинути на рівномірність вимкнення світла і в який спосіб можна було б розв’язати проблему? Про це ми запитали в Романа Гученка — керівника Асоціації ОСББ «Сумщина». Організацію створили у 2015 році, відтоді там займаються просвітницькою роботою і захищають права об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) у нашій області й на державному рівні. До асоціації входять близько 40 таких об’єднань.
За електропостачання в Сумах безпосередньо відповідає не міська влада, а оператор системи розподілу — АТ «Сумиобленерго», говорить Роман. Втім, це не означає, що влада не повинна впливати на ситуацію в місті й області. Сьогодні найбільша проблема у тому, що деякі будинки вимикають по 10-12 годин, інші ж залишаються без вимкнень. Роман Гученко вважає, що проблему можна було б частково розв’язати.
— Сьогодні електропостачання диспетчери вимикають переважно дистанційно, часто охоплюють увесь район чи великі ділянки мережі. Як на мене, можна було б застосувати інший підхід: виїзд аварійних бригад, які б вручну перемикали окремі підстанції в критичних ситуаціях. Це допомогло б рівномірно вимикати світло в усіх. Це не універсальне рішення, воно не працюватиме всюди, але в окремих випадках могло б зменшити тривалість відключень для частини міста, — говорить керівник Асоціації ОСББ «Сумщина».
Також у кожному будинку можна було б встановити спеціальні загальнобудинкові лічильники й керувати ними дистанційно. Роман пояснює, що ці пристрої заборонено встановлювати для комерційного обліку, але для технічного нагляду — можна. Коштуватиме такий лічильник 10 000 —12 000 гривень. Втілити це рішення дуже швидко теж не вийде, для цього його треба просувати на рівні усієї держави, а не окремого міста.
— Ці рішення з іншими ОСББ ми просували на рівні держави ще у 2022 році. Витрати на заміну і встановлення таких лічильників для населення навіть закладені в інвестиційній програмі АТ «Сумиобленерго». Якби була політична воля і бажання київських органів влади, це все можна було б реалізувати. Та поки що результату немає, причиною можуть бути дефіцит персоналу й ресурсів в енергетичних підприємствах, частково — небажання щось змінювати й витрачати на це сили, — вважає Роман Гученко.
Як пояснюють ситуацію «Сумиобленерго»
Невдовзі після тривалих обурень сум’ян щодо нерівномірних відключень, АТ «Сумиобленерго» публічно прокоментувало ситуацію. Там пояснили, що через значні пошкодження мереж, критичне навантаження і необхідність зберігати електропостачання для життєво важливих об’єктів, досягти повної справедливості та рівномірності відключень технічно неможливо.
— Частина житлових будинків підключена до тих самих ліній, що й лікарні, водоканали, об’єкти безпеки та інша критична інфраструктура. Такі лінії не можна вимикати без прямого ризику для життя і здоров’я людей. Саме тому в одних районах світло може бути довше, а в інших — відключення відбуваються частіше, — повідомило «Сумиобленерго» на своєму сайті.
Проблему ускладнює стан певних мереж, чимало з них працює на межі. Часті вимкнення й увімкнення або спроби «перекинути» додаткове навантаження на інші лінії можуть остаточно вивести обладнання з ладу. У такому випадку без електроенергії люди залишаться не на години, а на дні або навіть тижні.
— Варто також пам’ятати: енергосистему будували для того, щоб давати світло, а не для того, щоб рівномірно його вимикати. Відключається не окремий будинок, а ціла лінія, на якій можуть бути й житлові будинки, і критично важливі об’єкти. Тому повністю «ідеальних» графіків досягти неможливо, — пояснюють в «Сумиобленерго».
Енергетики наголошують: це не злий умисел і не спроба комусь дати більше, а комусь — менше. Вони так само живуть у будинках, де є вимкнення, користуються електроплитами й електроопаленням і так само переживають усі наслідки відключень.
У «Сумиобленерго» вкотре нагадують головну причину відключень — масовані російські обстріли нашої критичної інфраструктури. Лише за 2=025 рік ворог пошкодив понад пів тисячі об’єктів «Сумиобленерго».
У яких будинках виникають проблеми з опаленням
Під час відключень світла в Сумах страждають будинки з «даховими» котельнями, пояснює Роман. Таких у місті — 10, повідомили Цукру в Департаменті інфраструктури міста СМР. Мешканці цих будівель самостійно укладають договір із постачальником і купують газ. Та без світла такі котельні не працюють.
— У деяких будинках працюють новіші котли, там мешканці придбали генератор на 5-7 кВт, тому без світла у людей є тепло. До того ж мешканці можуть оформити компенсацію частину коштів за пристрій за спеціальною міською програмою. Але для кількох старих котлів потрібен генератор мінімум на 15-20 кВт, які вартують дуже дорого. ОСББ одного такого будинку подали документи для заміни котлів до Фонду енергоефективності. У найкращому варіанті цьогоріч фонд зможе дати грант для встановлення нових котлів — енергоефективніших, — розповідає Роман.
Інший тип будинків — з автономним опаленням, яке не працює без подачі світла. У Сумах таких 58 (саме низької поверховості), повідомили в Департаменті інфраструктури міста. Роман і сам живе у такій квартирі, говорить, якщо в людей є автономний двоконтурний котел, то впоратися реально: помешкання можна натопити на чотири-вісім годин відключень, а за потреби заживити зарядною станцією. До прикладу, для дахової котельні мінімум 30-40 хвилин лише «розкочегарювати», говорить чоловік.
Будинків із централізованим опаленням у Сумах 1 138, говорять у Департаменті інфраструктури міста. Під час тривалих відключень світла у таких помешканнях може зникати й тепло, повідомляли в «Сумитеплоенерго». Річ у тому, що централізовані котельні та теплові пункти працюють на електричних насосах: саме вони прокачують гарячу воду по будинках і підіймають її на верхні поверхи. Коли зникає світло — насоси зупиняються, і опалення фактично перестає працювати.
Частину котелень можна під час відключень живити від генераторів, але не всюди це технічно можливо, пояснювали в «Сумитеплоенерго». Обмеження залежать від потужності обладнання, умов приміщень, щільності забудови та вимог безпеки. Тому резервне живлення встановлюють лише на окремих об’єктах. Наприклад, нещодавно генератор під’єднали на тепловому пункті на вулиці Петропавлівській.
Проблеми з «Котельнею північного промвузла»
Мешканці сумських будинків залишаються без опалення не лише через відключення світла, а через технічні проблеми. Наприклад, проблеми є у 90% багатоповерхівок, які обслуговує «Котельня північного промвузла» («КППВ»), стверджує Роман Гученко і додає: сьогодні ця котельня забезпечує теплом приблизно дві третини міста.
— У будинках, які опалює «КППВ», цієї зими температура знижувалася до +14, +15 °C. Так відбувається, тому що котельня подає тиск і температуру тепла не належним чином. Візьмімо десятиповерхівку на вулиці Сумської тероборони. У ній встановлений індивідуальний тепловий пункт (ІТП). Щоб система працювала коректно, на вході в будинок має подаватися теплоносій із тиском 5,8 атмосфери, а на виході — близько 5 атмосфер. Різниця між цими показниками має бути 0,8 атмосфери. За таких умов опалення циркулюватиме правильно. Натомість «КППВ» подає опалення із заниженим тиском: на вході — 5,0-5,2 атмосфери, на виході — 4,5-4,8. Через це температура у квартирах нижча, ніж мала б бути — говорить Роман.
Часто у таких будинках температура подачі теплоносія не відповідає вимогам. За словами керівника Асоціації ОСББ «Сумщина», котельня може подавати тепло однакової температури, як-от 57–58 °C, при будь-якій погоді на вулиці: і за -5 °C, і за -15 °C.
— Для багатоквартирного будинку існують погоджені графіки: яка температура теплоносія має бути за певної погоди. Але часто «КППВ» цього не дотримується. На графіку, наприклад, під час -15 °C на вулиці, тепло мають подавати на рівні 80 °C. Ми розуміємо, що це забагато, будинку вистачило б навіть 65–68 °C, але і їх не подають, — розповідає Роман Гученко.
Відключення світла загострюють проблему: без електропостачання індивідуальні теплові пункти не працюють, а коли його вмикають — через низький тиск і температуру подачі будинок не встигає нагрітися. Купівля, до прикладу, генератора може дещо покращити ситуацію. До того ж у Сумах співвласники багатоквартирних будинків можуть компенсувати 50% вартості генератора.
Проблеми з подачею тепла від «KППВ» виникають не перший рік. Думаю, вони не розв’язують цю проблему, бо не бачать необхідності, або намагаються таким чином зекономити кошти. З цим запитанням я звертався до Сумської МВА, там відповіли, що ніяк не можуть вплинути на керівника «KППВ» Олександра Резніка. Також передав аналітичну довідку про цю проблему до профільного заступника керівника ОВА із питань житлово-комунального господарства. Поки ніякої реакції немає, температура на вулиці поступово стає теплішою. Так проблема опалення відходить на задній план, але нам би не завадило готуватися до ускладнень, а не чекати потепління
Водночас у коментарі Суспільне Суми директор «КППВ» Олександр Резнік стверджує: лише два будинки скаржаться на неякісне надання послуг. Нагадаємо, що за словами Романа Гученка такі проблеми є у 90% багатоповерхівок, які обслуговує це підприємство.
— Ці будинки у міжопалювальний період протягом п’яти років не готують належним чином своє майно. Усі показники ми надаємо належним чином: при -10 °C, і +1 °C теплоподання різної температури. А те що цього не вистачає, то проблема будинку, можливо там не роблять промивку інженерних мереж, — сказав Олександр Резнік.
Що робити, якщо показники не відповідають дійсності
За словами керівника ОСББ «Сумщина», у договорі між постачальником тепла й отримувачем йдеться: якщо споживач скаржиться на відсутність або недостатню якість опалення, постачальник зобов’язаний відреагувати протягом доби.
Представники надавача послуг мають прийти та перевірити, чи підтверджується скарга. На практиці із перевіркою виїжджають не завжди в зазначений термін, іноді вимагають написати додатковий лист-скаргу, хоча за словами Романа, достатньо зателефонувати на гарячу лінію за номером, який є на сайті «КПВВ».
Таку розмову треба записати на диктофон, попередивши про це диспетчера. Також назвати: ім’я, прізвище й по батькові (бажано людини, на ім'я якої укладений договір), дату розмови, номер договору й адресу, фактичну температуру у квартирі, параметру тиску і температури на вході й виході будинку (можна уточнити в ОСББ). Ще варто зафіксувати ім’я й номер оператора і попросити зафіксувати звернення,
— Якщо протягом 24 годин ніхто не з’явився, скарга вважається автоматично прийнятою, а споживач має право на перерахунок оплати за ненадані або неякісні послуги. На практиці це часто не відбувається, але саме так передбачено договором і законодавством. Якщо перерахунок не зробили, наступний крок — звернення до Держпродспоживслужби. У разі відсутності реакції з її боку — звернення до суду, — розповідає Роман Гученко.
Відсутність комунікацій та оперативних чатів
Ситуацію зі світлом і теплом ускладнює відсутність комунікації сумських комунальників, підприємств, які надають тепло й енергію та місцевої влади, вважає Роман Гученко. Наприклад, коли він телефонує «KППВ», щоб повідомити про низький тиск у будинку, там кажуть звертатися до «Сумитеплоенерго». Коли повідомляє про проблеми із подачею тепла у чат-боті «15-80», там відповідають, що часто їм не вдається додзвонитися до «KППВ», тож швидкої комунікації у них немає.
— Я помічаю, що підприємства, комунальні установи й міська влада досі не налаштували між собою зручну й швидку комунікацію. Це може призвести до небезпечних наслідків, коли в Сумах відбудеться аварія чи повний блекаут. Також думаю, що сьогодні у сумської влади достатньо важелів впливу, щоб покращити ситуацію з відключенням світла й тепла, це входить у їхні обов’язки, натомість вони часто відповідають: ці запитання до «Сумитеплоенерго», «Сумиобленерго», «Укренерго» та інших, — говорить Роман.
Чоловік також наголошує, що міська влада повинна створити чат для екстреної комунікації про аварії між комунальними службами, постачальними світла й тепла, а також сумськими ОСББ й управителями будинку. За словами Романа Гученка, він разом з іншим активістами звертався до влади із пропозицією створити такий чат. Поки результату немає.
— Якщо у місті критична ситуація зі світлом і теплом, то попри всі складнощі міська влада має знайти можливості й бажання контролювати цю ситуацію: притягувати до відповідальності за порушення, впливати на приватизовані підприємства, чути людей. Також не варто забувати, що першопричина будь-яких відключень — російські обстріли. Однак непідготовленість до ускладнень можна було б «списати» на війну ще у 2022 чи у 2023 році. Зараз уже 2026 рік, тому чимало відмовок про обстріли насправді є бездіяльністю. Але також варто розуміти, що деякі постачальники послуг докладають максимум зусиль, а іноді й роблять неможливе, аби сум'яни були із теплом і світлом, — говорить Роман.
Цукр звертався за коментарем до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради. Зокрема, запитували, які рішення для покращення подачі світла й тепла до будинків реалізували у 2026 році та як найближчим часом розв’язуватимуть проблему із відсутністю опалення в будинках. У відповідь ми отримали статистику про кількість будинків із різним типом опалення в Сумах, а також пояснення:
— Повноваження у сфері забезпечення, розподілу та відновлення електропостачання, у тому числі прийняття рішень щодо графіків відключень, аварійних та стабілізаційних заходів, належать до компетенції операторів системи розподілу електричної енергії та інших уповноважених державних органів. Департамент інфраструктури міста не наділений повноваженнями безпосередньо впливати на процеси електропостачання або управління енергетичною інфраструктурою.
Також ми звернулися за коментарем до в. о. міського голови Сум Артема Кобзаря та начальника Сумської МВА Сергія Кривошеєнка. У МВА відповіли, що зараз ситуація непроста у всіх типах будинків, а особливо з автономним опаленням. Всього у місті таких 112.
— Натомість будинки з централізованим опаленням отримують теплоносій нижчої температури на вході в систему. Коли знеструмлюються котельні централізованої системи, вони переходять на генератори. Генератори та їх встановлення забезпечувала Сумська громада, подбали про це завчасно. Паливо для заправки генераторів виділяємо з матеріального резерву, — відповіли у пресслужбі МВА.
У міській військовій адміністрації додають: у 2024, 2025 та 2026 роках вони реалізують проєкти децентралізованої подачі тепла й енергії. Ці програми продовжують функціонувати, кошти для цього виділяють із місцевого і державного бюджетів, а також від благодійних організацій.
— Основна причина складної ситуації в забезпеченні мешканців електроенергією та теплом — постійні ворожі обстріли, спрямовані на тепло- та енергогенеруючі об’єкти. Для покращення ситуації робимо ставку на децентралізоване постачання електроенергії та теплоносія, — кажуть у МВА.
Як Харків, Житомир і Миколаїв стають енергоефективними
Останнім часом Житомир все більше називають прикладом енергоефективного міста. Раніше за підтримки USAID у Житомирі змонтували декілька когенераційних установок, які можуть виробляти електричну й теплову енергію для ТЕЦ і котелень. Зараз вони генерують 1,7 МВт електрики. Водночас для нормального функціонування місту потрібно 80-85 МВт, розповідав міський голова Житомира.
У місті також збудували першу ТЕЦ на трісці, вона додатково виробляє 1,1 МВт електроенергії та зменшує споживання природного газу. Житомирський водоканал встановив 800 сонячних панелей потужність близько 0,4 МВт. Згенеровані кіловат-години упродовж року мінімізували ризики із подачею води в умовах обмеження електропостачання, повідомляли у «Житомирводоканалі».
Ще Житомир реалізує рішення, щоб досягти стратегією кліматичної нейтральності до 2050 року: утеплюють школи, дитсадки й лікарні, встановлюють інженерні системи, які знижують витрати на опалення, замінили усі вуличні ліхтарі на LED.
Водночас у 2024 році «Держенегонагляд» повідомляв, що певний час диспетчери на Житомирщині не вимикали світло за графіком й ігнорували команди «Укренерго». Крім того, не пускали до диспетчерських пунктів інспекторів, які проводили перевірки.
Енергоефективним рішенням також можна повчитися у Харкова. Там працюють над розгалуженням теплогенерації, незабаром таку систему готові запустити в Миколаєві, йдеться у тексті «Економічної правди». Йдеться про те, що в місті розташовують десятки малих мобільних котелень поблизу будинків. Це дозволяє швидше реагувати на аварійні ситуації. Такі котельні також працюють на твердому паливі чи дровах.
«Для енергоефективності Сумам бракує стратегії»
Ситуація з відключеннями електроенергії у Сумах можна називати критичною, говорить директор Науково-дослідного інституту енергоефективних технологій СумДУ Микола Сотник. Говорити про повну технічну готовність міста до масованих відключень складно — йдеться радше про часткову адаптацію, а не системні рішення.
— У багатоквартирних будинках кардинально покращити ситуацію під час відключень світла швидко й дешево неможливо. Встановлення генераторів або розподіленої генерації для багатоповерхівок — це дуже дорого і в умовах війни малореалістично, — пояснює Микола.
Найбільш уразливі до відключень — будинки з індивідуальним газовим опаленням у квартирах. Усі сучасні котли залежать від електроенергії, і без живлення вони не працюють. Котлів, які не потребують електрики, у місті небагато — переважно в приватному секторі.
Проблему можна частково пом’якшити за допомогою акумуляторів: котел споживає близько 100–150 Вт, і при наявності акумулятора на 1 кВт-год короткі відключення на чотири-шість годин можна пережити без критичних наслідків. Але це індивідуальні рішення, які лягають на плечі мешканців.
Водночас місто не може просто взяти й перейняти досвід Житомира чи Харкова, говорить науковець, бо у нас різні показники споживання тепла, системи опалення, частка централізованого опалення. Такі рішення, як ТЕЦ на біопаливі або когенераційні установки, потребують великих площ, логістики палива, значних коштів і не можуть бути масово впроваджені в щільній міській забудові. У Сумах подібні проєкти можуть з’явитися, але на це треба час.
— Ключова проблема Сум — відсутність єдиної довгострокової технічної стратегії розвитку теплопостачання та енергосистеми. Без системного бачення будь-які окремі рішення залишаються фрагментарними, — розповідає Микола Сотник.
У січні минулого року науковці СумДУ презентували проєкт впровадження у місті моделі розподіленої електричної генерації, завдяки якому Суми могли б стати автономними в енергетиці. Науковці пропонували встановити когенераційні установки різної потужності на місці котелень, які не працюють, та на центральних теплових пунктах у мікрорайонах міста. Проєкт планують додати до схеми теплопостачання міста до 2029 року.
